Проводимо зарахування та оформляємо РК

ПДВ: податкова накладна та розрахунок коригування в різних ситуаціях

У яких випадках може йтися про зарахування? Під проведенням зарахування ми будемо мати на увазі ситуації, коли після першої події у вигляді перерахування передоплати постачальник і покупець підписують додаткову угоду, згідно з якою вони відмовляються від відвантаження товарів або надання послуг, за які була здійснена передоплата (повністю або частково). Або, наприклад, після перерахування передоплати на підставі додугоди ціна товару (послуги) змінюється в бік зменшення й утворюється надлишок передоплати. При цьому сума передоплати (надлишку передоплати) за первісний товар (послугу) не повертається постачальникові, а зараховується як передоплата (або післяплата) за іншою операцією (за інший товар або послугу).

Те саме можна сказати й про ситуації, коли відбувається повернення (повне або часткове) оплаченого товару (або послуги), зменшення ціни оплаченого товару (послуги) і зайва сума оплати теж не повертається постачальникові, а зараховується як передоплата (або післяплата) за іншою операцією.

Якщо залишок передоплати (оплати) за операцією 1 зараховується як передоплата за операцією 2, то:

• на дату фактичного зменшення суми компенсації за операцією 1 (це може бути в т. ч. і дата підписання додугоди про зарахування, якщо ніяких інших подій не буде) складається «від’ємний» розрахунок коригування (далі – РК);
• на ту частину надлишку передоплати (оплати) за операцією 1, яка після зарахування стає передоплатою за операцією 2, складається податкова накладна (далі – ПН). Уважаємо, що в даній ситуації дата складання НН повинна збігатися з датою оформлення «від’ємного» РК.

Якщо залишок передоплати (оплати) за операцією 1 зараховується як післяплата операції 2, то: