Нововведення мобілізації та військово-транспортного обов’язку для суб’єктів господарювання: огляд Закону № 3633

Що змінилося? У квітні цього року Верховна Рада прийняла закон, який змінює мобілізаційні правила та правила військового обліку. Ця подія викликала у суб’єктів господарювання (далі – СГ) чимало запитань та побоювань, про що свідчать ваші дзвінки на консультаційну лінію.

Про що стаття? Ми розглянемо, у чому саме полягають зміни, які так чи інакше торкнуться діяльності СГ, дамо відповіді на ваші запитання та розвіємо деякі міфи, що виникли навколо нового закону.

Яким законом передбачені зміни і коли вони набувають чинності?

Зміни, про які йтиметься у статті, передбачені Законом від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі – Закон № 3633).

З якої дати діють зміни, передбачені Законом № 3633?

Закон № 3633 був опублікований у газеті «Голос України» від 17.04.2024 № 16 та набуває чинності через місяць із дня, що настає за днем його опублікування, тобто з 18.05.2024. Проте окремі його положення, що стосуються військово-транспортного обов’язку, набудуть чинності через 8 місяців з дня, що настає після дня його опублікування, тобто з 18.12.2024.

До яких саме законодавчих актів внесено зміни Законом № 3633?

Закон № 3633 вносить зміни до великої кількості законодавчих актів, але в рамках цієї статті нас цікавитимуть насамперед зміни, унесені до двох законів, а саме:

• до Закону від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543);
• Закону від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі – Закон № 2232).

Відразу скажемо, що багато нововведень, передбачених Законом № 3633, почнуть працювати лише після прийняття відповідними держорганами підзаконних актів або внесення змін до вже чинних.

Зокрема, Кабміну доручено (п. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633) починаючи з дати опублікування закону:

• у місячний строк – переглянути порядок бронювання та прийняти необхідні нормативно-правові акти щодо критеріїв, на підставі яких підприємства, установи та організації можуть бути віднесені до критично важливих для забезпечення функціонування економіки, а також для забезпечення потреб ЗСУ, а працівники таких підприємств можуть бути заброньовані;
• у двомісячний строк – забезпечити створення та функціонування електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного або резервіста;
• у тримісячний строк – привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом № 3363, а також забезпечити приведення у відповідність із цим законом нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Тому найближчим часом слід очікувати появу документів, якими будуть унесені зміни до постанов КМУ та інших нормативних актів. Про прийняття таких документів ми негайно проінформуємо вас, стежте за нашими публікаціями.

А зараз розглянемо, що саме зміниться для СГ у зв’язку з оновленням Закону № 3543 та Закону № 2232.

Військовий облік для підприємства

Військовий облік на підприємствах ведеться за правилами, установленими ч. 5 ст. 34 Закону № 2232 та Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі – Порядок № 1487).

Після набуття чинності Законом № 3633 зміст ч. 5 ст. 34 Закону № 2232 не зміниться, у ній, як і раніше, буде сказано, що персональний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від підпорядкованості та форми власності.

А ось положення Порядку № 1487, найімовірніше, будуть підкориговані найближчим часом.

Чи мають вести військовий облік фізособи-підприємці після набуття чинності Законом № 3633?

Ні, для роботодавців-фізосіб у цьому питанні нічого не змінюється. Як бачимо, норма ч. 5 ст. 34 Закону № 2232 передбачає обов’язок ведення персонального військового обліку лише для юридичних осіб. Аналогічна норма є й у п. 1 Порядку № 1487.

Хто з військовозобов’язаних осіб повинен уточнити свої персональні дані та в який строк?

Відповідно до пп. 1 п. 2 розд. II Закону № 3633, протягом 60 днів з дня набуття чинності Законом № 3633 (тобто до 18.07.2024) громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані уточнити свої дані, а саме:

• адресу проживання;
• номери засобів зв’язку;
• адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти);
• інші особисті дані.

Чи обов’язково для уточнення даних потрібно особисто з’явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК)?

Ні, не обов’язково. Вищезгадана норма Закону № 3633 передбачає, що уточнити свої дані можна буде такими способами:

• у разі перебування на території України – шляхом прибуття самостійно до ТЦК за місцем перебування на військовому обліку або за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, далі – е-кабінет (за наявності);
• у разі перебування за кордоном – шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, зазначені на офіційному сайті ТЦК за місцем перебування на військовому обліку, або через е-кабінет (за наявності).

Зауважимо, що поки що немає технічної можливості уточнити свої дані через е-кабінет, але вважаємо, що найближчим часом вона з’явиться.

Чи зобов’язаний роботодавець брати участь у процедурі уточнення даних своїх працівників, які перебувають на військовому обліку?

Ні, такого обов’язку для роботодавця законом не передбачено. Тому працівники, які перебувають на військовому обліку, мають самостійно уточнити свої дані у ТЦК.

Але роботодавець може з власної ініціативи повідомити працівників про необхідність уточнити дані до 18.07.2024. Адже, згідно з п. 34 Порядку № 1487, одним із обов’язків роботодавця є проведення роз’яснювальної роботи серед призовників, військовозобов’язаних та резервістів щодо виконання ними правил військового обліку.

Крім того, роботодавець може попередити своїх працівників, які підлягають військовому обліку, про те, що військово-обліковий документ у період проведення мобілізації вони повинні мати при собі (ч. 6 ст. 22 Закону № 3543 у редакції, що діятиме з 18.05.2024).

Хто має право перевірити наявність військово-облікового документа?

Перевірити наявність у громадянина військово-облікового документа має право:

• уповноважений представник ТЦК;
• поліцейський;
• представник Державної прикордонної служби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Чи зміняться вимоги до військового обліку жінок після набуття чинності Законом № 3363?

Ні, не зміняться. Жодних нововведень із цього приводу до законодавства не внесено, усе залишилося, як і раніше.

Так, у ч. 11 ст. 1 Закону № 2232 наразі передбачено, що:

• в обов’язковому порядку військовому обліку підлягають жінки, придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність;
• жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, зазначеною у переліку, затвердженому Міноборони (наказ Міноборони від 11.10.2021 № 313), та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їхнім бажанням.

Також нагадаємо, що стосовно військовозобов’язаних жінок роботодавець повинен дотримуватись правил, установлених, зокрема, п. 51 Порядку № 1487.

Тож якщо військовозобов’язана жінка має військово-обліковий документ, то роботодавець здійснює щодо такої працівниці всі обов’язкові дії персонального військового обліку, передбачені Порядком № 1487.

Однак якщо жінка, яка має медичну або фармацевтичну спеціальність, на військовому обліку у ТЦК не перебувала і, відповідно, не має військово-облікового документа, тоді роботодавець приймає її на роботу як невійськовообов’язану до кінця 2026 року. Але роботодавець зобов’язаний повідомити про цей факт ТЦК.

Зміни правил військово-транспортного обов’язку

Військово-транспортний обов’язок передбачений ст. 6 Закону № 3543, а також Положенням про військово-транспортний обов’язок, затвердженим постановою КМУ від 28.12.2000 № 1921 (далі – Положення № 1921).

Статтю 6 Закону № 3543 з 18.05.2024 буде викладено в новій редакції, тому Положення № 1921 також підлягає перегляду.

Які правила діятимуть із 18.05.2024 щодо військово-транспортного обов’язку?

Розглянемо основні правила з оновлених норм Закону № 3543.

Військово-транспортний обов’язок установлюється з метою задовольнити потреби ЗСУ, інших військових формувань на особливий період у транспортних засобах (у т. ч. водних) та техніці (далі – ТЗ). Поширюється цей обов’язок, зокрема, на підприємства, установи та організації, що забезпечують експлуатацію ТЗ, а також на громадян – власників ТЗ (ч. 1 ст. 6 Закону № 3543).

Виконання військово-транспортного обов’язку у період мобілізації здійснюється відповідно до Мобілізаційного плану України шляхом безоплатного залучення ТЗ підприємств, установ та організацій усіх форм власності для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань на умовах їх повернення власникам після оголошення демобілізації (ч. 3 ст. 6 Закону № 3543 у редакції, яка набуде чинності з 18.05.2024).

Звідси випливає, що норми стосовно виконання військово-транспортного обов’язку громадянами в законі виписані нечітко. Тому, як саме на практиці вилучатимуться ТЗ у громадян, стане зрозумілішим після прийняття відповідної постанови КМУ (унесення змін до вже чинного Положення № 1921 або затвердження нового положення).

У якому порядку має відбуватися вилучення ТЗ для потреб ЗСУ?

Установлювати для юросіб всіх форм власності обсяги ТЗ за типами та марками, які планується залучити під час мобілізації, будуть місцеві держадміністрації за поданням ТЦК (відповідно до Мобілізаційного плану).

А приймання-передача ТЗ, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюватиметься з оформленням актів приймання-передачі, у яких повинні зазначатися відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість ТЗ та інші необхідні відомості, що дозволяють ідентифікувати ТЗ.

Повернення ТЗ власникові буде провадитися протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації. А якщо в ході використання ТЗ був пошкоджений, то власникові мають бути компенсовані збитки в порядку, визначеному КМУ (такі правила нині закріплені у п. 36–43 Положення № 1921).

З яких джерел ТЦК отримуватимуть інформацію про ТЗ, які можна вилучити для військових потреб?

Відповідно до порядку, затвердженого КМУ, відомості про зареєстровані ТЗ, які можуть бути призначені для доукомплектування ЗСУ, надходитимуть до ТЦК від МВС, а про зареєстровані водні засоби – від Мінінфраструктури та Державної служби морського та внутрішнього водного транспорту та судноплавства (ч. 4 , 5 ст. 6 Закону № 3543 у редакції, яка набуде чинності з 18.05.2024). Однак зауважимо, що ці норми закону набудуть чинності лише з 18.12.2024.

Також інформуватиме ТЦК про зареєстровані трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні машини, сільськогосподарську техніку, які можуть бути призначені для доукомплектування ЗСУ, буде Держпродспоживслужба (порядок такого інформування визначає сама Держпродспоживслужба).

Крім того, хочемо нагадати, що інформувати ТЦК про свої ТЗ зобов’язані самі підприємства (п. 15 Положення № 1921). Про обов’язок подавати таку інформацію до ТЦК ми писали в «До 20 грудня подаємо до ТЦК інформацію про транспорт!».

Так, у ч. 7 ст. 6 Закону № 3543 буде передбачено, що з моменту оголошення загальної мобілізації забороняється вчиняти певні дії з ТЗ, які призначені для доукомплектування ЗСУ та інших військових формувань в особливий період і перебувають на обліку в ТЦК, а саме не можна буде:

• відправляти такі ТЗ за межі території України та до інших областей;
• передавати право власності на них юрособам або громадянам, здавати в оренду (лізинг);
• надавати їх як предмет застави для виконання зобов’язань за договорами про надання кредиту та гарантії перед банківською установою;
• вчиняти інші дії, що унеможливлюють передачу таких ТЗ ЗСУ та іншим військовим формуванням.

Відправлення таких ТЗ під час загальної мобілізації до суміжних областей дозволяється тільки після повідомлення ТЦК про місцезнаходження ТЗ на строк не більше одного місяця.

Зміни у порядку бронювання працівників

У зв’язку з набуття чинності Законом № 3633 зміниться порядок бронювання роботодавцем своїх працівників: ст. 25 Закону № 3543, який регулює ці питання, буде викладено у новій редакції.

Відповідно до оновленої версії ст. 25 Закону № 3543 бронюванню підлягатимуть особи, які працюють або служать:

1) в органах державної влади, інших держорганах, органах місцевого самоврядування на посадах:

• державної служби категорії «А», голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів – усі військовозобов’язані;
• державної служби категорій «Б», «В», в органах місцевого самоврядування – не більше 50 % кількості військовозобов’язаних цих категорій у зазначених органах;

2) в органах державної влади, інших держорганах, Нацполіції, НАБУ, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

3) на підприємствах, в установах та організаціях, яким установлені мобілізаційні завдання (замовлення), якщо це необхідно для виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

4) на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок визначення підприємств, установ та організацій, які критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливі для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань в особливий період, установлюються КМУ.

Відповідальність та заходи впливу

У зв’язку з прийняттям Закону № 3633 у багатьох СГ виникає запитання:

Чи збільшилися штрафи за порушення порядку ведення військового обліку?

Поки що розмір штрафів не змінився (Законом № 3633 це не передбачено), однак найближчим часом слід очікувати такі зміни.

Справа в тому, що збільшення розміру штрафів передбачене законопроєктом від 25.12.2023 № 10379, далі – законопроєкт № 10379. Цей законопроєкт 10.04.2024 був прийнятий Верховною Радою за основу, передбачено його розгляд у другому читанні.

Автори законопроєкту № 10379 пропонують внести зміни, зокрема, до ст. 210¹ КУпАП, якою передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Так, на цей час у цьому законопроєкті зазначено такі розміри штрафів:

• для громадян – від 1 500 до 2000 НМДГ (від 25 500 до 34 000 грн);
• для посадових осіб – від 2 000 до 5 000 НМДГ (від 34 000 до 85 000 грн).

А за порушення, допущені в особливий період (воєнний стан належить до такого періоду), штрафи запропоновано накладати у таких розмірах:

• для громадян – від 2 000 до 3 000 НМДГ (від 34 000 до 51 000 грн);
• для посадових осіб – від 9 000 до 12 000 НМДГ (від 153 000 до 204 000 грн).

Як бачите, розміри штрафів вражаючі. Однак не виключаємо, що при прийнятті цього законопроєкту в остаточному варіанті розмір штрафів може бути змінено.

Для порівняння: нині ст. 210¹ КУпАП передбачає застосування штрафів під час особливого періоду у набагато скромніших розмірах. А саме:

• для громадян – у розмірі від 200 до 300 НМДГ (від 3 400 до 5 100 грн);
• для посадових осіб – від 300 до 500 НМДГ (від 5 100 до 8 500 грн).

Для порівняння: на цей час для застосування штрафів за порушення законодавства про оборону та мобілізаційну підготовку діє строк давності 2 місяці. Тобто можливість застосування на практиці таких штрафів значно зросте, оскільки для цього буде більше часу.

Які заходи впливу, крім штрафів, можуть застосовуватися до порушників мобілізаційного законодавства?

До громадян, які порушують законодавство про мобілізацію, можуть бути застосовані такі заходи.

1. Обмеження права керувати ТЗ. Порядок оформлення такого обмеження буде закріплено у ст. 27 Закону № 3543. Ініціюватиме таке обмеження ТЦК в разі, якщо громадянин не з’являється туди за належним чином оформленим викликом. Обмеження права керувати ТЗ буде провадитися в судовому порядку: ТЦК будуть наділені повноваженнями подавати до суду такі позовні заяви.

2. Обмеження вчинення консульських дій. Для громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років вчинення консульських дій в іноземних дипломатичних установах України в умовах воєнного стану буде провадитися за їх заявами лише після оновлення персональних даних у строки, визначені Законом № 3633 (до 18.07.2024). Це положення буде закріплене у ч. 5 ст. 20 Закону від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон № 389).

3. Обмеження оформлення паспорта. В умовах воєнного стану оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон розміщеним за межами України відокремленим підрозділом (філією, представництвом) державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби, громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюватиметься за наявності у зазначених осіб військово-облікових документів. Це правило буде передбачене ч. 6 ст. 20 Закону № 389.