• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Виплата дивідендів у запитаннях і відповідях


Акценти цієї статті: поняття «дивіденди», загальні правила, а також особливості їх оголошення і порядку виплати.


Що таке дивіденди?

Для цілей бухобліку дивідендами вважається частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) згідно із часткою їх участі у власному капіталі підприємства (п. 4 П(С)БО 15). При цьому в акціонерних товариств (далі – АТ) дивідендом уважається частина чистого прибутку, який виплачується акціонерові з розрахунку на одну акцію певного типу та/або класу, що належить йому (ст. 30 Закону від 17.09.08 р. № 514-VI, далі – Закон № 514).

Хто може виплачувати дивіденди?

Виплачувати дивіденди своїм власникам має право будь-яке господарське товариство (у т. ч. і ТОВ), а також приватне підприємство (далі – ПП) із зареєстрованим статутним капіталом (далі – СК). Такий висновок можна зробити зі ст. 88 та 167 Господарського кодексу (далі – ГК), ст. 116 Цивільного кодексу (далі – ЦК) та ст. 10 Закону від 19.09.91 р. № 1576-XII (далі – Закон № 1576).

Слід пам'ятати, що при нарахуванні та виплаті дивідендів:

  • організації й установи, що мають згідно з п. 133.4 Податкового кодексу (далі – ПК) податковий статус «неприбуткових», – позбавляються даного статусу з наступного місяця після виплати дивідендів. Вони стають звичайними платниками податку на прибуток за ставкою 18 % у порядку, передбаченому пп. 133.4.3 ПК;
  • платники податку на прибуток за ставкою 0 %, передбаченою п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПК – уважаються платниками за ставкою 18 % з початку звітного року, у якому відбулася така виплата.

Крім того, заборонено приймати рішення про виплату дивідендів:

  • АТ – в окремих випадках, передбачених ст. 31 Закону № 514;
  • без узгодження з розпорядником майна – підприємствам, які як боржники проходять процедуру відновлення платоспроможності (ч. 5 ст. 22 Закону від 14.05.92 р. № 2343-XII).

Чим визначається порядок виплати дивідендів?

Порядок розподілу прибутку суб'єкта господарювання визначає власник (власники) або уповноважений ними орган відповідно до законодавства і статутних документів (ч. 3 ст. 142 ГК). Таким чином, порядок розподілу прибутку (у т. ч. і для виплати дивідендів) повинен бути закріплений у статутних документах госптовариства. Це випливає зі ст. 57 ГК, ч. 5 ст. 87 ЦК, ст. 4 Закону № 1576. Тобто у статутних документах госптовариства потрібно зазначити:

  • періодичність нарахування та виплати дивідендів;
  • форму їх виплати;
  • розмір дивідендів (для власників привілейованих акцій).

Підприємство встановлює ці критерії самостійно, але з огляду на спеціальні норми законодавства. Наприклад, необхідно пам'ятати, що:

  • згідно із загальним правилом АТ може оголошувати і виплачувати дивіденди не частіше одного разу за звітний рік – за підсумками такого року. І може виплачувати їх тільки у грошовій формі. Це випливає з п. 15 ч. 2 ст. 33, ч. 1 ст. 30 Закону № 514;
  • державні унітарні підприємства та їх об'єднання (за деяким винятком) зобов'язані щоквартально розраховувати і перераховувати до бюджету платежі, які називаються частиною чистого прибутку (доходу), але за своєю суттю є держдивідендами. Розмір таких платежів не може бути менше 75 % суми чистого фінрезультату (прибутку) і капіталу в дооцінках з урахуванням частини нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, сформованих у результаті розподілу прибутку в обсязі, зазначеному у рішенні органу управління, за наявності у підприємства фінансових ресурсів (ст. 5, 111 Закону від 21.09.06 р. № 185-V, далі – Закон № 185; постанова КМУ від 23.02.11 р. № 138, далі – Постанова № 138) (див. докладніше консультацію «Як виплачують дивіденди підприємства з держчасткою»);
  • комунальні унітарні підприємства та їх об'єд­нання повинні відраховувати до місцевих бюджетів частину чистого прибутку згідно з порядком і нормативами, визначеними місцевими радами (пп. 9 п. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу, пп. 29 ч. 1 ст. 26 Закону від 21.05.97 р. № 280/97-ВР);
  • госптовариства, у яких у СК є корпоративні права держави, а також товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться в СК госптовариств, де частка держави становить 100 %, – повинні не пізніше 1 травня року, що настає за звітним, прийняти рішення про виплату держдивідендів і сплатити їх до держбюджету не пізніше 1 липня. Якщо ж рішення про виплату дивідендів не прийняте, то такі госптовариства сплачують до держбюджету не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, частину чистого прибутку. При цьому розмір таких держдивідендів не може бути менше від розміру, установленого нормами поточного законодавства (ст. 11 Закону № 185). Наприклад, за результами госпдіяльності за 2016 рік державі потрібно перерахувати не менше 50 % чистого прибутку госптовариства (за деяким винятком) (постанова КМУ від 01.03.17 р. № 120) (див. докладніше консультацію «Як виплачують дивіденди підприємства з держчасткою»);
  • ТОВ, які діють на підставі модельного статуту, можуть виплачувати дивіденди тільки за підсумками календарного року протягом I кварталу наступного року (п. 30 Модельного статуту, затвердженого постановою КМУ від 16.11.11 р. № 1182).

Підприємства, які не належать до вищеперелічених суб'єктів господарювання, можуть виплачувати дивіденди в порядку, установленому власним статутом. Для них законодавством не передбачені ніякі обмеження щодо періодичності та форми виплати дивідендів. А розмір дивідендів обмежується тільки розміром нерозподіленого прибутку (див. нижче).

Хто приймає рішення про виплату дивідендів?

Рішення про виплату дивідидендів приймається загальними зборами учасників (акціонерів, власників) підприємства, які є уповноваженим органом власників. Саме загальні збори мають право розподіляти напрацьований підприємством прибуток (ст. 98 ЦК, ст. 33 Закону № 514, ст. 59 Закону № 1576). Власники на таких зборах затверджують представлену їм фінансову звітність підприємства і напрями використання прибутку.

За загальним правилом збори є правомочними:

  • для ТОВ – якщо на зборах присутні власники, які володіють сукупно більше ніж 50 % голосів (ст. 60 Закону № 1576);
  • для АТ – якщо на зборах зареєстровані акціонери, які володіють сукупно більше ніж 50 % голосуючих акцій (ст. 41 Закону № 514).

У ПП з одним власником рішення про виплату дивідендів приймається таким власником одноосібно.

Яким документом оформляється рішення про виплату дивідендів?

Рішення про виплату дивідендів оформляється протоколом загальних зборів власників. У протоколі зазначається: сума прибутку, яка спрямовується на виплату дивідендів; період, за який розподіляється такий прибуток (рік, квартал); розмір дивідендів, форма і строки їх виплати. На підставі такого протоколу керівник підприємства зазвичай видає наказ (розпорядження) про виплату дивідендів. На підставі наказу бухгалтерія нараховує дивіденди. А якщо протокол має всі реквізити первісного документа, то наказ не потрібний.

У ПП з одним власником рішення про виплату дивідендів оформляється рішенням власника.

Чи передбачена будь-яка відповідальність підприємства за порушення строків виплати дивідендів, зазначених у протоколі, якщо такі строки законодавчо не встановлені?

Ні, для такого підприємства відповідальність чинним законодавством не передбачена. Водночас якщо дивіденди не виплачені в передбачений протоколом строк, то з наступного дня після дати, зазначеної у протоколі, починається перебіг строку позовної давності (3 роки) за заборгованістю перед власниками (ст. 257, ч. 5 ст. 261 ЦК). При цьому власники протягом цього строку можуть звернутися до суду для її стягнення. Якщо заборгованість за дивідендами не буде погашена протягом строку позовної давності, вона перетвориться на безнадійну і її можна буде списати.

Чи можна нарахувати та виплатити дивіденди за результатами минулого звітного періоду особі, яка стала учасником госптовариства у поточному періоді?

Так, можна. Згідно з пп. «б» ст. 10 Закону № 1576 право на отримання дивідендів пропорційно до їх частки в СК мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Наприклад, у квітні 2017 року учасник А викупив в учасника Б його частку в СК ТОВ у розмірі 25 %. У травні на загальних зборах ТОВ була оголошена виплата дивідендів за результатами госпдіяльності 2016 року в загальній сумі 100 000 грн. Учасникові А належать дивіденди в сумі 25 000 грн. (100 000 грн. х 25 %).

Де у фінзвітності відображаються дані про чистий прибуток за звітний період, з якого можна виплатити дивіденди?

Сума чистого прибутку, заробленого підприємством за звітний період, яка може бути спрямована на виплату дивідендів (повністю або частково – залежно від вимог статуту і чинного законодавства) відображається:

  • для середніх і великих підприємств – у рядку 2350 «Чистий прибуток» форми № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)»;
  • для суб'єктів малого підприємництва – у рядку 2350 «Чистий прибуток (збиток)» форми № 2-м «Звіт про фінансові результати» Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (за наявності додатного значення);
  • для суб'єктів мікропідприємництва – у рядку 2350 «Чистий прибуток (збиток)» форми № 2-мс «Звіт про фінансові результати» Спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (за наявності додатного зна­чення).

Зверніть увагу: у державних унітарних підприємств та їх об'єднань сума прибутку, з якого виплачуються держдивіденди, розраховується згідно з п. 1 Постанови № 138.

Завважимо, що джерелом для виплати дивідендів за привілейованими акціями в АТ служить резервний капітал (ч. 4 ст. 19 Закону № 514). Тому в цьому випадку потрібно орієнтуватися на показник рядка 1415 «Резервний капітал» Балансу (Звіту про фінансовий стан).

Чи можна нараховувати і виплачувати дивіденди, якщо в поточному звітному періоді отримано збиток, але за минулі звітні періоди у підприємства був прибуток?

Джерелом виплати дивідендів є нерозподілений прибуток підприємства. Тому, якщо на початок звітного періоду, у якому відбувається оголошення дивідендів, у рядку 1420 «Нерозподілений прибуток (збиток)» є додатне значення суми нерозподіленого прибутку, госптовариство має право виплатити дивіденди за минулі (прибуткові) періоди. .

Наприклад, ТОВ за 2016 рік отримало збиток у сумі 40 000 грн. Водночас минулі звітні роки (2013–2015) були прибутковими, у рядку 1420 Балансу станом на 01.01.17 р. відображається додатне значення в сумі 100 000 грн. (у т. ч. чистий прибуток за 2015 рік, за який дивіденди не виплачувалися, – 20 000 грн.). У цьому випадку ТОВ у 2017 році може нарахувати і виплатити дивіденди за 2015 рік у максимальній сумі 20 000 грн.

Чи потрібно в обліку підприємства проводити будь-які коригування, якщо підприємство виплатило дивіденди за I квартал 2017 року, а наростаючим підсумком за 2017 рік очікується збиток?

Уважаємо, що в цьому випадку ніяких коригувань робити не потрібно. Адже на момент нарахування дивідендів підприємство мало повне право їх виплачувати, оскільки за цей звітний період був чистий прибуток, який можна було розподілити. Звичайно, за умови, що така щоквартальна виплата дивідендів передбачена статутом підприємства.

Висновки

Виплачувати дивіденди своїм власникам має право (за винятком окремих випадків, передбачених законодавством) будь-яке господарське товариство (у т. ч. і ТОВ), а також приватне підприємство із зареєстрованим СК.

Порядок оголошення дивідендів повинен бути зафіксований у статутних документах підприємства. Рішення про нарахування і виплату дивідендів приймається загальними зборами учасників та оформляється протоколом. У протоколі зазначається сума прибутку, яка спрямовується на виплату дивідендів, а також період, за який розподіляється такий прибуток (рік, квартал), розмір дивідендів, форма і строки їх виплати.

Коментарі до матеріалу

Відсортовано: по часу за популярністю

Всього коментарів 2

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

810 грн. / квартал

Купити

Кращі матеріали

Виплата дивідендів у запитаннях і відповідях