Облік акцизного податку з роздрібу в платника та кінцевого споживача

Із цієї статті ви дізнаєтеся: як розрахувати акцизний податок (далі – ап) із роздрібної торгівлі та відобразити його суму в бухгалтерському обліку продавця та покупця (кінцевого споживача) підакцизних товарів.

Що можна зробити на практиці: керуючись наведеними прикладами, під час реалізації або придбання підакцизних товарів правильно відобразити суму АП в обліку.

АП із роздрібної торгівлі окремими видами підакцизних товарів введено в дію з 1 січня 2015 року. Це один із кроків, спрямованих на наповнення бюджету в умовах економічної кризи. Ідеться про продаж пива та алкогольних напоїв уроздріб (у т. ч. на розлив – закладами громадського харчування), тютюну та промислових замінників тютюну та нафтопродуктів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків (абзац другий пп. 14.1.212 Податкового кодексу, далі – ПК).

Перелік оподатковуваних товарів

1. Пиво: це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТЗЕД (пп. 14.1.144 ПК). Починаючи з 1 липня 2015 року пивом уважатиметься насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із умістом спирту етилового від 0,5 % об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що належить до товарної групи УКТЗЕД за кодом 2203.

2. Алкогольні напої: до них належать продукти, отримані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із умістом спирту етилового більше 1,2 % об’ємних одиниць (УКТЗЕД 2204, 2205, 2206, 2208), а також із умістом спирту більше 8,5 % об’ємних одиниць (УКТЗЕД 2103 90 30 00, 2106 90) (пп. 14.1.5) та зазначені в пп. 215.3.1 ПК.

3. Тютюнові вироби, тютюн та його промислові замінники, що зазначені в пп. 215.3.2 ПК.

4. Нафтопродукти, зазначені в пп. 215.3.4 ПК.

Розрахунок АП

Розглянемо порядок розрахунку фактичної роздрібної ціни та АП із роздрібної торгівлі на прикладах.

Приклад 1

Установлена виробником (зазначена на упаковці) максимальна роздрібна ціна пачки сигарет із фільтром становить 20 грн. Розрахуємо фактичну роздрібну ціну сигарет, яку покупець повинен сплатити продавцю.

До максимальної роздрібної ціни слід додати 5 % (пп. 214.1.4, 215.3.10 ПК). Це можна відобразити формулою

ФРЦ = РЦ + (РЦ х 5 %),

де ФРЦ – роздрібна ціна з урахуванням «роздрібного» акцизу;

РЦ – роздрібна ціна з ПДВ, що підлягає обкладенню АП.

Таким чином, роздрібна ціна з урахуванням АП становитиме 21 грн. (20 грн. + 20 грн. х 5 %). Саме ця сума має бути зазначена на ціннику, у чеку РРО (іншому розрахунковому документі) та сплачена покупцем за пачку сигарет.

Приклад 2

Підприємство продає в роздріб продукти харчування та пиво. Загальна сума виручки від реалізації пива за календарний місяць становить 95 647 грн. Розрахуємо суму податкового зобов’язання з АП.

Для розрахунку податкового зобов’язання з акцизу можна використати формулу, яка запропонована в листі ДФС від 20.01.15 р. № 1519/7/99-99-19-03-03-17. Вона виглядає так:

ПЗ_а = ФРЦ : 105 х 5,

де ПЗ_а – податкове зобов‘язання з АП.

Таким чином, за умовами нашого прикладу сума АП становить 4 554,62 грн. (95 647 грн. : 105 х 5). Цю суму податку слід відобразити в декларації за звітний місяць та сплатити за підсумками звітного місяця.

Дата виникнення зобов’язань

Зобов’язання зі сплати АП виникають (п. 216.9 ПК):

· на дату здійснення розрахункової операції, визначену згідно із Законом від 06.07.95 р. № 265/95-ВР, тобто на дату оформлення фіскального чека – для СПД, які зобов’язані застосовувати РРО;

· на дату надходження коштів за реалізований товар – для підприємців на єдиному податку, які мають право не застосовувати РРО.

Бухоблік у платника АП

Підприємства роздрібної торгівлі зазвичай використовують один із п’яти передбачених П(С)БО 9 «Запаси» методів обліку вибуття запасів, а саме метод «ціна продажу». Тобто на складах підприємства роздрібної торгівлі товари можуть обліковуватись за собівартістю. Під час передачі таких товарів у торговельний зал на них установлюють торговельну націнку та зазначають продажну ціну. Зазначимо, що роздрібна ціна має бути зазначена на ціннику та запрограмована в РРО.

У загальному випадку роздрібна ціна формується таким чином:

1. Для платників ПДВ:

ФРЦ = СВ + ТН + 20 % ПДВ, (1)

де СВ – собівартість товару, яка дорівнює його первісній вартості, визначеній відповідно до п. 9–13 П(С)БО 9;

ТН – торговельна націнка;

20 % ПДВ – сума ПДВ у складі роздрібної ціни. При цьому 20 % нараховується на суму (СВ + ТН).

Таку формулу рекомендуємо для суто «внутрішнього» використання, а показник (ТН + 20 %) відображається однією сумою проведенням Дт 282 «Товари в торгівлі» – Кт 285 «Торговельна націнка» при передачі товарів до торговельного залу. Під час реалізації товару сума ПДВ, розрахунково включена до роздрібної ціни, зменшуватиме дохід (Дт 702 – Кт 641/ПДВ).

Для визначення суми АП застосуємо цю саму формулу, уключивши до неї новий показник:

ФРЦ = СВ + ТН + 20 % ПДВ + 5 % ПЗ_а, (2)

де 5 % ПЗ_а – сума АП у складі роздрібної ціни, причому 5 % ми беремо від суми показників (СВ + ТН + 20 % ПДВ).

2. Для неплатників ПДВ формула (2) матиме вигляд

ФРЦ = СВ + ТН + 5 % ПЗ_а. (3)

Таким чином, під час передачі товару в торговельний зал для реалізації покупцям слід правильно сформувати торговельну націнку (ми маємо на увазі різницю між ціною реалізації та ціною придбання), яка повинна містити як прибуток підприємства, так і суму ПДВ (для платників) та суму АП.

Для обліку АП використовуємо субрахунок 641/АП «Розрахунки за податками». За кредитом відображаємо податкові зобов’язання, за дебетом – їх погашення грошовими коштами.

Як ми зазначали вище, податкові зобов’язання з АП виникають у момент отримання (оприбуткування) коштів від покупця. Отже, під час реалізації підакцизного товару робимо проведення на суму податкових зобов’язань з АП Дт 702 – Кт 641/АП. Сплату податкових зобов’язань відображаємо проведенням Дт 641/АП – Кт 311 (372). Таким чином, АП із роздрібних продажів відображаємо аналогічно до податкових зобов’язань з ПДВ, або ж аналогічно до обліку будь-якого іншого непрямого податку.

До складу бухгалтерських доходу чи витрат АП не включається, оскільки не відповідає визначенням доходу і витрат, наведеним відповідно в п. 5 П(С)БО 15 «Дохід» та п. 6 П(С)БО 16 «Витрати». Крім того, у пп. 6.1 П(С)БО 15 чітко зазначено, що не визнаються доходом суми акцизів, що надійшли від інших осіб та підлягають перерахуванню до бюджету. У податковому обліку, який цього року впритул наблизився до бухгалтерського, суми АП так само не відображаються у складі доходу чи витрат.

Приклад 3

ТОВ «Імекс», платник податку на прибуток та ПДВ, здійснює роздрібний продаж нафтопродуктів через власну АЗС. За звітний місяць придбано та реалізовано Про внесення зміни до статті 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ); BACKGROUND-REPEAT: repeat-x; BACKGROUND-POSITION: left bottom" tabindex="0">20 000 л бензину А-95 (код УКТЗЕД 2710 12 45 12). Ціна придбаного пального – 19,20 грн. за Про внесення зміни до статті 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ); BACKGROUND-REPEAT: repeat-x; BACKGROUND-POSITION: left bottom" tabindex="0">1 л (у т. ч. ПДВ – 3,20 грн.), вартість усієї партії пального – 384 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 64 000 грн.). Собівартість (первісна вартість) Про внесення зміни до статті 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ); BACKGROUND-REPEAT: repeat-x; BACKGROUND-POSITION: left bottom" tabindex="0">1 л придбаного пального – 16 грн. Для наочності та спрощення припустимо, що товарних залишків на початок та кінець місяця не було, також не будемо брати до уваги перехідні коефіцієнти кг/л. Роздрібна ціна (порядок її розрахунку див. у коментарі до таблиці) пального встановлена на рівні 23,94 грн. за Про внесення зміни до статті 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ); BACKGROUND-REPEAT: repeat-x; BACKGROUND-POSITION: left bottom" tabindex="0">1 л, або ж 478 800 грн. на всю партію пального.

Облік операції з реалізації пального наведено в таблиці.

(грн.)

Бухоблік у кінцевого споживача

Приклад 4

ТОВ «Ексім», платник податку на прибуток та ПДВ, використовує власний легковий автомобіль для поїздок адміністративного персоналу, пов’язаних із здійсненням операцій, що обкладаються ПДВ, у рамках господарської діяльності підприємства. Цей автомобіль заправили бензином А-95 у кількості Про внесення зміни до статті 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ); BACKGROUND-REPEAT: repeat-x; BACKGROUND-POSITION: left bottom" tabindex="0">40 л за ціною 23,94 грн. за Про внесення зміни до статті 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ); BACKGROUND-REPEAT: repeat-x; BACKGROUND-POSITION: left bottom" tabindex="0">1 л. Бензин придбано за готівкові кошти через підзвітну особу – водія підприємства. Разом із авансовим звітом водій надав підтвердні документи: чек РРО із зазначеними сумами АП та ПДВ і податкову накладну – на суму придбання без урахування АП. Загальна вартість придбання – 957,60 грн. (Про внесення зміни до статті 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ); BACKGROUND-REPEAT: repeat-x; BACKGROUND-POSITION: left bottom" tabindex="0">40 л х 23,94 грн.), у тому числі АП – 45,60 грн. (957,60 грн. : 105 х 5) та ПДВ – 152 грн. [(957,60 грн. – 45,60 грн.) : 6]; вартість без ПДВ та АП – 760 грн.

Облік буде таким. Пальне є запасами, а до первісної вартості запасів включаються суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству (п. 4 і 9 П(С)БО 9). АП є непрямим податком (пп. 14.1.4 ПК), його суму не буде відшкодовано підприємству. Отже, первісна вартість придбаного пального дорівнюватиме вартості пального без ПДВ та АП 805,60 грн. (760,00 грн. + 45,60 грн.), або ж 20,14 грн. за Про внесення зміни до статті 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ); BACKGROUND-REPEAT: repeat-x; BACKGROUND-POSITION: left bottom" tabindex="0">1 л.

Оскільки автомобіль використовується в господарській діяльності, підприємство має право на податковий кредит із ПДВ (п. 198.3 ПК).

Облік операції показано в таблиці.

(грн.)

Таким чином, підприємства, які купують підакцизні товари для власного споживання (є кінцевими споживачами), відносять суми АП, сплачені продавцю у складі вартості таких товарів, до первісної вартості (собівартості) запасів.

ВИСНОВКИ

1. АП з реалізованих підакцизних товарів не включається до складу доходів та витрат у суб’єкта господарювання, що реалізує такі товари.

2. У кінцевого споживача суми АП, сплачені постачальнику підакцизних товарів, формують собівартість придбаних запасів.