Доходи та витрати за операціями із цінними паперами

Усе про облік доходів і витрат

У консультації розповімо, які правила бухобліку та оподаткування операцій із цінними паперами (далі – ЦП) діють на сьогодні. При цьому основну увагу приділимо інвестору – особі, яка є власником ЦП. Будь-яких особливостей обліку ЦП в емітента ПК не встановлює.

Спеціальні правила бухобліку операцій із ЦП в інвестора сформульовано в П(С)БО 12 і 13.

Згідно з п. 4 П(С)БО 13 активи, які підприємство утримує з метою збільшення прибутку (від отримання процентів, дивідендів і т. п.), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора, називають фінансовими інвестиціями (далі – ФІ). ЦП – це різновид ФІ.

Для обліку не настільки важливо, до якої групи ЦП, із точки зору Закону № 3480, відносяться ЦП, якими володіє інвестор (до пайових, боргових, похідних або товаророзпорядчих). Важливо, як здійснюється первісна оцінка ФІ, а також їх оцінка на дату балансу.

Як визначено п. 4 П(С)БО 12, ФІ спочатку оцінюються та відображаються в бухобліку за собівартістю. При цьому собівартість складається із ціни придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням ФІ. Нормою п. 29 П(С)БО 13 уточнюється, що ціна придбання тих або інших фінансових інструментів (до них відносяться І ФІ) дорівнює справедливій вартості активів, зобов'язань або інструментів власного капіталу, наданих в обмін на такий фінансовий інструмент.