Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Ціна постачання нижча від бази оподаткування: оформляємо ПН



Акценти цієї статті:

  • як визначається база оподаткування;
  • порядок оформлення ПН (як зведених, так і звичайних) для донарахування податкових зобов'язань до бази оподаткування.

База оподаткування

При постачанні товарів/послуг, необоротних активів база обкладення ПДВ у загальному випадку визначається згідно з п. 188.1 ПК. Тобто виходячи з договірної ціни, але не нижче від певної величини. Якої саме – розглянемо далі.

Не нижче від ціни придбання – якщо ці товари (послуги) були придбані постачальником для перепродажу.

Завважимо, що ПК не містить визначення терміна «ціна придбання». Ми вважаємо, що при перепродажу придбаних товарів (у т. ч. й імпортних) і послуг базу оподаткування слід визначати виходячи із ціни, зазначеної в договорі на купівлю таких товарів (послуг). Адже податковий кредит покупець відображав, виходячи із ціни, зазначеної в договорі.

Така точка зору підтверджується і роз'ясненнями ДФС щодо бази оподаткування при продажу на території України імпортних товарів: ціною придбання є контрактна (а не митна) вартість імпортного товару (ЗІР, категорія 101.07).

Яку ціну слід уважати базою оподаткування, якщо товар для подальших перепродажів придбавався у неплатника ПДВ (тобто без ПДВ)?

Згідно з пп. 194.1.1 ПК ПДВ додається до ціни товару (тобто накручується зверху). Тому базою для нарахування ПДВ є ціна без урахування ПДВ. Тобто та ціна, за якою товар був придбаний у неплатника.

Не нижче від звичайної ціни – якщо ці товари (послуги) самостійно виготовлені (надані) постачальником.

Згідно з пп. 14.1.71 ПК звичайна ціна – це ціна товарів (послуг), зазначена сторонами в договорі, якщо інше не встановлено ПК. І якщо не доведено зворотне, то вважається, що зазначена сторонами звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Керуючись визначенням ринкової ціни, наведеним у пп. 14.1.219 ПК, можна зробити висновок, що при продажу самостійно виготовлених товарів/послуг платник ПДВ повинен орієнтуватися на ринкову вартість ідентичних або однорідних товарів (послуг). Аналогічної думки дотримується і ДФС (ЗІР, категорія 101.07).

Не нижче від балансової (залишкової) вартості – при постачанні необоротних активів (далі – НА).

При визначенні бази оподаткування у цьому випадку не випустіть з уваги такі моменти:

  • балансова вартість НА визначається за даними бухгалтерського обліку. Тому при встановленні залишкової вартості НА беруться до уваги проведені переоцінки НА, які могли зменшувати їх балансову вартість, а значить, і базу обкладення ПДВ;
  • для розрахунку береться балансова вартість НА на початок звітного періоду, у якому відбувається їх постачання. Завважимо, що НА, призначені для продажу, обліковуються на субрахунку 286. Тобто якщо на початок періоду продажу НА вже були переведені на цей субрахунок, то базою оподаткування НА буде сума, яка відображалася на субрахунку 286 на момент виведення НА з експлуатації та переведення на цей субрахунок. Якщо ж продаж об'єкта НА і його переведення на субрахунок 286 відбулися в одному звітному періоді, тоді базою оподаткування буде різниця між первісною вартістю НА і сумою нарахованої амортизації на початок періоду, у якому відбувся цей продаж.

Як ми вже зазначали, п. 188.1 ПК використовується для визначення бази оподаткування в загальних випадках. А в спеціальних випадках база оподаткування визначається згідно зі ст. 189 ПК.

Припустимо, база оподаткування, визначена згідно з п. 188.1 або ст. 189 ПК, виявиться вищою від договірної ціни. У цьому випадку постачальник повинен донарахувати податкові зобов'язання на різницю за тією самою ставкою ПДВ, за якою обкладалося це постачання. Причому якщо ціна постачання на експорт нижча від бази оподаткування, податкові зобов'язання донараховуються за ставкою 0 % (наказ Мінфіну від 03.08.18 р. № 673).

Особливості оформлення ПН

Якщо договірна ціна товарів (послуг), НА менша від бази оподаткування, визначеної згідно з п. 188.1 або ст. 189 ПК, то постачальник складає дві ПН: одну – на суму фактичної ціни постачання, другу – на суму перевищення над фактичною ціною.

Складена на суму такого перевищення ПН може бути як звичайною (тобто оформляється на дату першої події), так і зведеною (тобто оформляється не пізніше останнього числа місяця, у якому відбулося постачання) (п. 201.4 ПК).

Особливості оформлення ПН, складеної на перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання (як у звичайній, так і у зведеній), такі:

  • у лівому верхньому кутку ставиться позначка «Х» (ПН не видається покупцеві) і зазначається тип причини «15». Якщо ж платником ПДВ оформляється зведена ПН, то в рядку «Зведена ПН» зазначається код ознаки «3»;
  • у рядках, призначених для заповнення даних покупця, зазначаються дані постачальника, тобто найменування, ІПН, податковий номер (п. 15 Порядку № 1307). Проте з п. 4 Порядку № 1307 випливає, що податковий номер у реквізитах покупця зазначається, якщо ПН оформляється на покупця – платника ПДВ і на операції, наведені в п. 10 Порядку № 1307. Тобто виходить, що в ПН із типом причини 15 його зазначати не потрібно. Водночас п. 15 Порядку № 1307 не робить винятку для податкового номера. ДФС у Листі № 36942 стосовно податкового номера в ПН із типом причини 15 також окремо нічого не роз'яснювала. Проте в п. 3.2 цього листа сказано, що коли податковий номер покупця буде зазначений у ПН і в тих випадках, коли його не потрібно зазначати, це не вважатиметься помилкою;
  • у графі 2 «Номенклатура товарів (послуг) постачальника (продавця)» наводиться (пп. 1 п. 16 Порядку № 1307) номенклатура товарів/послуг, а також пишеться: «перевищення бази оподаткування, визначеної згідно з ст. 188, 189 ПК, над фактичною ціною постачання»;
  • графи 3.1, 3.2, 3.3, 4., 5, 12 не заповнюються.

Завважимо, що згідно з роз'ясненням ДФС (ЗІР, категорія 101.07) немає необхідності складати ПН із типом причини «15» для донарахування податкових зобов'язань за експортною операцією. Оскільки у цьому випадку застосовується нульова ставка і, відповідно, сума ПДВ дорівнює нулю.

Приклад
ТОВ «Призма» (ІПН 151515151515, код ЄДРПОУ 55555555) був придбаний Товар 1 українського виробництва (умовний код УКТЗЕД 3333) у кількості 300 шт. для подальшого продажу. Вартість придбання Товару 1 – 50 грн/шт. (крім того ПДВ – 10 грн.). 10.12.18 р. весь Товар 1 був проданий за ціною 45 грн/шт. (крім того ПДВ – 9 грн.).

Визначимо різницю між ціною придбання товару і ціною його продажу:

50 грн. х 300 шт. – 45 грн. х 300 шт. = 1 500 грн.

Розрахуємо суму ПДВ:

1 500 грн. х 20 % = 300 грн.

На підставі наявних даних заповнимо зведену ПН (див. фрагмент).

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Статті за темою
02.06.2025
Заповнюємо заяву про отримання ліцензії на право зберігання пального
У статті розповімо, як правильно заповнити заяву про отримання ліцензії на право зберігання пального. У статті «Ліцензія на зберігання пального для власних потреб: як отримати з 01.01.2025» ми розглянули загальні правила, яких слід дотримуватися під час оформлення ліцензії на зберігання ...
16.05.2025
Пеня у господарському договорі: правила, нововведення, практичні ситуації
У статті розглянуто, які правила застосовуються в разі стягнення пені з боржника, який порушив умови господарського договору, наведено практичні ситуації, у тому числі з прикладом розрахунку пені, та надано рекомендації щодо включення у договір умов, які стосуються пені. Укладаючи господарський дого...
31.03.2025
Дивіденди нерезидентам в інвалюті: умови та порядок виплати
Найбільш розповсюджений спосіб виплати дивідендів нерезидентам – їх виплата в іноземній валюті шляхом перерахування на рахунок нерезидента, відкритий у закордонному банку. Однак у перший же день запровадження на території України воєнного стану було прийнято постанову Правління НБУ від 24.02.2...
Популярне
05.04.2025
Продовження строку корисного використання повністю замортизованих основних засобів
Ситуація із практики: строк, визначений під час первинного визнання об’єкта основних засобів (далі – ОЗ), уже закінчився, а актив продовжує використовуватися. НП(С)БУ 7 передбачено, що строк корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ переглядається в разі зміни очікуван...
11.03.2025
Наказ про встановлення норм витрати палива
Якщо ваше підприємство вирішило вдатися до нормування витрат пального або розмірковує, чи доцільно це робити, постараємося спростити для вас це завдання, навівши в статті: зразок наказу про встановлення норм витрати палива; дві причини, чому на підприємстві необхідний такий наказ. Якщо ваше під...
10.03.2025
Списання ПММ: оформлення документів та облік
Для того щоб забезпечити грамотний облік списання пально-мастильних матеріалів (далі – ПММ), бухгалтер повинен мати первинні документи, які фіксують транспортну роботу (пробіг) та фактичні витрати ПММ. Типові форми цих документів законодавчо не затверджено, тож їх можна розробити самостійно. Н...
Нове
04.06.2025
Ризики продажу товарів через «Нову пошту» без реєстрації підприємцем
Онлайн-продавці без реєстрації як фізособа-підприємець ризикують отримати «листи щастя» від ДПС із вимогою пояснити походження своїх доходів. Дізнайтеся, як уникнути штрафів та неприємностей у разі продажу товарів через «Нову пошту» без офіційної реєстрації! Українці, які про...
02.06.2025
Заповнюємо заяву на отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами
У статті розповімо, як заповнити заяву для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем і тютюном, та наведемо зразок такої заяви.  З новими правилами отримання ліцензій на здійснення операцій з алкогольними напоями та тютюновими виробами ми ознайомили вас у статті «Ліцензії на розд...
02.06.2025
Загальні правила отримання ліцензій на зберігання пального та роздрібну торгівлю алкоголем і тютюном
У статті розповімо про загальні правила, яких слід дотримуватися суб’єктам господарювання для отримання ліцензій на зберігання пального та роздрібну торгівлю алкоголем і тютюном.  З 01.01.2025 змінилися правила оформлення ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими ви...
Кращі матеріали