Продаж, купівля та обмін безготівкової інвалюти: облікові нюанси

ЗЕД: експорт та імпорт товарів, операції з інвалютою

Для того щоб купити, продати інвалюту, а також обміняти одну інвалюту на іншу, суб’єкт валютних операцій (далі – клієнт) повинен подати до банку заяву на купівлю або продаж іноземної валюти/банківських металів (далі – заява) у довільній формі. Реквізити заяви визначаються в договорі банківського рахунка або іншому договорі, укладеному між банком і клієнтом (п. 7 розд. II Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.19 р. № 2). Докладно порядок купівлі та продажу інвалюти розглянуто в матеріалі «Форми розрахунків із нерезидентом». А тут ми розповімо, як відобразити такі операції в обліку підприємства-клієнта.

Бухгалтерський облік

Купівля інвалюти

Суми, перераховані з поточного гривневого рахунка для купівлі інвалюти, відображаються за дебетом субрахунка 333 «Кошти в дорозі в національній валюті».

Сума купленої інвалюти обліковується на субрахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті». А гривневий еквівалент інвалюти визначається за курсом НБУ на дату її зарахування на поточний валютний рахунок.

Продаж інвалюти

Інвалюта для продажу перераховується з поточного валютного рахунка. Таке списання відображається проведенням Дт 334 «Кошти в дорозі в іноземній валюті» – Кт 312.

У момент списання із субрахунка 312 визначається курсова різниця за інвалютою, що вибуває. Якщо інвалюта продається не в день списання із субрахунка 312 для продажу (а, наприклад, наступного дня), то за субрахунком 334 також потрібно визначити курсову різницю.

Доходи та витрати від купівлі/продажу інвалюти

Комерційний курс купівлі/продажу інвалюти (курс МВРУ) зазвичай відрізняється від курсу НБУ. Тому при таких операціях в обліку виникають доходи або витрати, які визначаються як різниця:

• між вартістю придбання інвалюти за комерційним курсом та оцінкою інвалюти за курсом НБУ на дату її зарахування на поточний рахунок – під час купівлі інвалюти;
• між вартістю інвалюти, проданої за комерційним курсом, та її оцінкою за курсом НБУ на дату продажу – під час продажу інвалюти.

Доходи та витрати відображаються на субрахунках 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти» і 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти».

Покажемо в таблиці, за яких умов купівлі/продажу інвалюти виникають доходи та витрати.

Комісійна винагорода банку

Комісія банку відноситься до складу адміністративних витрат (п. 18 НП(С)БО 16), які обліковуються за дебетом однойменного рахунка 92. При цьому комісія може втримуватися із суми гривень:

• перерахованої для придбання інвалюти згідно із заявою. Тоді перераховувати до банку (і, відповідно, відображати на субрахунку 333) потрібно не тільки суму, необхідну для купівлі інвалюти за комерційним курсом, але й суму комісії банку. Нарахування комісії супроводжується проведенням Дт 92 – Кт 333 (див. приклад 1) або записами: Дт 92 – Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» і Дт 685 – Кт 333;
• отриманої від продажу інвалюти (тобто на поточний гривневий рахунок зараховується сума за мінусом комісії банку – п. 53 Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.19 р. № 5). У цьому випадку комісія відображається проведенням Дт 92 – Кт 334 (див. приклад 2) або записами: Дт 92 – Кт 685 і Дт 685 – Кт 333.

Банківська комісія може також згідно з умовами договору із клієнтом списуватися прямо з поточного гривневого рахунка. Нарахування та утримання комісії відображається записом: Дт 92 – Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» або проведеннями: Дт 92 – Кт 685 і Дт 685 – Кт 311.

Обмін валюти

Операція обміну однієї валюти на іншу фактично являє собою одночасний продаж однієї валюти та купівлю іншої, тому до неї застосовуються аналогічні правила.

Податковий облік

Податок на прибуток. Ніяких податкових різниць, пов’язаних із придбанням, продажем та обміном інвалюти, ПК не передбачено. Тому всі підприємства – платники податку на прибуток відображають наслідки придбання, продажу та обміну інвалюти виключно за даними бухобліку (пп. 134.1.1 ПК).

ПДВ. Операція придбання, продажу та обміну інвалюти за гривні не є постачанням товарів або послуг (пп. 14.1.185, 14.1.191 ПК), а отже, не обкладається ПДВ. Банківська послуга із придбання, продажу та обміну безготівкової інвалюти за гривні також не є об’єктом обкладення ПДВ згідно з пп. 196.1.5 ПК і пп. 7, 9 п. 3 Переліку, затвердженого постановою Правління НБУ від 01.08.17 р. № 73.

Приклад 1

Підприємство-резидент доручило банку купити 10 000 дол. США. Інвалюта була придбана в день подання заяви та перерахування грошей на відповідний банківський рахунок. Комісія банку становить 0,2 % вартості придбання інвалюти за курсом НБУ й утримується з коштів, перерахованих згідно із заявою.

В обліку операції купівлі інвалюти відображаються так:

(дол. США/грн)

Приклад 2

Підприємство-резидент отримало на поточний валютний рахунок виручку за експортним контрактом у сумі 10 000 євро та доручило банку продати ці кошти. Продаж був здійснений наступного дня після подання заяви. Комісія банку становить 0,15 % вартості проданої інвалюти за курсом НБУ й утримується з коштів, отриманих від продажу.

В обліку операції із продажу інвалюти відобразяться таким чином:

(євро/грн)

Приклад 3

Підприємство доручило банку обміняти 10 000 дол. США, отриманих у результаті ЗЕД-операції, на еквівалентну суму євро для зарахування її на поточний валютний рахунок.

Облік цієї операції ведеться так:

(дол. США/євро/грн)