Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Адвокатський запит: відповідати чи ні?

13.11.2023 310 0 2

Суть питання. У разі виникнення проблем краще за все звернутися до фахівців. Наприклад адвокат допоможе розібратися у ситуації, що потребує наявності спеціальних юридичних знань. А інколи він ще й має відповідно до закону важелі впливу на третіх осіб. Ідеться, зокрема, про адвокатський запит.

Про що стаття? Поговоримо про те, чи обов’язково надавати відповідь, якщо ви отримали адвокатський запит, чи є відповідальність за ігнорування такого запиту, а також розглянемо інші важливі питання, пов’язані з отримання адвокатського запиту.


Що таке адвокатський запит?

У своїй роботі адвокати керуються в першу чергу Законом від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076).

Адвокатська діяльність – це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту (ст. 1 Закону № 5076).

Діючи в інтересах клієнта, адвокати можуть звертатися з так званими адвокатськими запитами про отримання інформації та копій документів (ст. 20 Закону № 5076):

  • до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб;
  • підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань;
  • фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Отже! Адвокатський запит – це письмове звернення адвоката про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Чи є зараз обмеження на отримання адвокатом інформації від органів державної влади та юридичних осіб?

Ні. Чинним законодавством жодних обмежень щодо отримання адвокатом під час воєнного стану інформації від органів державної влади та юридичних осіб для надання клієнту правничої допомоги не встановлено.

Виняток: отримання інформації (документів) з обмеженим доступом (докладніше див. нижче). Але це обмеження діє незалежно від воєнного стану.

Як має бути оформлено адвокатський запит?

В адвокатському запиті адвокат повинен обґрунтувати, чому інформація або копії документів потрібні йому для захисту конкретного клієнта у конкретній справі.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії:

  • свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю,
  • ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безплатної правничої допомоги.

При цьому вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів – забороняється (ч. 1 ст. 24 Закону № 5076).

Для довідки. Ордер – письмовий документ, що у випадках, установлених Законом № 5076 та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги (ч. 2 ст. 26 Закону № 5076).

На що слід звернути увагу в разі отримання адвокатського запиту?

Якщо до адвокатського запиту не додано копії зазначених вище документів, запит уважається оформленим неналежним чином. А неналежне оформлення адвокатського запиту є підставою для відмови у наданні відповіді на такий запит.

Крім того, радимо звірити дані адвоката, зазначені у запиті, з даними, які містяться в Єдиному реєстрі адвокатів (П. І. Б., номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв’язку, адреса робочого місця адвоката, інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю). Виявлені невідповідності є підставою для відмови у наданні відповіді на запит.

Єдиний реєстр адвокатів можна знайти на сайті Національної Асоціації Адвокатів України (НААУ).

Зверніть увагу! Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз’ясненя положень законодавства. Зазвичай адвокати запитують якусь інформацію або копії документів (ч. 1 ст. 24 Закону № 5076).

Яку інформацію не можна отримати за адвокатським запитом?

Адвокат має право вимагати надання будь-якої інформації та документів, крім інформації (документів) з обмеженим доступом (п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону № 5076).

Про які обмеження йдеться?

Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням або злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, отриманої конфіденційно, або для підтримання авторитету та неупередженості правосуддя (ч. 3 ст. 34 Конституції).

Також окремими спеціальними законами (наприклад, «Про державну таємницю», «Про банки і банківську діяльність», «Про захист персональних даних», Кримінальним процесуальним кодексом) передбачено випадки, коли отримувачі запитів мають право або зобов’язані відмовити у наданні інформації, оскільки вона належить до інформації з обмеженим доступом.

Інформація з обмеженим доступом – це конфіденційна, таємна та службова інформація (ч. 1 ст. 21 Закону від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію»).

Яка інформація є конфіденційною згідно із законом?

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежений фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може розповсюджуватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.

Чи може суб’єкт господарювання (далі – СГ) відмовити в наданні інформації за адвокатським запитом, посилаючись на внутрішні правила (локальні документи)?

Так. Виходячи із вищенаведених норм СГ може затвердити та ввести в дію Положення про конфедіційну інформацію, де визначити склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту, порядок користування такою інформацією, а також випадки та підстави для її розкриття третім особам, щоб розуміти та обґрунтовано відповідати в разі отримання адвокатського запиту (див. зразок у кінці консультації). Положення затверджується керівником СГ та вводиться в дію наказом.

Які саме відомості можна віднести до комерційної таємниці?

Комерційною таємницею можуть бути відомості, пов’язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю СГ, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам цього СГ. Так, до інформації, що становить комерційну таємницю, може належати: собівартість продукції, розмір торговельної націнки, обсяги виробництва продукції, поточні та перспективні плани виробництва, стратегія підприємств, відомості про постачальників тощо.

До конфіденційної інформації про фізичну особу слід відносити інформацію про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адресу, дату і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами (зокрема, із членами сім’ї), а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються в побутовій, інтимній, товариській, професійній, діловій та інших сферах життя особи. Виняток: дані стосовно виконання повноважень особою, яка обіймає посаду, пов’язану із здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування (рішення Конституційного Суду від 20.01.2012 у справі № 1-9/2012).

Яка інформація є службовою?

Службовою є інформація, що міститься в документах суб’єктів владних повноважень (доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напрямку діяльності установи, процесом прийняття рішень тощо), а також інформація, зібрана у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці (ч. 1 ст. 9 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», далі – Закон № 2939).

Яка інформація визнається таємною?

Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю (ч. 1 ст. 8 Закону № 2939). Тому в разі звернення до банків із запитами щодо надання інформації буде отримано відповідь із відмовою, адже інформація, якою володіють зазначені особи, є банківською таємницею та охороняється законом.

Чи потрібно відповідати на адвокатський запит про надання інформації з обмеженим доступом?

Так, виходячи з вимог ст. 24 Закону № 5076 отримувач адвокатського запиту зобов’язаний надати відповідь, у якій вказати на відсутність правових підстав для надання інформації з обмеженим доступом з посиланням на норму одного з вищеназваних законодавчих актів.

А що станеться, якщо проігнорувати такий запит?

Не отримавши обґрунтовану відмову в наданні інформації та копій документів, адвокат як учасник судової справи (цивільної, господарської, кримінальної) зможе використати вже свої процесуальні права та витребувати докази в судовому порядку (ст. 84 Цивільного процесуального кодексу, ст. 81 Господарського процесуального кодексу, ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства).

І якщо клопотання про витребування доказів буде обґрунтоване належним чином, з додаванням до нього копії направленого адвокатського запиту, який залишено без відповіді, то суди можуть винести рішення про витребування потрібних документів, яке вже доведеться виконувати.

У якій строк слід надати інформацію за адвокатським запитом?

Державні органи або юрособи зобов’язані протягом 5 робочих днів (далі – р. д.) з дня отримання адвокатського запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, у яких міститься інформація з обмеженим доступом (ч. 2 ст. 24 Закону № 5076).

А якщо цього строку недостатньо, оскільки адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних?

У такому разі строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до 20 р. д. – з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату потрібно письмово повідомити до спливу 5 р. д. з дня отримання запиту.

Зверніть увагу! Якщо для відовіді на запит доведеться виготовити більше ніж 10 сторінок копій документів, то надавач інформації має право вимагати відшкодування фактичних витрати на копіювання та друк (ч. 2 ст. 21 Закону № 2939).

У якому розмірі відшкодовуються такі витрати?

У межах норм, установлених КМУ, тобто не більше ніж 0,2 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за виготовлення копії однієї сторінки форматом А4, у тому числі двосторонньої копії (постанова КМУ від 13.07.2011 № 740 «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію»).

Але! Плата справляється за копіювання одинадцятої та усіх наступних сторінок, десять сторінок надаються безплатно.

Яку відповідальність передбачено за ігнорування адвокатського запиту?

Про можливі дії адвоката в разі ігнорування його запиту ми вже сказали вище. А яку відповідальність передбачено законом?

Закон № 5076 обмежується загальною фразою: відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, установлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом (ст. 24).

Також забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності, забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, інших осіб, надання відомостей, що є вже адвокатською таємницею (ст. 23 Закону № 5076).

Не отримавши відповіді, адвокат може ініціювати притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за порушення права на інформацію, зокрема на підставі ст. 2123 КУпАП. Цією статею передбачено штраф для посадових осіб від 25 до 50 НМДГ (від 425 до 850 грн) за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит. Протокол про порушення складає Рада адвокатів відповідного регіону, адвокат передає його до суду, а суд уже виносить рішення.

Крім того, за вчинення перешкод здійсненню правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правничої допомоги або порушення встановлених законом гарантій їхньої діяльності та професійної таємниці передбачено ще й кримінальну відповідальність (ст. 397 Кримінального кодексу).

Пам’ятка на випадок отримання адвокатського запиту

Отримавши адвокатський запит, дійте таким чином:

  1. Перевірте обґрунтованість запиту та його відповідність вимогам законодавства.
  2. Якщо правомірність запиту не викликає у вас сумнівів, надайте адвокату необхідну інформацію та документи протягом 5 р. д. (або повідомте адвоката, що вам знадобиться більше часу, строк для відповіді на запит можна продовжити до 20 р. д.).
  3. Якщо запит стосується конфіденційної інформації, то все одно краще його не ігнорувати, а надати обгрунтовану відповідь про неможливість надання, наприклад, конфіденційної інформації. Адже ігнорування запиту тягне за собою адміністративну відповідальність або може стати підставою для витребування інформації/документів у судовому порядку.

Зразок

(Витяг)

<...>

Положення про комерційну таємницю
і конфіденційну інформацію

1. Мета

1.1. Метою розробки Положення є запобігання нанесенню ТОВ «Мрія» (далі – Товариство) можливої матеріальної та моральної шкоди з боку юридичних і фізичних осіб, спричиненої їхніми неправомірними або необережними діями, спрямованими на безоплатне привласнення конфіденційної інформації або розголошення комерційної таємниці.

2. Сфера застосування

2.1. Це Положення містить перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію Товариства, порядок їх зберігання і розповсюдження, використання працівниками в рамках трудових відносин з Товариством і після їх припинення, а також заходів відповідальності за розголошення комерційної таємниці.

2.2. Це положення є обов’язковим для виконання всіма працівниками Товариства.

3. Термінологія

Комерційна таємниця – це відомості, пов’язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю Товариства, розголошення яких може завдати шкоди його інтересам.

Конфіденційна інформація – це відомості, які перебувають у володінні, користуванні та розпорядженні Товариства і розповсюджуються відповідно до передбачених цим Положенням умов.

Несанкціоноване розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю – оприлюднення таких відомостей без отримання відповідних дозволів з боку керівництва Товариства особою, якій їх було повідомлено для використання в роботі, у результаті чого ці відомості стали надбанням сторонніх осіб.

4. Загальні положення, відомості, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію

4.1. У Товаристві запроваджено такі рівні доступу до інформаційних ресурсів:

4.1.1. «Загальнодоступні» – це інформація, оприлюднена Товариством на офіційному вебсайті Товариства, а також у ЗМІ. Доступ до такої інформації, її копіювання і передача не обмежені.

4.1.2. «Для внутрішнього користування» – це будь-яка інформація, яка використовується працівниками у межах своїх підрозділів, яка циркулює між підрозділами і використовується для їх нормального функціонування, є результатом роботи з інформацією з відкритих джерел і не належить до комерційної таємниці.

4.1.3. «Комерційна таємниця» – до цього рівня віднесено:

  • відомості, включені до Переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію Товариства (додається до цього Положення);
  • персональні дані працівників Товариства (інформація, яка необхідна роботодавцю, зокрема спеціальність, кваліфікація і місце проживання).

4.2. Комерційна таємниця має такі ознаки:

  • інформація не повинна бути загальновідомою;
  • інформація не повинна бути загальнодоступною на законних підставах;
  • інформація має комерційну цінність для Товариства;
  • у Товаристві існує дозвільний порядок допуску користувачів до такої інформації;
  • у Товаристві існує контроль за порядком використання цієї інформації;
  • Товариство здійснює спеціальні заходи щодо захисту такої інформації від посягань конкурентів та інших суб’єктів підприємницької діяльності.

4.3. Комерційна таємниця Товариства є його власністю.

4.4. Не є комерційною таємницею Товариства відомості, визначені у постанові КМУ від 09.08.1993 № 611, а саме:

  • установчі документи;
  • ліцензії, патенти, дозволи (документи, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами);
  • інформація за всіма встановленими формами державної звітності;
  • дані, необхідні для перевірки правильності обчислення і сплати податків, зборів (інших обов’язкових платежів);
  • відомості про кількість і склад працівників, їхню заробітну плату в цілому та за професіями і посадами, а також про наявність вільних робочих місць;
  • документи про сплату податків та обов’язкових платежів;
  • інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров’ю, а також про інші порушення законодавства України та розміри завданих при цьому збитків;
  • відомості про участь посадових осіб Товариства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об’єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
  • відомості, які підлягають оприлюдненню відповідно до чинного законодавства.

4.5. Відомості, зазначені в п. 4.4 Положення, є конфіденційною інформацією. Вони надаються Товариством органам державної виконавчої влади, контролюючим і правоохоронним органам, іншим юридичним особам відповідно до чинного законодавства (на їхню вимогу).

<...>

Пам’ятка на випадок отримання адвокатського запиту.doc
Завантажити
Положення про комерційну таємницю і конфіденційну інформацію_ua.doc
Завантажити

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права для с/г галузі

4680 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали