Переробка сільгосппродукції: юридична частина

Читайте за темою:

Система захисту продуктів НАССР та реєстрація потужностей: що треба знать аграрію

Форма № 20-ОПП: відповідаємо на ваші запитання

У консультації ми розглянемо, як агропідприємству почати діяльність із переробки сільгосппродукції (власної, придбаної, давальницької). На практиці найчастіше йдеться про переробку насіння соняшнику на олію, зерна на борошно, крупи, комбікорм тощо. Зокрема, ми розповімо, які дії треба виконати сільгосппідприємству і які дозвільні документи отримати, щоб зайнятися переробкою сільгосппродукції.

Додаємо новий КВЕД

Згідно з п. 11 ч. 2 ст. 9 Закону від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань» (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (далі – ЄДР) містяться відомості про види діяльності, що здійснюються юрособою. Тобто, якщо не додати новий вид діяльності, виходить, що інформація в ЄДР про юрособу буде неповною.

Водночас жоден нормативний документ не зобов’язує суб’єкта господарювання (далі – СГ) здійснювати лише ті види діяльності, відомості про яких зазначені самим СГ в ЄДР.

Так, у ст. 3 Цивільного кодексу (далі – ЦК) закріплено принцип свободи підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. І в ч. 1 ст. 19 Господарського кодексу (далі – ГК) сказано, що СГ мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, яка не суперечить законодавству. Крім того, у ст. 44 ГК закріплено принципи ведення підприємницької діяльності, і один з цих принципів – вільний вибір видів підприємницької діяльності.

Висновок: відсутність в ЄДР відомостей про види діяльності, якими займається підприємство, не є порушенням законодавства. Проте в такому разі на практиці підприємство ризикує зіткнутися з низкою проблем. Наприклад, за відсутності в ЄДР КВЕД можуть виникнути проблеми із блокуванням податкових накладних і розрахунків коригування, можлива втрата статусу платника єдиного податку тощо. Тому, щоб уникнути усіх цих неприємностей, ми рекомендуємо додати в ЄДР для нового виду діяльності відповідний КВЕД.

Процедура додавання КВЕД у ЄДР не складна, але відбувається в декілька етапів. Розглянемо їх.

Етап 1. Ухвалення рішення власниками підприємства про нові види діяльності

Рішення слід оформити відповідним документом. Якщо йдеться про ТОВ, то таким документом буде протокол загальних зборів учасників суспільства. Якщо новий вид діяльності треба додати ФХ, то оформляється рішення загальних зборів членів ФХ, якщо статутом передбачено ухвалення рішення всіма учасниками на загальних зборах, або розпорядження голови ФХ, якщо голова уповноважений приймати всі рішення одноосібно.

У протоколі (розпорядженні) слід зафіксувати, які саме нові види діяльності здійснюватиме підприємство.

Пам’ятайте: формулювання видів діяльності мають відповідати формулюванням КВЕД (Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затверджена наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № № 457). Зазначте в рішенні власників не лише види діяльності, але й коди КВЕД.

Наприклад, якщо агропідприємство займатиметься переробкою: насіння соняшнику на олію – слід зазначити код 10.41 (виробництво олії і тваринних жирів); зерна на борошно – код 10.61 (виробництво продуктів борошномельно-круп’яної промисловості).

Етап 2. Затвердження нової редакції статуту підприємства

Цей етап потрібен тим підприємствам, які хочуть оновити свій статут у зв’язку з упровадженням нових видів діяльності. Зауважимо, що вносити до статуту види діяльності, якими займається підприємство, не обов’язково. Якщо власники підприємства затверджують статут у новій редакції, то цей момент також треба відобразити в рішенні власників (протоколі загальних зборів учасників ТОВ, ФХ, розпорядженні голови ФХ).

Етап 3. Подання документів для реєстрації змін у ЄДР

Держреєстраторові подається пакет документів, а саме (ч. 4 ст. 17 Закону № 755):

• заява про держреєстрацію змін до відомостей про юрособу, що містяться в ЄДР (форма 2, затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.2016 № 3268/5);
• примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юрособи (наприклад, протокол загальних зборів учасників ТОВ, ФХ). Дійсність підписів осіб, що брали участь у голосуванні, має бути нотаріально засвідчена;
• установчий документ юрособи в новій редакції – у разі внесення до нього змін;
• структура власності – згідно з Положенням, затвердженим наказом Мінфіну від 19.03.2021 № 163;
• нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу фізичної особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юрособи (для фізосіб-нерезидентів, а також для фізосіб-резидентів, якщо документ оформлено без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру);
• документ, що підтверджує сплату адміністративного збору. Розмір адмінзбору, визначений відповідно до ст. 36 Закону № 755, в нашій ситуації становить 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня року, в якому подаються документи, закругленого до найближчих 10 грн. 2022 року збір становить 740 грн (2 481 грн х 0,3).

Етап 4. Унесення змін до Реєстру платників єдиного податку

Цей етап потрібен лише єдинникам. Для цього треба подати до податкового органу за місцем свого обліку заяву за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 16.07.2019 № 308, з відміткою «Внесення змін».

Реєстрація потужностей операторів ринку

Оператори ринку, що здійснюють діяльність з метою, яка не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, зобов’язані зареєструвати кожну окрему потужність, що використовується на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів, далі – потужність (ч. 4 ст. 20 і ст. 25 Закону від 23.12.1997 № 771/97-ВР «Про основні принципи і вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», далі – Закон № 771).

Згідно зі ст. 1 Закону № 771 оператор ринку харчових продуктів – це підприємство, яке здійснює діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація або обіг харчових продуктів або інших об’єктів санітарних заходів, та відповідає за виконання вимог законодавства про безпечність і окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать також фізичні особи, якщо вони ведуть діяльність з метою або без мети отримання прибутку і займаються виробництвом або обігом харчових продуктів або інших об’єктів санітарних заходів.

До харчових продуктів згідно зі ст. 1 Закону № 771 прирівнюється речовина або продукт (неперероблений, частково перероблений або перероблений), призначений для споживання людиною.

Не вважаються харчовими продуктами (ст. 1 Закону № 771), зокрема, корми, лікарські засоби, тютюн і тютюнові вироби.

Які оператори ринку харчових продуктів повинні зареєструвати потужності з виробництва харчових продуктів?

Державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не потрібне отримання експлуатаційного дозволу.

Експлуатаційний дозвіл обов’язково отримують лише оператори ринку, що здійснюють діяльність, пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження (ч. 1 ст. 23 Закону № 771).

Зареєструвати потужності з виробництва харчових продуктів повинні оператори ринку, які займаються (ч. 2 ст. 23 Закону № 771):

• роздрібною торгівлею харчових продуктів (супермаркети, магазини, кіоски);
• виробництвом харчових продуктів, інгредієнтами яких є продукти рослинного походження (наприклад, гриби, ягоди, овочі, фрукти та інші харчові продукти рослинного походження, виробництво рослинної олії, хлібних виробів тощо і/або перероблені продукти тваринного походження;
• експлуатацією установ громадського харчування (ресторани, кафе, їдальні, бари, піцерії, закусочні, кулінарія, кіоски або інші заклади, що забезпечують харчуванням будь-яких осіб);
• первинним виробництвом (збір урожаю, доїння, розведення тварин до моменту забою, полювання на тварин, рибальство та збір урожаю диких рослин).

Резюмуємо: агропідприємствам, які займатимуться переробкою сільгосппродукції рослинного походження (виробництво рослинної олії, борошна тощо) потрібно зареєструвати потужності з виробництва харчових продуктів.

Крім того, агропідприємства, які займаються переробкою сільськогосподарської продукції, зобов’язані виконувати вимоги з безпечності та якості харчових продуктів. Ці вимоги закріплено в таких нормативно-правових актах:

• Закон від 18.05.2017 № 2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (далі – Закон № 2042);
• Закон від 06.12.2018 № 2693-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

Що буде, якщо оператор ринку не зареєструє потужності?

Якщо цього не зробити, то на оператора ринку можуть накласти штрафні санкції згідно зі ст. 65 Закону № 2042 у розмірі 20 МЗП (6 500 грн х 20 = 130 000 грн цього року) для юросіб та 11 МЗП (71 500 грн) для фізосіб-підприємців за виробництво та/або обіг харчових продуктів/кормів з використанням незареєстрованої потужності, якщо її треба було зареєструвати.

В якому порядку здійснюється реєстрація потужностей операторів ринку?

Під визначення «потужність» згідно зі ст. 1 Закону № 771 підпадають споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об’єктів санітарних заходів.

Процедура держреєстрації потужності регламентується ст. 25 Закону № 771 і Порядком проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього зацікавленим суб’єктам, затвердженим наказом Мінагрополітики та продовольства від 10.02.2016 № 39 (далі – Порядок № 39).

Не пізніш як за 10 календарних днів (далі – к. д.) до початку роботи потужності оператор ринку зобов’язаний подати (надіслати) в територіальний орган Держпродспоживслужби (головні управління Держпродспоживслужби в областях, м. Києві) заяву про державну реєстрацію потужності згідно з додатком до Порядку № 39 (далі – заява).

Подати заяву оператор ринку може в паперовому вигляді або в електронній формі через онлайн-сервіс «Дія».

Рішення про державну реєстрацію потужності або відмову в такій реєстрації ухвалюється протягом 10 к. д. після отримання відповідної заяви оператора ринку. Копія рішення про державну реєстрацію потужності або про відмову в такій реєстрації надається (надсилається) операторові ринку протягом 3 робочих днів (далі - р. д.) із дня його ухвалення.

Чи треба отримувати ліцензію для здійснення діяльності з переробки сільськогосподарської продукції?

Ні, така діяльність не підлягає ліцензуванню. Вичерпний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, міститься у ст. 7 Закону від 02.03.2015 № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності», і такого виду діяльності, як переробка сільськогосподарської продукції, в ньому немає.

Подаємо форму № 20-ОПП

Якщо агропідприємство придбало у власність або орендувало цех, де займатиметься переробкою сільгосппродукції (наприклад, маслобійний цех), то в такому разі необхідно подавати форму № 20-ОПП.

Згідно з п. 8.5 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний подати форму № 20-ОПП у разі:

• реєстрації, відкриття або створення об’єкта оподаткування (п. 8.3 Порядку № 1588). Причому інформувати необхідно про всі об’єкти – власні, орендовані або передані в оренду (абзац другий п. 8.4 Порядку № 1588);
• зміни відомостей про об’єкти оподаткування (зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта) (п. 8.5 Порядку № 1588). Наприклад, коли ви брали в оренду майно, ви подавали форму № 20-ОПП. Тепер договір оренди закінчився, ви повертаєте орендоване майно власникові. У цьому разі ви також повинні подати до податкового органу форму № 20-ОПП.

У гр. 2 форми № 20-ОПП слід проставити числовий код 1 – первинне подання інформації.

Інформація подається про всі об’єкти, які є власними, орендованими або переданими в оренду (п. 8.4 Порядку № 1588). Зробити це треба протягом 10 р. д. після реєстрації, створення або відкриття об’єкта оподаткування або в разі змін у раніше поданих відомостях про об’єкт (п. 8.4, 8.5 Порядку № 1588).

Водночас пп. 69.9 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу передбачено, що для платників податків і контролюючих органів до закінчення воєнного стану зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Це правило стосується і строків подання форми № 20-ОПП про об’єкти оподаткування (п. 63.3 ПК).

Це означає, що платник податків може подати форму № 20-ОПП про об’єкти оподаткування тоді, коли в нього з’явиться така можливість.