Списання зіпсованих запасів: документальне оформлення та облік

Списання майна через знищення та непридатність

Списання сельгоспкультур та майна через знищення та непридатність

Запаси на підприємстві можуть зіпсуватися з різних причин, зокрема через ворожі атаки або відключення електроенергії на тривалий час. Такі запаси підлягають списанню, так само, як і запаси, строк використання яких сплив і подальше застосування яких неможливо. У статті розповімо, як діяти в разі виявлення зіпсованих запасів, якими документами оформити такі дії та як відобразити в обліку списання цих запасів.

Проведення інвентаризації та оформлення її результатів

Починати потрібно з інвентаризації, щоб установити обсяг зіпсованих запасів.

У разі виявлення псування цінностей інвентаризацію проводять на день установлення таких фактів у визначеному керівником підприємства обсязі (п. 7 розд. І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879, далі – Положення № 879).

При цьому виявлені під час інвентаризації непридатні або зіпсовані запаси вносяться до окремого інвентаризаційного опису, в якому вказуються (пп. 4.4 розд. ІІІ Положення № 879):

• найменування та кількість відповідних запасів;
• причини, ступінь і характер псування;
• пропозиції щодо їх знецінення, списання або можливості використання в господарських цілях.

За якою формою має бути оформлений інвентаризаційний опис?

Підприємства можуть скористатися типовою формою, такою як Інвентаризаційний опис запасів, затвердженою наказом Мінфіну від 17.06.2015 № 572 (далі – Наказ № 572), або самостійно розробленою формою, до якої включено всі реквізити первинного документа, передбачені ст. 9 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Окрім інвентаризаційного опису також оформлюються:

1. звіряльна відомість. Вона складається після інвентаризації. Можна застосувати як типову форму, затверджену Наказом № 572, так і самостійно розроблену;
2. протокол інвентаризаційної комісії. Регламентованої форми протоколу для комерційних підприємств на сьогодні немає. Тому підприємство розробляє її самостійно. У протоколі наводяться також пропозиції щодо списання продукції або її можливого використання. Протокол затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації;
3. акт на списання. Його оформляють під час списання запасів з балансу підприємства. Типову форму такого акта законодавством не передбачено, тому підприємство розробляє його самостійно. В акті, зокрема, вказують: найменування знищених (зіпсованих) запасів, які підлягають списанню, їх кількість і вартість, а також причини знищення (псування). Акт складається у двох примірниках (один передають матеріально відповідальній особі, другий – у бухгалтерію) і підписується членами інвентаризаційної комісії.

Якщо зіпсовані запаси можна використати в господарській діяльності, тоді крім акта слід скласти документ, який фіксуватиме переміщення запасів (наприклад, зі складу у виробництво, якщо такі запаси можна переробити). Його можна розробити на основі типової форми № М-11 «Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів», затвердженої наказом Мінстату від 21.06.1996 № 193 (втратив чинність, але типові форми можна використовувати).

Бухгалтерський облік

Зіпсовані запаси списуються за дебетом субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» за їх фактичною собівартістю з урахуванням транспортно-заготівельних витрат (п. 27 НП(С)БО 9 «Запаси»; п. 5.7 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 № 2, далі – Методрекомендації № 2).

Якщо облік ведеться за продажними цінами, то потрібно списати й торговельну націнку (Дт 285 «Торгова націнка» – Кт 282 «Товари в торгівлі»). Витрати на вивезення (утилізацію) зіпсованих запасів відносять на дебет субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Вартість зіпсованих запасів одночасно зі списанням на витрати відображається на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» (п. 27 НП(С)БО 9). Облік на цьому субрахунку ведеться до моменту встановлення винної особи. Якщо винну особу не встановлено, суму обліковують на субрахунку 072 до спливу строку позовної давності.

У якому періоді відображається списання запасів?

Списання відображається в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчено інвентаризацію (п. 3 розд. ІV Положення № 879).

Податковий облік

Розглянемо докладніше, як відображається операція зі списання зіпсованих запасів у податковому обліку.

Податок на прибуток

Облік з податку на прибуток ведеться за бухгалтерськими правилами. Тобто витрати, відображені в бухобліку у зв’язку зі списанням зіпсованих запасів, будуть враховані під час визначення фінансового результату, який є об’єктом обкладення податком на прибуток. Адже розд. ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не передбачено ніяких спеціальних правил оподаткування нестач і псування запасів.

Чи виникають у платників податку на прибуток податкові різниці в разі нарахування компенсуючих податкових зобов’язань із ПДВ при списанні зіпсованих запасів?

Ні, не виникають. ПКУ не передбачено коригування фінрезультату до оподаткування на суму компенсуючих податкових зобов’язань із ПДВ, нарахованих при списанні запасів (Індивідуальна податкова консультація ДПС від 26.02.2024 № 946/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК).

ПДВ

За загальними правилами в разі списання запасів вважається, що вони використовуються не в господарській діяльності платника ПДВ. Тобто списання запасів призведе до нарахування компенсуючих податкових зобов’язань згідно з пп. «г» п. 198.5 ПКУ. При цьому база оподаткування визначається відповідно до п. 189.1 ПКУ.

Утім, згідно з п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником в операціях, які не обкладаються ПДВ, або операціях, що не є господарською діяльністю платника податків, товари, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили в зазначений період.

Тобто компенсуючі податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ в такому разі не нараховуються.

Якого майна стосується таке звільнення від нарахування податкових зобов’язань?

В п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ йдеться про товари. Визначення товарів наведено в пп. 14.1.244 ПКУ. Це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються в будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Отже, норма п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ стосується знищення запасів, малоцінних необоротних матеріальних активів, продукції та нематеріальних активів.

Чи можна не нараховувати податкові зобов’язання, якщо знищені товари були придбані до 24.02.2022?

Так, можна, адже норма п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не містить умов щодо періоду придбання товарів, які були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили в період воєнного, надзвичайного стану.

Якими документами підтвердити, що майно знищено внаслідок воєнних дій?

Для застосування звільнення, передбаченого п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, факт знищення майна внаслідок воєнних дій має бути належним чином підтверджений документально.

З метою фіксації знищення майна потрібно:

1) провести інвентаризацію (про документальне оформлення інвентаризації див. вище);

2) отримати документи про знищення майна від компетентних органів. Для цього, зокрема, необхідно:

• звернутися до органів ДСНС, які повинні скласти акт пошкодження запасів із зазначенням причини;
• звернутися до місцевих органів влади, які можуть додатково підтвердити факт знищення запасів;
• отримати сертифікат Торгово-промислової палати про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за податковими зобов’язаннями (детальніше про отримання сертифіката читайте в статті «Як отримати сертифікат ТПП про форс-мажор за податковими зобов’язаннями»);

3) здійснити всі можливі заходи щодо фіксації факту пошкодження запасів (фото- та/або відеозйомка).

Також зазначимо, що суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту під час придбання товарів, які надалі були знищені (втрачені) внаслідок форс-мажорних обставин у період воєнного стану, не беруть участі в розрахунку суми бюджетного відшкодування та зараховуються до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення (пп. 69.29 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Як нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання, якщо у платника ПДВ немає доказів того, що запаси були зіпсовані (знищені) внаслідок дії форс-мажору, та як визначити базу оподаткування?

Якщо списують придбані запаси, то базою нарахування податкових зобов’язань є ціна їх придбання (п. 189.1 ПКУ).

Як визначати базу оподаткування в разі списання продукції власного виробництва, у п. 189.1 ПКУ не сказано. Тому, якщо йдеться про запаси власного виробництва, компенсуючі податкові зобов’язання слід нараховувати не на всю вартість вказаної продукції, а тільки на вартість товарів (послуг), придбаних із ПДВ. Такі витрати, як зарплата, нарахування на неї, амортизація, послуги власних допоміжних виробництв, загальновиробничі розподілені витрати і т. п., до розрахунку суми, на яку нараховують компенсуючі податкові зобов’язання, не включають, адже вони не пов’язані з придбанням товарів/послуг і не містять ПДВ.

Такої ж думки дотримуються і податківці. Так, в Індивідуальній податковій консультації ДФС від 26.04.2019 № 1858/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (далі – ІПК № 1858) зазначено, що під час списання самостійно виготовленої продукції у зв’язку з неможливістю її використання в господарській діяльності платник податків зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПКУ, тобто виходячи з вартості товарів/послуг, придбаних із ПДВ і частково або повністю використаних для виробництва такої продукції. Якщо ж через особливості обліку та/або специфіки діяльності платник ПДВ не може визначити вартість продукції для нарахування податкових зобов’язань, тоді, на думку податківців, компенсуючі податкові зобов’язання донараховуються виходячи зі звичайної ціни самостійно виготовленої продукції, у зв’язку зі списанням якої здійснюється таке донарахування. Щоправда, незрозуміло, до чого тут звичайна ціна (нагадаємо, звичайна ціна продукції власного виробництва як база обкладення ПДВ застосовується в разі реалізації такої продукції). У цій ситуації ніякої реалізації немає, тому, на нашу думку, якщо із собівартості неможливо виділити вартість придбаних товарів/послуг, нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання слід виходячи із собівартості продукції, а не з її звичайної ціни.

Наша порада. Рекомендуємо оформити розрахунок компенсуючих податкових зобов’язань бухгалтерською довідкою.

Для нарахування податкових зобов’язань не пізніше останнього дня місяця, в якому списуються запаси, слід оформити зведену податкову накладну (далі – ПН). Шапка цієї ПН заповнюється так:

• у графі «Зведена податкова накладна» наводиться код ознаки «1»;
• графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» і зазначається тип причини «13»;
• графі «Отримувач (покупець)» указується власне найменування (ПІБ) платника ПДВ;
• рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000»;
• рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Таблична частина розділу Б зведеної ПН заповнюється з урахуванням таких особливостей:

• у графі 2 наводиться опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця), а також дати складання та порядкові номери ПН, складених на такого платника при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ;
• графах 3.1, 3.3 – код товару згідно з УКТЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП);
• графах 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг;
• графи 3.2.1, 6–8, 10 та 11 заповнюються в загальному порядку;
• графи 3.2.2 та 9 не заповнюються.