Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Кінцеві бенефіціарні власники юрособи: як їх визначити та подати відомості до ЄДР

10.06.2021 2508 0 5

У чому актуальність статті? Незабаром юрособам доведеться подати (поновити) відомості про своїх кінцевих бенефіціарів у ЄДР. Тому пропонуємо ознайомитись із проєктом Мінфіну про структуру власності, а також дізнатися, які особи визнаються кінцевими бенефіціарами згідно з різними нормами чинного законодавства.

Що може зробити бухгалтер? Зараз саме час повідомити власників та керівництво підприємства про відповідальність за неподання або подання держреєстратору недостовірних відомостей про кінцевих бенефіціарів юрособи і почати збирати необхідні документи для актуалізації цих даних.


Хто має подати інформацію про своїх кінцевих бенефіціарів?

Із 28 квітня 2020 року в Україні діє Закон від 06.12.19 р. № 361-IХ «Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму і фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361). Цим законом передбачено нові правила інформування про кінцевих бенефіціарних власників юросіб (далі – КБВ).

! Кінцевий бенефіціарний власник – будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або на фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція (п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону № 361).

Згідно із новими правилами юрособи, зареєстровані до дати набуття чинності Закону № 361 (тобто до 28.04.20 р.), повинні подати держреєстратору (п. 4 розд. Х Закону № 361):

  • інформацію про своїх КБВ – в обсязі, визначеному Законом № 361;
  • структуру власності (це офіційний документ, форму та порядок складання якого має затвердити Мінфін).

У який строк слід подати таку інформацію?

Така інформація має бути подана протягом трьох місяців після набуття чинності нормативно-правового акту Мінфіну, яким будуть затверджені форма та зміст структури власності. Поки що цей акт не прийнято, але проєкт уже на обговоренні. Тобто чекаємо з дня на день.

Детально про те, коли взагалі юрособи мають подавати держрестратору інформацію про КБВ, ви можете прочитати в «Відомості про бенефіціарів і структура власності: коли подавати».

Актуалізація даних – навіщо?

Безумовно, вимоги Закону № 361 треба виконувати. Але інформація про КБВ юрособи вже міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР). Навіщо її актуалізувати, якщо нічого не змінилося, та ще й додавати схему структури власності?

Дійсно, інформація про КБВ юрособи, у тому числі про КБВ її засновників (юросіб), повинна бути внесена в ЄДР. Цього вимагає ч. 3 ст. 6 Закону від 15.05.03 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755).

Причому програмне забезпечення ЄДР має забезпечувати пошук взаємозв’язків між юридичними особами та їхніми засновниками (учасниками), КБВ (контролерами), у тому числі КБВ (контролерами) засновника, керівниками юридичних осіб, а також візуалізацію всіх прямих та непрямих зв’язків (п. 6 ч. 3 ст. 7 Закону № 755).

У чому ж проблема?

Проблема в тому, що ці відомості містяться в ЄДР у відкритому доступі, проте вони не є верифікованими та в багатьох випадках, на жаль, не є актуальними.

Чому так сталося?

Нагадаємо: відомості про КБВ вносяться до ЄДР на підставі заяв про державну реєстрацію та документів, що подаються для проведення реєстраційних дій. Але держреєстратор не перевіряє, чи є КБВ саме зазначена в заяві особа. Чому? Тому що згідно із ч. 1 ст. 4 Закону № 755 одним із дев’яти принципів, на яких базується державна реєстрація, є заявницький принцип. Тобто що юрособа заявить про себе, те й потрапить у ЄДР.

Цей принцип дозволяє недобросовісним заявникам подавати до ЄДР завідома неправдиву (неточну) інформацію про КБВ юрособи, яка потім використовується держорганами та третіми особами як достовірна.

Зазначимо, що відомості з ЄДР також інтегруються до Глобального реєстру бенефіціарних власників у рамках міжнародного проєкту «Пілотна програма OpenOwnership».

Отже, відсутність механізму перевірки інформації про КБВ в ЄДР робить непрозорою структуру корпоративної власності та знижує рівень довіри до неї. А це, у свою чергу, призводить до недобросовісного ведення господарської діяльності, уникнення належного оподаткування, відмивання доходів, одержаних незаконним шляхом, отримання преференцій нечесними компаніями, створює несприятливий інвестиційний клімат тощо.

Так, за результатами досліджень, проведених громадською організацією «Центр протидії корупції», у ЄДР виявлено значний відсоток недостовірної інформації про КБВ. За даними Звіту, підготовленого та оприлюдненого Держмоніторингом, станом на 25.06.19 р. необхідність розкриття інформації про КБВ була у 1 672 576 юросіб, зареєстрованих у ЄДР. Із них розкрили інформацію про КБВ – 21,6 %, не виконали цю вимогу – 27,2 %, решта подали формальну інформацію, щодо якої є сумніви...

Наприклад, 47 000 юросіб зазначили, що КБВ у них відсутній або його неможливо встановити, 165 406 юросіб указали як КБВ свого керівника. Кожна п’ята юрособа в Україні має материнську компанію, яка припинена. Мають місце численні випадки розкриття номінальних бенефіціарів без жодної попередньої бізнес-історії.

Не поодинокими є також випадки виявлення так званої кругової структури власності:

  • 2 040 юросіб безпосередньо є співвласниками самих себе;
  • понад 1 700 юросіб «володіють» собою;
  • для приховання своїх КБВ юрособи вводять у структуру власності «сторонню» особу з часткою власності від 0,01 до 20 %.

Чим допоможе Закон № 361?

Закон № 361 покликаний удосконалити механізм верифікації КБВ юросіб, зазначених у ЄДР. З цією метою обов’язок установлювати КБВ юрособи віднесено до елементів фінансового моніторингу для більшості фінансових установ та представників регульованих професій (нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, юристів, адвокатів, ріелторів, податкових консультантів тощо).

Також Закон № 361 зобов’язує заявника подавати структуру власності юридичної особи, підтримувати інформацію про КБВ і структуру власності в актуальному стані, регулярно їх оновлювати та повідомляти держреєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, подавати держреєстратору документи, що підтверджують ці зміни, або повідомляти про відсутність таких змін.

До речі, й самі терміни «кінцевий бенефіціарний власник» та «структура власності» установлені цим Законом (ст. 1 Закону № 755).

Хто не подає інформацію про своїх КБВ?

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону № 755 відомості про КБВ подають та в подальшому оновлюють усі юридичні особи, крім:

  • політичних партій, структурних утворень політичних партій;
  • професійних спілок, їх об’єднань, організацій профспілок, передбачених статутом профспілок та їх об’єднань;
  • творчих спілок, місцевих осередків творчих спілок;
  • організацій роботодавців, їх об’єднань;
  • адвокатських об’єднань;
  • торгово-промислових палат;
  • об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
  • релігійних організацій;
  • державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій;
  • державних та комунальних підприємств, установ, організацій.

Яку інформацію про КБВ містить ЄДР?

Основна інформація стосовно кожної юрособи, зареєстрованої відповідно до законодавства України, зокрема інформація про її КБВ, зберігається в ЄДР. Доступ до ЄДР надається необмежено цілодобово. Інформацію можуть знайти всі, хто її потребує, включаючи контролюючі органи.

Отже, підприємствам, зокрема засновникам, доречно знати, що саме про них відомо державі й перебуває у відкритому доступі.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону № 755 ЄДР містить такі відомості про КБВ юрособи (у т. ч. про КБВ її засновника, якщо засновником є юрособа):

  • прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
  • дата народження;
  • країна громадянства;
  • серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця;
  • місце проживання;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юрособи, у якому ця особа є КБВ;
  • характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

А що робити, якщо в юрособи немає КБВ?

У такому випадку слід указати обґрунтовану причину відсутності в юрособи КБВ і внести цю інформацію до ЄДР. Тобто все одно доведеться повідомити про цей факт держреєстратора і подати структуру власності – судячи з того, що цей документ «дає змогу встановити всіх КБВ або відсутність КБВ» (див. визначення нижче).

Які документи слід подати для підтвердження відомостей про КБВ?

Наказом Мін’юсту від 19.05.20 р. № 1716/5 затверджені нові форми реєстраційних заяв. Зокрема, це Заява щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника за формою 6, де на сторінці 2 зазначаються відомості про КБВ юрособи, а на сторінці 3 – відомості про КБВ засновника юрособи (якщо засновник – також юрособа).

Ознайомитись із основними правилами оформлення заяв, зразками заповнення форм, а також завантажити форми заяв можна в рубриці «Форми заяв у сфері державної реєстрації», яка розміщена на головній сторінці вебсайту Мін’юсту.

Крім того, разом із відомостями про КБВ у 2021 році треба подати структуру власності.

! Структура власності – документально підтверджена система взаємовідносин фізичних та юридичних осіб, трастів, інших подібних правових утворень, що дає змогу встановити всіх КБВ, у тому числі відносини контролю між ними, або відсутність КБВ (п. 58 ч. 1 ст. 1 Закону № 361).

Структура власності є офіційним документом, форму і порядок подання якого повинен розробити Мінфін. Але наразі це поки що проєкт, текст якого с 01.02.21 р. розміщено на офіційному сайті Мінфіну в розділі «Проєкти регуляторних актів для обговорення»

Коли проєкт буде прийнято?

За загальними правилами строк, протягом якого приймаються зауваження і пропозиції до проєкту, не може бути менше місяця і більше ніж три місяці з дня оприлюднення проєкту (ст. 9 Закону від 11.09.03 р. № 1160-IV «Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»). Цей строк уже минув.

Отже, можемо припустити, що нормативний акт десь «на підході». І зараз уже можна вивчати його зміст, хай і у вигляди проєкту, щоб завчасно попередити власників і керівників підприємства і почати підготовку документів.

! Нагадаємо: з дати набуття чинності цього нормативного акту у вас буде 3 місяці на підготовку відомостей про бенефіціарів для подання їх держреєстратору.

Що являє собою структура власності?

Згідно з проєктом Мінфіну структура власності юрособи має вигляд схеми. Зразки її складання будуть оприлюднені на сайті Мінфіну.

Також у проєкті зазначено, що структура власності може бути створена в електронному вигляді (програмними засобами) у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) керівника або представника юрособи (з оригіналом або нотаріальною копією документа, який підтверджує повноваження підписанта). Зауважимо: як це буде реалізовано на практиці, поки що не знає ніхто.

Яку інформацію слід відобразити на схемі?

На схематичному зображенні структури власності зазначаються:

  • всі особи, які прямо або опосередковано володіють юрособою самостійно чи спільно з іншими особами (всі учасники юрособи та кожної юрособи в кожному ланцюгу володіння корпоративними правами юрособи);
  • всі особи, які незалежно від формального володіння мають можливість значно впливати на керівництво чи діяльність юрособи;
  • розмір участі (відсоток корпоративних прав), який належить кожній фізособі та/або юрособі, кожному трасту та/або іншому подібному правовому утворенню в іншій юрособі, трасті або іншому подібному правовому утворенні.

За кожною фізособою зазначаються ії прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, паспортні дані, за нерезидентами – усі країни громадянства. Також щодо кожного КБВ наводиться опис здійснення вирішального впливу на діяльність юрособи (прямий та/або непрямий), при цьому:

  • у разі здійснення прямого вирішального впливу – зазначається відсоток частки в статутному (складеному) капіталі юрособи або відсоток права голосу в юрособі;
  • у разі здійснення непрямого вирішального впливу – зазначається характер бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

Крім того, і це дуже важливо, до схематичного зображення слід буде додати копії офіційних документів, що підтверджують можливість здійснення вирішального впливу на управління або діяльність юрособи (у т. ч. через ланцюг контролю/володіння).

Як бачите, інформація про КБВ досить змістовна. І тут ми підходимо до головного запитання – як на практиці визначити реальних КБВ юрособи?

Як визначити, хто є КБВ юрособи?

Нагадаємо ще раз: КБВ – це будь-яка фізособа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або на фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція (п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону № 361).

Статус КБВ мають:

  • для юросіб – будь-яка фізособа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юрособи (у т. ч. через ланцюг контролю/володіння);
  • для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення – засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізособа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (у т. ч. через ланцюг контролю/володіння);
  • для інших подібних правових утворень – особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.

Як визначити, яким саме є вирішальний вплив з боку КБВ – прямим чи непрямим?

Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність юрособи є безпосереднє володіння фізособою часткою в розмірі не менше 25 % статутного (складеного) капіталу або прав голосу юрособи.

Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність юрособи є принаймні володіння фізособою часткою в розмірі не менше 25 % статутного (складеного) капіталу або прав голосу юрособи через пов’язаних фіз-/юросіб, трасти або інші подібні правові утворення чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації:

  • права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами або їх часткою;
  • права отримання доходів від діяльності юрособи, трасту або іншого подібного правового утворення;
  • права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також здійснення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юрособи або діяльності трасту чи іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юрособи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

Увага! При цьому КБВ не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.

Давайте розглянемо на прикладах, як юрособі визначити своїх КБВ.

Приклад 1

Засновниками ТОВ «А» є: ТОВ «Л» (50 %), ТОВ «М» (10 %), фізособа Шевченко (40 %). У свою чергу, засновником ТОВ «Л» є ТОВ «Н», а засновниками ТОВ «Н» є фізособи Качур та Нестеренко (по 50 %). У цій ситуації на діяльність ТОВ «А» прямий вплив здійснює фізособа Шевченко (40 %), тому вона є його КБВ. Непрямий вплив мають фізособи Качур, Нестеренко (по 25 % у ТОВ «А»), тому вони також є КБВ ТОВ «А».

Приклад 2

Засновниками ТОВ «А» є: ТОВ «Л» (20 %), ТОВ «М» (20 %), фізособи Шевченко (15 %), Качур (24 %), Нестеренко (21 %). Як бачимо, у ТОВ «А» немає КБВ, бо розмір частки будь-якого учасника менше 25 %, а отже, ніхто з учасників або інших фізосіб не має непрямого вирішального впливу на цю юрособу.

Тут треба сказати, що визначити КБВ неможливо без визначення пов’язаних осіб підприємства з позиції бухгалтерського і податкового законодавства. Тому в обох випадках можна застосувати єдиний підхід.

Як установити пов’язаних осіб з позиції НП(С)БО?

З позицій бухобліку до пов’язаних сторін належать (п. 3 НП(С)БО 23):

  • підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших осіб;
  • підприємства і фізособи (включаючи близьких членів їх сім’ї), які прямо або опосередковано контролюють підприємство або суттєво впливають на його діяльність.

Пов’язаними сторонами є юридичні та фізичні особи, відносини між якими дозволяють одній стороні контролювати іншу або суттєво впливати на прийняття нею фінансових та оперативних рішень (п. 4 НП(С)БО 23).

Зверніть увагу! Перелік пов’язаних сторін визначається підприємством виходячи із сутності відносин, можливо навіть всупереч юридичній формі, у яку вони втілені (тобто маємо превалювання сутності над формою).

У визначенні, чи є особа пов’язаною з підприємством та/або має статус КБВ, ключовим є поняття контролю над юрособою. Під контролем розуміється вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства або підприємництва з метою отримання вигід від його діяльності (п. 4 НП(С)БО 19). У свою чергу, вирішальний (суттєвий) вплив (п. 3 НП(С)БО 12 – це повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об’єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики).

Свідченням суттєвого впливу, зокрема, можуть бути:

  • володіння 20 або більше відсотками акцій (статутного капіталу) підприємства;
  • представництво в раді директорів або аналогічному керівному органі підприємства;
  • участь у прийнятті рішень;
  • взаємообмін управлінським персоналом;
  • забезпечення підприємства необхідною техніко-економічною інформацією.

Як бачимо, вирішальний (суттєвий вплив), контроль – це в певній мірі оціночні критерії. Єдиний «твердий» показник, визначений у цифровому вигляді, це володіння корпоративними правами.

Зазначимо, що схожі критерії суттєвого впливу встановлені § 6 МСБО 28, згідно з яким формальний (оформлений юридично) суттєвий вплив – це володіння прямо або опосередковано 20 і більше відсотками прав голосу в об’єкті інвестування, поки не буде чітко доведено зворотне. І навпаки, якщо інвестор володіє прямо або опосередковано менше ніж 20 % прав голосу в об’єкті інвестування, тоді припускається, що він не має суттєвого впливу, поки наявність такого впливу не буде чітко доведена.

Як бачимо, ці критерії відрізняються від установлених Законом № 361, де йдеться про володіння принаймні 25 % корпоративних прав юрособи.

З позиції бухгалтерського законодавства пов’язаними юрособами вважаються, наприклад (п. 3.2 НП(С)БО 23):

  • холдинг та його дочірні підприємства;
  • спільне підприємство та контрольні учасники спільної діяльності;
  • підприємство-інвестор та його асоційовані підприємства.

Підприємства, підконтрольні одній і тій самій особі, також є пов’язаними між собою сторонами.

У взаємовідносинах «юрособа – фізособа» пов’язаними сторонами є:

  • підприємство та фізособа, яка здійснює контроль над підприємством або має істотний вплив на його діяльність (наприклад, засновник, акціонер);
  • підприємство та його керівник, а також особи, які належать до провідного управлінського персоналу;
  • підприємство та близькі члени сім’ї перелічених вище фізосіб (це чоловік (дружина) і родичі, які є такими згідно із законодавством і теж можуть впливати на прийняття рішень підприємством).

Фактичний вплив на операції може чинити особа, яка має на підприємстві відповідні владні повноваження, що дають їй можливість керувати найбільш значущими видами діяльності через сформовані нею органи управління (п. 4 НП(С)БО 2).

Таким чином, будь-які особи, що мають вирішальний вплив на підприємство, можуть бути визнані особами, пов’язаними з ним, а в термінах Закону № 361 – можуть бути визнані КБВ. Ось тільки критерії визнання дещо різні.

Нагадаємо ще раз, що підприємство самостійно визначає перелік пов’язаних сторін виходячи із суті відносин, а не тільки з їхньої юридичної форми (превалювання сутності над формою) (ст. 4 Закону № 996; п. 2.23 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.13 р. № 635, далі – Методрекомендації № 635).

Увага! Підходи до класифікації пов’язаних сторін підприємство повинне відобразити в наказі про облікову політику (п. 2.1 Методрекомендацій № 635). Інформацію про пов’язаних осіб потрібно розкрити у примітках до фінансової звітності.

Як установити пов’язаних осіб із позиції податкового законодавства?

Цікаво, що Податковий кодекс (далі – ПК) теж має визначення пов’язаних осіб, але для цілей оподаткування. Згідно з пп. 14.1.159 ПК, до пов’язаних осіб належать юридичні та/або фізичні особи та/або утворення без статусу юрособи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням, зокрема, таких критеріїв:

одна юрособа безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юрособи у розмірі 25 і більше відсотків (до 23.05.20 р. – 20 і більше відсотків: зміни були внесені Законом від 16.01.20 р. № 466-IX, далі – Закон № 466);

одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юрособі у розмірі 25 і більше відсотків (до 23.05.20 р. – 20 і більше відсотків: зміни були внесені Законом № 466). Наприклад, дві юрособи будуть пов’язаними, якщо є фізособа, яка володіє корпоративними правами в розмірі 25 % у кожній такій юрособі.

Як бачимо, податкові критерії щодо розміру корпоративних прав для визначення пов’язаних осіб збігаються з критеріями, установленими Законом № 361 для визначення КБВ. Тож радимо, щоб не заплутатись, дотримуватися єдиного підходу стосовно визначення пов’язаних осіб та/або КБВ як для цілей бухобліку, так і для цілей розкриття інформації про КБВ.

Чи є відповідальність за неподання відомостей про КБВ?

Що буде, якщо не подавати держреєстратору інформацію про КБВ юрособи?

Відповідь на це запитання знаходимо в п. 51 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.12.16 р. № 990. У такому випадку Мін’юст рекомендованим листом повідомляє про цей факт керівника юрособи з вимогою звернутися в місячний строк до Мін’юсту для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 16611 КУпАП.

Адміністративний штраф у розмірі від 1 000 до 3 000 НМДГ (від 17 000 до 51 000 грн), накладається цей штраф на керівників юросіб або ж на осіб, уповноважених діяти від імені юрособи (виконавчий орган).

До речі, складати адміністративні протоколи, на підставі яких накладається штраф за неподання відомостей про бенефіціарів, уповноважений Мін’юст (ст. 255 КУпАП). А ось накладати цей штраф можуть тільки суди (ст. 221 КУпАП).

Ще раз нагадуємо! На практиці бухгалтеру слід повідомити керівництво про вимоги законодавства щодо визначення КБВ та розкриття інформації про них, щоб завчасно зібрати всі документи і вкластися в три місяці. Відлік трьох місяців почнеться від дати затвердження структури власності юрособи. А цей момент, на думку автора, уже не за горами.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2592 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали