Як вести облік перевізнику-підприємцеві?

Акценти статті:

• як підприємцеві (на загальній системі та на єдиному податку) визначати дохід від надання послуг перевезення;
• які витрати підприємець-загальносистемник може включати до витрат.

Облік у підприємця на загальній системі

Об'єкт оподаткування

Обкладенню ПДФО підлягає дохід, отриманий підприємцем від ведення господарської діяльності протягом календарного року (п. 177.1, 177.5 Податкового кодексу, далі – ПК).

Доходи, не пов'язані з підприємницькою діяльністю, обкладаються ПДФО за загальними правилами, установленими розд. IV ПК для доходів звичайних фізосіб (п. 177.6 ПК).

Об'єктом оподаткування у підприємця є чистий дохід, який визначається за формулою (п. 177.2 ПК):

ЧД = ОД – В,

де ОД – загальний оподатковуваний дохід (виручка у грошовій або негрошовій формі);

В – документально підтверджені витрати, пов'язані з господарською діяльністю підприємця, а також з отриманим ним доходом (п. 177.1, 177.4 ПК).

Чистий дохід підприємця також обкладається військовим збором (пп. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Доходи

Підприємець повинен включати до складу ОД:

• грошову виручку в готівковій або безготівковій формі, отриману від замовників за надані послуги перевезення;
• вартість товарів (робіт. послуг), отриманих при бартерних розрахунках із замовником;
• суми, на які проведено взаємозалік за послугами перевезення.

Якщо підприємець отримує виручку в інвалюті, то розмір ОД визначається за курсом НБУ на дату її отримання (ЗІР, категорія 104.04). Крім того, при продажу інвалюти додатна різниця між курсами МВРУ та НБУ включається до ОД. Якщо виникає від’ємна різниця, то ні зменшення доходів, ні збільшення витрат у підприємця не буде.

Витрати

Перелік витрат, на які підприємець може зменшити ОД, наведено у пп. 177.4.1–177.4.4 ПК.

На замітку! Підприємцеві-перевізнику слід узяти до уваги, що легкові та вантажні автомобілі належать до основних засобів (далі – ОЗ) подвійного призначення (пп. 177.4.6 ПК). Тому підприємець не має права включити до складу витрат (пп. 177.4.5, 177.4.6 ПК):

• амортизацію таких об'єктів;
• витрати на утримання автомобіля.

Утримання транспортного засобу – це (пп. 26 п. 6 розд. I Правил експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених наказом Мінінфраструктури від 26.07.13 р. № 550):

• забезпечення його держреєстрації;
• дотримання умов безпеки технічного і санітарного стану;
• обов'язковий технічний контроль;
• своєчасне техобслуговування і ремонт;
• охорона;
• передача транспортного засобу і його швидкозношуваних частин на утилізацію або знищення.

Які операції належать до техобслуговування і ремонту транспорту?

Відповідь на це запитання ви знайдете в Положенні про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженому наказом Мінтрансу від 30.03.98 р. № 102 (далі – Положення № 102).

Згідно з п. 1.3 Положення № 102:

• техобслуговуванням (далі – ТО) є комплекс операцій для підтримання працездатності або справності автомобіля під час його експлуатації, зберігання і транспортування;
• ремонт – це комплекс операцій із відновлення справності або працездатності виробів і відновлення ресурсів виробів або їх складових частин.

Через обмеження, установлені для ОЗ подвійного призначення, підприємець не може включити до складу витрат затрати на заміну шин, акумуляторів та інших запчастин на автомобілі, оплату послуг стоянки, чищення і миття автомобіля.

А які затрати, пов'язані з наданням послуг перевезення, підприємець може включити до складу своїх витрат?

До дозволених витрат, зокрема, належать: вартість ПММ, зарплата водіїв із нарахуваннями, оплата вартості паркування, оплата проїзду платними дорогами. Такі затрати не вважаються витратами на утримання ОЗ подвійного призначення.

Що стосується ПММ, то підприємець повинен пам'ятати про норми їх списання (докладніше див. «Облік ПММ»).

Облік у підприємця-єдинника

Послуги перевезення можуть надавати також підприємці – платники єдиного податку (далі – ЄП) другої – третьої груп. Підприємці – єдинники першої групи можуть надавати тільки побутові послуги населенню (п. 1 п. 291.4 ПК). А послуги перевезення не належать до таких, їх немає в переліку побутових послуг, наведеному в п. 291.7 ПК.

Доходи

Доходом підприємця – єдинника другої – третьої груп є доходи, отримані протягом звітного періоду в грошовій формі, а також у матеріальній і нематеріальній формі – у певних випадках (п. 292.3 ПК).

Виручка від надання послуг перевезення, отримана в готівковій або безготівковій формі, включається до доходу на дату отримання грошей (п. 292.6 ПК). Якщо виручка отримана в інвалюті, то її сума перераховується в гривні за офіційним курсом НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПК).

Витрати

Витрати у підприємця-єдинника не впливають на базу обкладення ЄП.

Єдинники третьої групи – платники ПДВ повинні відображати витрати в Книзі обліку доходів і витрат за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 19.06.16 р. № 579 (пп. 206.1.2 ПК).

Висновки

1. Підприємці-перевізники включають до доходу виручку від надання послуг перевезення.
2. Підприємці-загальносистемники не мають права віднести амортизацію і витрати на утримання автомобіля до складу своїх витрат.
3. Для підприємців-єдинників витрати не мають значення, вони не впливають на базу обкладення ЄП.