Витрати на спецодяг для працівника

Роботодавці зобов'язані забезпечувати своїх працівників спецодягом для захисту їх від впливу шкідливих і небезпечних умов праці. У консультації розглянемо особливості обліку видачі, повернення та списання спецодягу.

Спецодяг відноситься до засобів індивідуального захисту (далі – ЗІЗ), які призначені для захисту людини від впливу різних несприятливих факторів, що становлять небезпеку для здоров'я та життя людей (п. 1.2 розд. I Положення № 53).

Забезпечення працівників спецодягом – це обов'язок роботодавців (ст. 163 КЗпП, ст. 8 Закону № 2694). Спецодяг повинен видаватися безплатно і в межах установлених норм працівникам, які зайняті на роботах (ст. 8 Закону № 2694):

• із шкідливими та небезпечними умовами праці;
• пов'язаних із забрудненням;
• здійснюваних у несприятливих метеорологічних умовах;
• разових, не передбачених трудовим договором, але при цьому пов'язаних із ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха і т. д.

Правила видачі, експлуатації та повернення спецодягу, установлені Положенням № 53, поширюються на підприємства та організації незалежно від форми власності та видів діяльності (п. 1.1 розд. I). Назвемо основні з них.

Правило 1. Спецодяг повинен видаватися за нормами. Ці норми можуть установлюватися Наказом № 62 (використовується підприємствами всіх форм власності при видачі спецодягу працівникам загальних професій різних галузей промисловості), іншими типовими галузевими нормами безплатної видачі спецодягу працівникам (наприклад, норми для кондитерського та хлібопекарського виробництва затверджено Наказом № 59, для працівників сільського господарства – Наказом № 117).