• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Корпоративні свята та подарунки без податкових проблем

Антон Янко

22.12.2016 9473 0 2


Акценти цієї статті:

  • як провести корпоративне свято та правильно відобразити його в обліку;
  • як оподаткувати персоніфіковані та неперсоніфіковані витрати;
  • кому підприємство може надавати подарунки та як їх обліковувати та оподатковувати;
  • як оптимізувати податки при обдаруванні.

Корпоративне свято: визначаємося з обліком та оподаткуванням

Проведення корпоративного свята (простіше кажучи, корпоративу) на підприємстві – майже невід’ємна частина його нормальної діяльності. Більшість підприємств, бажаючи заохотити своїх працівників, клієнтів, постачальників, організовують заходи до різних свят: дня заснування підприємства, 8 Березня, Дня незалежності (цей перелік може бути нескінченним). Але, звичайно, найбільш улюбленими є новорічні свята.

Податок на прибуток

До 2015 року, тобто до внесення до Податкового кодексу (далі – ПК) змін, які стосуються обкладення податком на прибуток на підставі даних бухобліку, проведення корпоративу створювало чимало проблем для бухгалтерів. Адже їм треба було зробити все можливе і неможливе, аби довести зв’язок «святкових» витрат з господарською діяльністю підприємства, оскільки у противному разі такі витрати не визнавалися у податковому обліку та впливали на податок на прибуток.

Для доведення зв’язку витрат на проведення корпоративу із господарською діяльністю підприємства можна було використовувати декілька законодавчих шпаринок. Хтось обирав непростий шлях пов’язання таких витрат із заохоченням персоналу (мотивування до праці приводить до підвищення її результативності, отже, позитивно впливає на роботу підприємства).

Хтось визнавав корпоратив рекламним заходом – тоді всі витрати можна було представити як маркетинговий інструмент для залучення нових клієнтів. Утім такий підхід був виправданий, тільки якщо на свято було запрошено хоча б декілька представників діючих чи потенційних контрагентів.

Інші вирішували проблему, визнаючи такі витрати представницькими. Але це також було важко, оскільки податківці не дуже лояльно ставилися до такого підходу і постійно погрожували зняти ці витрати та донарахувати податок на прибуток.

З 2015 року проблема кваліфікації витрат на проведення корпоративу відпала: згідно із пп. 134.1.1 ПК об’єктом обкладення податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на різниці, передбачені розд. III ПК.

За нормами розд. III ПК коригування фінрезультату до оподаткування на витрати, які виникають у зв’язку із проведенням корпоративу, не здійснюється. Отже, такі операції відображаються при формуванні фінрезультату до оподаткування за правилами бухобліку.

ПДВ

Як визначено п. 198.3 ПК, суми ПДВ, нараховані на вартість придбаних товарів або отриманих послуг, включаються до податкового кредиту з ПДВ (звісно, якщо постачальники товарів та послуг є платниками ПДВ).

З іншого боку, відповідно до пп. «г» п. 198.5 ПК платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання та скласти не пізніше останнього дня звітного періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами/послугами, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Як бачимо, у підсумку податковий кредит за придбаними для корпоративу товарами (отриманими послугами) буде нівельований податковим зобов’язанням із ПДВ.

ЄСВ, ПДФО, військовий збір

Оскільки витрати на корпоратив не можна віднести до окремої фізособи, яка їх отримує в процесі святкування (відсутня їх персоніфікація), про утримання з учасників заходу ПДФО та війсь­кового збору (далі – ВЗ), а також нарахування на такі суми ЄСВ не йдеться. Із цим погоджується і ДФС (див. ЗІР, категорія 103.02; лист від 23.11.16 р. № 25311/6/99-99-13-02-03-15).

Бухгалтерський облік

Як установлено п. 20 П(С)БО 16, витрати на проведення корпоративу відносяться до складу інших операційних витрат (субрахунок 949) на підставі таких підтвердних документів, як наказ на проведення корпоративного свята, кошторис витрат, звіт про проведення корпоративу, договори та акти виконаних робіт (на оренду, кейтеринг, розважальні заходи тощо), звіт про використання коштів, отриманих під звіт (при закупівлі товарів через підзвітну особу), платіжні доручення, чеки, рахунки тощо. Цей перелік може бути обмежений або розширений, виходячи із фактичної номенклатури витрат конкретного підприємства.

Чого не можна робити при проведенні корпоративу

При проведенні корпоративного свята слід пам’ятати про деякі важливі нюанси. Розглянемо їх докладніше.

Алкоголь на столі. У загальному випадку проблем із закупівлею та споживанням алкогольних напоїв на корпоративі не повинно виникнути. Але, якщо підприємство планує кваліфікувати корпоратив як рекламну акцію, необхідно зважити на думку податківців, викладену у ЗІР (категорія 115.03).

У своєму роз’ясненні вони стверджують, що при розповсюдженні алкогольних напоїв під час проведення рекламної акції (презентації) шляхом безплатного їх надання споживачеві право власності на них переходить до останнього. Тому такі операції мають розглядатися як продаж і можуть здійснюватися лише за наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

А якщо підприємство не має такої ліцензії? Тоді до нього можуть бути застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 грн. (ст. 17 Закону від 19.12.95 р. № 481/95-ВР, далі – Закон № 481).

Ідеальним є варіант проведення корпоративу в ресторані (кафе тощо). У такому разі вартість алкогольних напоїв просто включається до загальної суми витрат.

Деталізовані списки гостей. Зрозуміло, проведення свята вимагає складання списків запрошених – працівників, засновників, представників контрагентів та ін. Але при підготовці таких списків слід пам’ятати, що чим більше вони деталізовані, тим більше ймовірність персоніфікації витрат, що, у свою чергу, загрожує обкладенням ПДФО та ВЗ.

У списку запрошених можна зазначати: П. І. Б., посаду, підприємство (якщо це представник контрагента). Це мінімальний і водночас вичерпний перелік інформації, який, з одного боку, необхідний для ідентифікації запрошеної особи, а з іншого – не дає можливості персоніфікувати витрати на її частування.

У списку запрошених не можна зазначати: набір продуктів чи страв, які буде споживати конкретна особа, вартість частування однієї особи, вартість та/або кількість подарунків, що будуть вручатися конкретному запрошеному, тощо. Навівши ці дані у таких списках (чи у кошторисі або звіті про проведення заходу), підприємство наражає себе на небезпеку віднесення податківцями витрат до конкретної фізособи, а тут уже донарахування ПДФО та ВЗ не уникнути.

Ресторанні послуги фізособи-підприємця. Підприємство, що обирає заклад чи постачальника для проведення святкових заходів, має право укласти відповідний договір із будь-яким суб’єктом господарювання на будь-якій системі оподаткування. Проте слід урахувати наявність двох протилежних думок податківців із цього приводу.

У листі від 29.10.15 р. № 10122/М/99-99-17-02-02-14 ДФС роз’яснює так: якщо фізособа-підприємець – платник єдиного податку (далі – ЄП) другої групи надає ресторанні послуги за договором, згідно з яким замовником є юрособа – неплатник ЄП, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує отримані послуги, такий підприємець порушує умови, передбачені ПК для єдинників другої групи, але за ним залишається право обрання третьої групи платників ЄП.

Але пізніше податківці змінили свою точку зору (див. ЗІР, категорія 107.03) на більш лояльну (і ми з нею погоджуємося, див. «Єдинник другої групи отримав платіж від юрособи-загальносистемника за послуги харчування: чи є порушення?»). Її суть полягає у тому, що підприємець – єдинник другої групи, який здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, має право приймати замовлення від юросіб та фізосіб-підприємців – загальносистемників на обслуговування свят, банкетів та інші спеціальні замовлення, оскільки під час виконання таких замовлень він продає та організує споживання продукції власного виробництва і закуплених товарів.

Для підтвердження цієї думки також можна звернутися до пп. 2 п. 291.4 ПК, згідно з яким ведення ресторанного господарства виділено як окремий вид діяльності, яким може займатися без порушень підприємець – єдинник другої групи. Причому обмеження податкового статусу особи, якій надаються такі послуги, не встановлено.

Кого і на яких підставах обдаровують

До свят, визначних подій чи просто з доброї волі підприємство може надавати подарунки, а у період новорічних свят це особливо актуально. Розглянемо особливості дарування та його оподаткування.

Подарунки дітям працівників

Як відомо, ще з 2014 року за браком бюджетних коштів, а з 2015-го згідно з оновленим Законом від 23.09.99 р. № 1105-XIV) фінансування придбання дитячих новорічних подарунків Фондом соцстрахування не передбачено. У зв’язку із цим законодавець переклав обов’язок надання подарунків дітям на плечі підприємств, де працюють їх батьки. Відповідні зміни були внесені до Закону від 01.07.93 р. № 3356-XII, а саме: колективний договір може передбачати додаткові порівняно із чинним законодавством та угодами гарантії, соціально-побутові пільги, зокрема щодо дитячого оздоровлення та придбання новорічних подарунків для дітей працівників тощо.

Таким чином, підприємство має право переглянути положення свого колдоговору (за його відсутності – положення про оплату праці) та включити до нього умову про обдарування дітей працівників. Причому можна встановити додаткові критерії для дарування: визначити граничний вік дитини – отримувача подарунка (наприклад, 12 або 14 років, але не більше 18, оскільки саме такий вік визнається Сімейним кодексом повноліттям), вартість та характеристика подарунка тощо.

Подарунки працівникам та стороннім фізичним особам

Головним критерієм надання подарунка працівнику підприємства є його сутність – він або є складовою зарплати, або, навпаки, має незарплатний характер.

Для кваліфікації подарунка як частини зарплати його надання має бути передбачено колдоговором та/або положенням про оплату праці. Факт дарування у такому разі закріплюється у наказі по підприємству із посиланням на вищезгадані норми локального нормативного акта, а видаються подарунки за окремою відомістю.

Доведення незарплатного характеру подарунка є більш складним завданням, адже це прямо впливає на його оподаткування (див. нижче). Для цього необхідно проконтролювати відсутність положення про надання подарунків у колдоговорі та/або положенні про оплату праці, у жодному разі не видавати наказ на надання подарунків та не складати ніяких роздаткових відомостей. Натомість згідно із ст. 717 Цивільного кодексу треба скласти договір дарування між підприємством і фізособою (фактично із працівником, але без згадки про трудові відносини).

У такому ж порядку підприємство має право обдаровувати сторонніх фізосіб – представників постачальників, покупців, їх дітей тощо. У цьому випадку також слід скласти договір дарування.

Ще одним підходом до надання подарунків є їх вручення під час святкового заходу (корпоративу) без персоніфікації осіб, яким вони надаються. Це має бути передбачено кошторисом на проведення свята, його програмою та викладено у звіті про проведення. Вручення подарунків може здійснюватися у вигляді розіграшу, вікторини тощо, але у жодному документі не слід указувати осіб, яким вони були вручені. У такому разі про включення вартості подарунків до оподатковуваного доходу фізособи, яка їх отримала, можна забути, як, власне, і про відображення будь-яких даних у звітності з ЄСВ та формі № 1ДФ.

Облік та оподаткування подарунків

Податок на прибуток

Згідно із пп. 134.1.1 ПК об’єктом обкладення податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного за правилами бухобліку, на різниці, які виникають відповідно до положень розд. III ПК.

Розділом III ПК не передбачено коригування фінрезультату до оподаткування на витрати, які виникають у зв’язку із закупівлею та наданням подарунків фізособам. Отже, такі операції відображаються при формуванні фінрезультату до оподаткування за правилами бухобліку.

ПДВ

При закупівлі подарунків у підприємства виникає право на податковий кредит на підставі зареєстрованої у ЄРПН податкової накладної згідно із п. 198.3 ПК (звісно, якщо подарунки придбаваються у платника ПДВ).

Що ж стосується податкового зобов’язання з ПДВ, то у листі від 05.09.16 р. № 19171/6/99-99-15-03-02-15 ДФС доходить висновку, що операції платника податку з безплатної передачі товарів/послуг є об’єктом обкладення ПДВ незалежно від того, були включені при придбанні таких товарів/послуг суми ПДВ до складу податкового кредиту чи ні. Тому податкові зобов’язання з ПДВ під час здійснення таких операцій не нараховуються (п. 198.5 ПК).

База обкладення ПДВ операцій з безплатної передачі товарів/послуг визначається відповідно до п. 188.1 ПК, а нарахування податкових зобов’язань здійснюється у загальновстановленому порядку. При цьому в листі від 06.10.16 р. № 21778/6/99-99-15-03-02-15 ДФС робить висновок, що згідно із п. 188.1 ПК податкові зобов’язання потрібно нараховувати не завжди.

ЄСВ, ПДФО та ВЗ

Подарунки зарплатного характеру

У повній мірі вони визнаються частиною зарплати та обкладаються:

  • ПДФО за ставкою 18 % (із застосуванням натурального коефіцієнта 1,21951) з відображенням у розд. І форми № 1ДФ у загальній сумі разом із зарплатою за звітний квартал з ознакою доходу «101»;
  • ВЗ – 1,5 % (без застосування натурального коефіцієнта) з відображенням у розд. ІІ форми № 1ДФ у загальній сумі нарахованого доходу за звітний квартал;
  • ЄСВ – 22 % або 8,41 % (для інвалідів) з відоб­раженням у звітності з ЄСВ у загальній сумі із зарплатою за звітний місяць.

Подарунки незарплатного характеру

Порядок їх оподаткування такий:

ПДФО. Згідно із пп. 165.1.39 ПК звільняються від оподаткування подарунки (окрім грошових), вартість яких не перевищує 50 % МЗП (у розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного року (у 2016 році – 689 грн.). Якщо вартість подарунка перевищує установлену величину, сума перевищення обкладається ПДФО за ставкою 18 % (із застосуванням натурального коефіцієнта 1,21951). Такої ж думки дотримується і ДФС (див. лист від 19.01.16 р. № 925/6/99-99-17-03-03-15, ЗІР, категорія 103.04).

Для порівняння вартості подарунка з його неоподатковуваним розміром підвищувальний коефіцієнт не застосовується, він застосовується лише до суми перевищення неоподатковуваного розміру. Отже, подарунок вартістю до 689 грн. включно не оподатковується. А якщо вартість подарунка становить 1 000 грн., то 689 грн. з них не оподатковуються, а 311 грн. (1 000 грн. – 689 грн.) підлягає оподаткуванню. Причому базою оподаткування буде 379,27 грн. (311 грн. х 1,21951).

Обережно! Така пільга в оподаткуванні передбачена виключно для подарунків у натуральній формі (цукерки, телефони, телевізори тощо). А от якщо підприємство вирішує подарувати гроші, тоді уся така сума буде обкладатися ПДФО.

У розд. І форми № 1ДФ неоподатковувана вартість подарунка відображається з ознакою доходу «160», а оподатковувана – з ознакою «126».

Зверніть увагу! Безперечно, правильним було б при наданні подарунків дітям працівників відобразити їх вартість у розд. І форми № 1ДФ саме за податковим номером дитини, тобто зазначити фактичного отримувача доходу, хоч і неоподатковуваного (у переважній більшості випадків). Адже згідно із п. 5 розд. VII Положення, затвердженого наказом Міндоходів від 10.12.13 р. № 779, облікові картки фізичних осіб віком до 16 років або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта, подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

З іншого боку, оскільки у відомості на видачу подарунків має бути зазначений один із батьків, який отримує подарунок для своєї дитини, уважаємо, що за відсутності її ідентифікаційного номера вартість подарунка у розд. І форми № 1ДФ можна відобразити за номером батька або матері.

ВЗ. Оподаткування здійснюється аналогічно до ПДФО, правда, з однією відмінністю – сума перевищення вартості подарунка обкладається ВЗ за ставкою 1,5 % (без застосування натурального коефіцієнта) з відображенням у розд. ІІ форми № 1ДФ лише суми перевищення у загальній сумі нарахованого доходу за звітний квартал.

ЄСВ. У зв’язку із тим що такі подарунки не мають відношення до зарплати, їх вартість не є базою для нарахування ЄСВ.

Зверніть увагу! ПДФО та ВЗ із вартості подарунків перераховуються не пізніше наступного банківського дня після фактичного надання подарунків (пп. 168.1.4 ПК), а ЄСВ – безпосередньо в день вручення (абзац другий ч. 8 ст. 9 Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI). Якщо із цих податків та зборів є переплата, що покриває суму, яку необхідно перерахувати, то таке перерахування можна і не здійснювати.

Подарунки у грошовій формі

Якщо підприємство вирішило подарувати працівнику гроші, з метою оптимізації їх оподаткування доцільно буде перекваліфікувати подарунок у нецільову благодійну матеріальну допомогу. Чому? Все просто.

Повна сума грошового подарунка має оподатковуватися (про це ми сказали вище), а от згідно із пп. 170.7.3 ПК до оподатковуваного доходу не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного року сукупно у сумі, що не перевищує граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ПК, установленого на 1 січня такого року (у 2016 році – 1 930 грн.).

При цьому перевищення цієї граничної суми буде оподатковуватися на загальних підставах. Про ЄСВ у цьому випадку також можна не турбуватись, адже така допомога не буде його базою згідно із п. 14 розд. І Переліку, затвердженого постановою КМУ від 22.12.10 р. № 1170.

Отже, якщо дарувати гроші, можна зекономити на податках! Для цього слід отримати від працівників (або їх дітей чи будь-яких сторонніх фізосіб) відповідну заяву, скласти наказ по підприємству про надання нецільової благодійної допомоги відповідно до пп. 170.7.3 ПК та перелік осіб, яким надається допомога, і виплатити належні суми.

У звітності з ЄСВ суми допомоги не відображаються взагалі, а от у формі № 1ДФ неоподатковувана сума наводиться у розд. І з ознакою доходу «169», а оподатковувана – з ознакою «127», а сума, що обкладається ВЗ, указується у розд. ІІ форми № 1ДФ. У бухобліку суми нецільової благодійної допомоги повинні бути віднесені до інших витрат операційної діяльності (Дт 949).

Але не потрібно зловживати такою шпаринкою у податковому законодавстві, адже якщо підприємство буде регулярно надавати таку допомогу усім або більшості своїх працівників, виникне загроза прирівняння її до зарплати та донарахування усіх належних податків та зборів.

Бухгалтерський облік

Надходження подарунків відображається за дебетом субрахунка 209 (або окремого субрахунка до рахунка 28).

Вартість подарунків зарплатного характеру відноситься до тих самих витрат, що і зарплата працівників, які їх отримують: збутові (рахунок 93), адміністративні (рахунок 92), інші (рахунок 94). При незарплатному варіанті вартість подарунків одночасно при їх видачі списується на інші витрати (субрахунок 949).

Приклад
Працівникові підприємства в грудні 2016 року було надано подарунок – мобільний телефон вартістю 3 000 грн., а також новорічний подарунок для його дитини вартістю 60 грн.

В обліку ці операції відображаються так:

(грн.)


з / п

Зміст операції

Первинні документи

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

Сума

1

2

3

4

5

6

1

Перераховано постачальникові кошти для придбання подарунків
(3 000 + 60)

Виписка банку

371

311

3 060,00

2

Відображено податковий кредит із ПДВ

Податкова накладна

641/ПДВ

644

510,00

3

Оприбутковано отримані від постачальника подарунки

Прибуткова накладна

209 (281)

631

2 550,00

4

Закрито розрахунки із ПДВ

644

631

510,00

5

Відображено взаємозалік заборгованостей

Не оформлюються

631

371

3 060,00

6

Відображено податкові зобов’язання із ПДВ

643

641/ПДВ

510,00

7

Закрито розрахунки з податкових зобов’язань

Бухгалтерська довідка

949

643

510,00

8

Видано подарунки

949

209 (281)

3 060,00

9

Нараховано ЄСВ
(3 000 х 22 %)

949

651

660,00

10

Утримано з вартості подарунків:
– ПДФО
[(3 000 + 60 – 689) х 1,21951 х 18 %]

661

641/ПДФО

520,46

– ВЗ
[(3 000 + 60 – 689) х 1,5 %]

661

642

35,56

11

Перераховано до бюджету:
– ЄСВ

651

311

660,00

– ПДФО

641/ПДФО

520,46

– ВЗ

642

35,56

Висновки

Аби проведення корпоративного заходу та надання подарунків фізичним особам не стали головним болем бухгалтера та керівника підприємства, потрібно ретельно підійти до оподаткування цих операцій з метою уникнення у майбутньому проблем при податкових перевірках. Необхідно ще на етапі планування заходу вирішити, як усі понесені витрати будуть відображатися в обліку, чи будуть вони персоніфіковані та, уже виходячи із цього, правильно оформлювати первинні документи, а у підсумку – бухгалтерську і податкову звітність.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2268 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали

Корпоративні свята та подарунки без податкових проблем