Фінансова оренда: облік в орендодавця

Оренда нерухомості, автомобілів, землі: правові та облікові аспекти

Фінансова оренда (лізинг) як вид бізнесу набуває все більшого поширення в Україні. Як приклад можна навести придбання автомобіля за договором фінлізингу. Цим займаються спеціалізовані лізингові компанії, що позиціонують таку операцію як аналог банківського автокредитування. У консультації розповімо, як відображаються в бухгалтерському та податковому обліку орендодавця – юрособи на загальній системі оподаткування операції, пов᾿язані з фінлізингом.

Для правильного відображення в обліку операцій, пов᾿язаних із фінансовою орендою, слід звернутися до норм П(С)БО 14 і Податковим кодексом (далі - ПК). Зазначимо, що для облікових цілей термін «фінансовий лізинг», визначений у спеціальному Законі від 16.12.97 р. № 723/97-ВР, і термін «фінансова оренда», використовуваний у бухгалтерських стандартах і ПК, практично ідентичні. Далі ми будемо оперувати терміном «фінансова оренда».

З позиції бухобліку фінансова оренда – це оренда, що передбачає передання орендареві всіх ризиків і вигід, пов᾿язаних із правом користування та володіння активом. Оренда вважається фінансовою в бухоблікових цілях за наявності хоча б однієї з таких ознак (п. 4 П(С)БО 14):

• орендар набуває право власності на орендований актив після закінчення строку оренди;
• орендар має можливість і намір придбати об᾿єкт оренди за ціною нижче від його справедливої вартості на дату придбання;
• строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об᾿єкта оренди;
• теперішня вартість мінімальних орендних платежів (далі – МОП, пояснення див. нижче) з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об᾿єкта оренди;
• орендований актив має особливий характер, який дає можливість тільки орендареві використовувати його без витрат на модернізацію, модифікацію, дообладнання;
• орендар може продовжити оренду активу за плату, яка значно нижче від ринкової орендної плати;
• оренда може бути припинена орендарем, який відшкодовує орендодавцеві його втрати від припинення оренди;
• доходи або втрати від змін справедливої вартості об᾿єкта оренди на кінець строку оренди належать орендареві.