Перерахували податок не на той рахунок? Штрафу не буде!

Що змінилося? У березні цього року набули чинності чергові зміни до Податкового кодексу (далі – ПК), які стосуються, зокрема, звільнення платника податків від штрафу в разі, якщо податок був перерахований не на той рахунок.

Про що стаття? Ми розглянемо, якою саме нормою ПК передбачене звільнення від штрафу, за яких умов застосовується це звільнення, а також відповімо на ваші запитання.

Зміни в ПК

Зміни, про які йдеться, передбачені Законом від 23.02.2024 № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603).

З якої дати діють ці зміни?

Закон № 3603 набув чинності з 16.03.2024 (за винятком окремих його положень, які набудуть чинності з 16.06.2024 відповідно до п. 1 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону).

Які норми ПК звільняють від сплати штрафу та пені?

Звільнення від штрафу передбачене пп. 112.8.8¹ ПК, у якому зазначено, що помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету) є обставиною, яка звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових порушень.

Нагадаємо, що штрафи за прострочення сплати податків установлені ст. 124 ПК у розмірі:

• 5 % погашеної суми податкового боргу – при затримці у сплаті до 30 календарних днів (далі – к. д.) включно;
• 10 % – при затримці понад 30 к. д.

Звільнення від пені передбачене пп. 129.9.8 ПК. Тут також закріплені правила звільнення від сплати пені, аналогічні наведеним вище, закріпленим у пп. 112.8.8¹ ПК.

За яких умов можна не сплачувати штраф та пеню?

Таким чином, для застосування норм, що звільняють від сплати штрафу та пені в разі перерахування податку не на той рахунок, повинні виконуватися такі умови:

• податок, який перерахований не на той рахунок, має бути сплачений вчасно, тобто у строки, передбачені для сплати нормами ПК. А якщо платник податків сплатив податок із простроченням, наприклад, на 3 дні, та ще й перерахував суму податку не на той рахунок, тоді звільнення від штрафу не буде;
• податок у будь-якому разі має бути перерахований платником податків на бюджетний рахунок (наприклад, платник податків сплатив податок на прибуток на рахунок, на який сплачується єдиний податок). А якщо, наприклад, платник податків перерахує суму податку помилково не на бюджетний рахунок, а на рахунок свого контрагента, тоді звільнення від штрафу не буде;
• мають бути виконані розпорядження, установлені ст. 43 ПК (платнику слід вжити дії, щоб повернути суму податку, сплачену не на той рахунок).

Відповіді на запитання

Тепер розглянемо питання, що виникають на практиці у платників податків, які «помилилися рахунком».

1. Які дії, згідно зі ст. 43 ПК, потрібно виконати платнику податків, щоб мати право на звільнення від сплати штрафу та пені?

Платник податків має подати до податкового органу заяву про повернення помилково перерахованої суми.

Як сказано в п. 43.4 ПК, платник податків подає заяву у довільній формі, у якій зазначає напрямок перерахування коштів:

• на рахунок платника податків, відкритий у банку або у небанківського надавача платіжних послуг;
• на єдиний рахунок (у разі його використання);
• на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу за іншими платежами, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи незалежно від виду бюджету;
• повернення у готівковій формі коштів (за відсутності у платника податків рахунку в банку або у небанківського надавача платіжних послуг).

Зазначимо також, що розпорядження ст. 43 ПК конкретизоване в Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженому наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787 (далі – Порядок № 787).

Так, згідно з п. 5 розд. І Порядку № 787, заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається з обов’язковим зазначенням інформації у такій послідовності:

• найменування платника податків (суб’єкта господарювання);
• код ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізосіб, які за своїми релігійними переконаннями в в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають позначку в паспорті);
• місцезнаходження юрособи або місце проживання фізособи та номер контактного телефону (за згодою);
• причина повернення (перерахування) коштів із бюджету;
• найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку, у якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунку, номер карткового рахунку отримувача коштів (за наявності).

2. Чи поширюється звільнення від сплати штрафу на ЄСВ?

На жаль ні.

Справа в тому, що порядок сплати ЄСВ, а також застосування відповідальності за порушення ЄСВ регламентуються окремим законом – Законом від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464). Цим законом установлені свої правила, і звільнення від штрафу у разі, який ми розглядаємо, тут не передбачене.

Крім того, кошти, що надходять від сплати ЄСВ, не можуть зараховуватися до Державного бюджету та бюджетів інших рівнів (ч. 3 ст. 8 Закону № 2464), ці кошти можуть бути використані лише на цілі, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Ми ж із вами розглядаємо звільнення від відповідальності у разі перерахування податку не на той бюджетний рахунок.