Як стягнути борг із контрагента: поради юриста

Суть питання. 2022 рік був нелегким для більшості суб’єктів господарювання (далі – СГ). Багатьом не вдалося вчасно розрахуватися з контрагентами за договірними зобов’язаннями. Хтось із кредиторів, розуміючи ситуацію, простив борги, хтось дав відстрочення. Але більшість самі перебувають у непростому стані, тому чекати не можуть.

Про що стаття? Ми підкажемо, як треба діяти кредиторові, щоб реально стягнути з контрагента грошову заборгованість, у тому числі використовуючи претензійний і судовий порядок, а також дамо відповіді на запитання, що виникають на практиці.

Пред’явлення претензії боржникові

Багато кредиторів не поспішають звертатися до суду, а вважають за краще пред’явити боржникові претензію. Але не всі хочуть іти цим шляхом, звідси запитання:

Можна відразу звертатися до суду чи слід спочатку пред’явити контрагенту-боржникові претензію?

Процедуру пред’явлення претензій називають досудовим порядком урегулювання спорів. Але це не означає, що до суду треба встигнути подати претензію. Законодавство не зобов’язує кредитора посилати боржникові претензію перед зверненням до суду.

Пред’явлення претензії боржникові – це право, а не обов’язок кредитора. Тому ви можете:

• або почати з пред’явлення претензії, а якщо це не допоможе, тоді подати судовий позов про стягнення заборгованості;
• або відразу подати позов до суду.

Як краще вчинити?

Вирішувати тільки вам. Це залежить від конкретної ситуації, від ваших планів на подальшу співпрацю з боржником. Багато СГ розпочинають стягнення боргів саме з пред’явлення претензії, оскільки вважають, що подання позову до суду може образити партнера і зашкодити подальшим діловим контактам із ним.

До того ж судова процедура – не швидкий і частенько досить затратний процес. А направлення боржникові претензії нічого вам не буде коштувати і може дати швидкий позитивний результат. Тому все ж радимо скористатися такою можливістю.

Як правильно скласти та направити претензію?

Досудовий порядок урегулювання спорів між СГ регламентується ст. 222 Господарського кодексу (далі – ГК). Згідно із цією статтею, претензія повинна містити такі відомості, як:

• повне найменування та поштові реквізити заявника претензії та боржника, якому направлена претензія;
• номер претензії та дата її пред’явлення;
• обставини, через які пред’явлена претензія;
• докази, якими підтверджуються ці обставини;
• вимоги заявника з посиланнями на нормативні акти або пункт договору з контрагентом-боржником;
• сума претензії та її розрахунок;
• платіжні реквізити заявника претензії;
• перелік документів, що додаються до претензії, та інші докази.

Претензія має бути підписана уповноваженою особою СГ (заявника) або його представником.

Ви можете відправити претензію адресатові рекомендованим або цінним листом (краще з повідомленням про вручення та описом вкладення) або вручити під підпис.

У який строк боржник зобов’язаний відповісти на претензію?

Претензія розглядається боржником протягом місяця з моменту її отримання. Про результати її розгляду боржник зобов’язаний повідомити заявника претензії письмово.

Відповідь на претензію має бути підписана уповноваженою особою отримувача претензії та відправлена заявникові рекомендованим або цінним листом або ж вручена під підпис.

На практиці відповідь складається в довільній формі із зазначенням усіх реквізитів пред’явленої претензії, а також із чітким поясненням своєї позиції, а саме: претензія визнається боржником або не визнається, а якщо не визнається, то чому. Слід навести причини її невизнання, а також докази на користь своєї позиції. Наприклад, якщо борг був сплачений до отримання претензії, тоді до відповіді на претензію треба додати копію платіжного документа, що підтверджує таку оплату.

Стягнення боргу в судовому порядку

Припустимо, ви пред’явили боржникові претензію, але час минає, а гроші він вам не повертає. Або ви вирішили пропустити етап досудового врегулювання, але не відмовилися від думки стягнути борг. У такому разі треба звертатися до господарського суду.

Які строки для звернення до суду?

Якщо ви маєте намір вирішувати спір через суд, не упустіть час. Подати до суду свої вимоги до боржника слід у межах строку позовної давності.

Протягом якого строку можна звернутися до суду за стягненням заборгованості?

Строки позовної давності встановлені нормами Цивільного кодексу (далі – ЦК). Так, загальний строк становить 3 роки (ст. 257 ЦК), проте є також спеціальні строки (ст. 258 ЦК). Наприклад, для стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується строк позовної давності в 1 рік.

А якщо строк давності минув, суд навіть не візьме позов до розгляду?

Ні, сам по собі цей факт не є перешкодою для звернення до суду. Тобто суд візьме документи до розгляду і після закінчення строку давності, проте висока вірогідність того, що у цьому випадку вам відмовлять у задоволенні позовних вимог (ч. 4 ст. 267 ЦК).

Але якщо, дізнавшись про цей нюанс, ви вже вирішили махнути рукою на свою справу, не поспішайте. Спочатку переконайтеся, що строк давності дійсно минув. Не забувайте, що перебіг багатьох строків призупинений на період воєнного стану.

Докладніше про те, як обчислювати строки давності з урахуванням їх карантинного і воєнного продовження, читайте в «Як зараз обчислювати строк позовної давності для визнання заборгованості безнадійною».

До якого суду звернутися?

Перше запитання, яке на практиці виникає у кредитора:

До якого суду можна звертатися за стягненням боргу і як знайти реквізити потрібного суду?

Тут слід керуватися правилами, установленими Господарським процесуальним кодексом (далі – ГПК). Господарські спори вирішуються господарськими судами (ст. 20 ГПК).

Подавати позов слід до господарського суду за місцезнаходженням (місцем проживання) відповідача, тобто вашого боржника (ст. 27 ГПК).

А місцезнаходження СГ визначається згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (далі – ЄДР).

Знайти в ЄДР інформацію про свого контрагента, у тому числі дізнатися його адресу, можна за допомогою сервісу Опендатабот, або ж за допомогою «Он-лайн будинок юстиції», який нещодавно відновив роботу

А усі необхідні вам реквізити судів та їх контакти ви можете знайти на сайті «Судова влада України», ввівши інформацію до рядка «Швидкий пошук суду».

Який документ треба скласти для звернення до суду?

Тут усе залежить від того, який вид судочинства ви виберете (за наявності можливості такого вибору).

Який вид судочинства вибрати?

Нагадаємо, що розгляд господарських спорів щодо стягнення заборгованості можливий у таких провадженнях, як (ст. 12 ГПК):

• наказове провадження;
• позовне спрощене провадження;
• позовне загальне провадження.

Який із цих видів провадження вибрати, залежить від суми боргу, яку ви хочете стягнути, а також від деяких інших чинників. Щоб вам були зрозумілі відмінності між провадженнями, охарактеризуємо кожне з них (див. таблицю-підказку).

Як бачимо з таблиці, різниця між видами судочинства – у строках розгляду справи і в процедурах, які застосовуються в ході судового розгляду. Також різною буде сума судового збору (див. нижче).

У якому розмірі доведеться сплатити судовий збір?

Отже, якщо ви вибрали (див. вище таблицю-підказку):

• наказове провадження – то вам треба скласти і подати до суду заяву про видачу судового наказу;
• позовне провадження (загальне або спрощене) – тоді вам треба подати до суду позовну заяву.

У будь-якому випадку заявник (позивач) при зверненні до суду зобов’язаний сплатити судовий збір і надати докази його сплати (ст. 150, 151, 164 ГПК). Якщо такі докази не будуть надані, суд не призначить справу до розгляду.

Розмір судового збору визначається відповідно до Закону від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674) і розраховується у відсотковому відношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі виходячи з розміру ПМ (ч. 1 ст. 4 Закону № 3674).

Розміри ставок судового збору зазначено у ст. 4 Закону № 3674.

Так, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру (а стягнення суми боргу належить саме до таких позовів) треба сплатити судовий збір у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 ПМ для працездатних осіб (2 684 грн.) і не більше 350 ПМ для працездатних осіб (939 400 грн.).

При поданні заяви про видачу судового наказу треба сплатити судовий збір у розмірі 0,1 ПМ для працездатних осіб (268,40 грн.).

Приклад

Ви хочете стягнути з вашого боржника 100 000 грн.

При поданні позовної заяви вам треба буде сплатити судовий збір у сумі 2 684 грн, виходячи з такого:

100 000 грн. х 1,5 % = 1 500 грн.

Проте ця сума менша ніж розмір 1 ПМ для працездатних осіб, установлений на 01.01.2023. Отже, сплатити судовий збір доведеться у розмірі 1 ПМ, тобто 2 684 грн.

Якщо ж ви вирішите ініціювати наказове провадження, тоді при поданні заяви про видачу судового наказу розмір судового збору становитиме 268,40 грн.

Як скласти позовну заяву?

У позовній заяві мають бути зазначені такі відомості (ч. 3 ст. 162 ГПК):

• найменування суду, до якого подається позов;
• повне найменування (для юрособи) або П. І. Б. (для особи-підприємця) сторін, а також інших учасників справи (за наявності), їх місцезнаходження/місце проживання; поштовий індекс; ідентифікаційний код у ЄДР для юрособи/реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізособи (або серія і номер паспорта – для осіб, які відмовилися від такого номера з релігійних міркувань); дані про те, що фізособа є підприємцем; відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса та адреса електронної пошти;
• ціна позову з обґрунтованим розрахунком такої суми;
• зміст позовних вимог, у тому числі до кожного з відповідачів, якщо позов подається одночасно до декількох відповідачів;
• обставини, на яких засновані позовні вимоги, з посиланням на підтверджувальні документи, що додаються до позову, а також правові підстави для подання такого позову. Наприклад, дайте посилання на відповідний госпдоговір, на підставі якого виникла заборгованість, а також на первинні документи;
• інформація про застосування позивачем заходів досудового врегулювання спору (якщо такі застосовувалися). Наприклад, якщо перед зверненням до суду ви направляли відповідачеві претензію, зазначте це у позові;
• дані про те, які заходи забезпечення доказів або позову застосовувалися до подання позовної заяви (якщо застосовувалися). Забезпечення доказів регламентується § 8 ГПК (ст. 110-112). Наприклад, до забезпечення доказів належить допит свідків, призначення експертизи, заборона вчиняти певні дії тощо;
• перелік документів та інших доказів, які додаються до позову, а також вказівка на докази, які з тих або інших причин не можуть бути подані разом з позовом (див. нижче);
• попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач здійснив і чекає здійснити у зв’язку з розглядом спору. Такими витратами є судовий збір, витрати на адвоката, витрати, пов’язані з витребуванням доказів тощо;
• вказівка на те, що позивач не подавав інший позов до цього самого відповідача за аналогічним предметом спору і за тими самими підставами.

Позовна заява має бути підписана позивачем або його представником.

Які документи потрібно додати до позовної заяви?

До позовної заяви необхідно додати (ст. 164 ГПК):

• документи, які підтверджують, що ви як позивач:
  – направили відповідачеві та іншим учасникам справи копії позовної заяви з документами (квитанція про відправлення поштою, а також опис поштового вкладення), що додавалися до неї;
  – сплатили судовий збір (обов’язково оригінал платіжного документа!);
• докази існування обставин, на яких засновані ваші позовні вимоги (наприклад, договори, акти, накладні, ТТН тощо, а також претензія, якщо ви направляли її відповідачеві, листи, якими ви обмінювалися з боржником із спірного питання). Такі документи передаються до суду в оригіналах або в належним чином завірених копіях;
• документ, що підтверджує повноваження підписанта. Це може бути доручення або інший документ, якщо позов підписаний представником позивача, витяг з ЄДР або інший документ, що підтверджує призначення або обрання на посаду керівника юрособи (наприклад, протокол загальних зборів учасників);
• клопотання про призначення експертизи, про витребування певних доказів тощо (за необхідності).

Як скласти заяву про видачу судового наказу?

У заяві про видачу судового наказу треба зазначити (ст. 150 ГПК):

• найменування суду, до якого подається заява;
• дані про заявника і боржника – повне найменування (для юросіб) або П. І. Б. для фізосіб), місцезнаходження (для юросіб) або місце проживання, ідентифікаційний код у ЄДР або реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності (чи номер і серію паспорта громадянина України), вказівку на статус підприємця, а також офіційні електронні адреси та інші дані, що ідентифікують боржника, якщо вони відомі заявникові;
• П. І. Б. представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
• вимоги заявника та обставини, на яких вони засновані;
• докази існування обставин, на яких засновані вимоги заявника.

Які документи потрібно додати до заяви про видачу судового наказу?

До такої заяви треба додати:

• документ, що підтверджує сплату судового збору;
• документ, що підтверджує повноваження представника (якщо заява підписана представником заявника);
• копію договору, укладеного у письмовій формі, згідно з яким пред’явлені вимоги про стягнення грошової заборгованості;
• інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.