• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Курсові різниці за внесками до статутного капіталу

Із цієї статті ви дізнаєтеся: як обліковувати курсові різниці за заборгованостями засновників за внесками до статутного капіталу підприємства і курсові різниці усередині міжнародної групи згідно з останньою редакцією П(С)БО 21 з урахуванням змін, унесених до П(С)БО 21 з 09.08.13 р.

Курсовим різницям за внесками до статутного капіталу – бути!

У минулі роки активно обговорювалося питання, нараховувати чи не нараховувати курсові різниці із заборгованості засновників-нерезидентів за внесками до статутного капіталу українського підприємства. При цьому масла у вогонь підливали:

  • Мінфін, який у своєму листі від 20.08.12 р. № 31-08410-07-25/20605 повідомив, що курсові різниці за такою заборгованістю на дату балансу нараховуються, а на дату погашення чомусь ні (!);
  • ДПС, яка в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом ДПС від 05.07.12 р. № 574 (далі – Узагальнююча консультація № 574), також указала, що курсові різниці за такою заборгованістю в податковому обліку не нараховуються (запитання 7).

І ось с 09.08.13 р. у п. 8 П(С)БО 21 з'явилася пряма норма, яка приписує нараховувати такі курсові різниці з віднесенням їх на рахунок додаткового капіталу. У бухгалтерському обліку для таких курсових різниць використовується субрахунок 425 «Накопичені курсові різниці», оскільки вони не включаються до складу іншого сукупного доходу (Лист Мінфіну від 19.11.13 р. № 31-08410-07-16/33606).

Зазначимо, що зараз норми П(С)БО 21 у частині заборгованості іноземних засновників цілком відповідають нормам МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів» щодо основних характеристик монетарних статей (п. 16 МСБО 21).

Приклад

Одним із засновників ТОВ «Українець» є фірма «Німець. ЛТД» (50 % статутного капіталу), яка згідно зі статутом зобов'язана внести до статутного капіталу (СК) ТОВ «Українець» 300 тис. долларів.

Бухгалтерський і податковий облік операцій наведено в таблиці.

(доллар/грн.)


з/п

Зміст операції

Первинні
документи

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

Сума

Дохід

Витрати

1

2

3

4

5

6

7

8

1

12.02.14 р.

Курс НБУ – 10,678648 грн. за $1 (умовно).

Зареєстровано статутний капітал ТОВ «Українець», у т. ч. частка фірми «Німець ЛТД» ($300 000 х 10,678648)

Статут,
установчий
договір

46

40

$300 000,00

3 203 594,40

2

31.03.14 р.

Курс НБУ – 10,76 грн. за $1 (умовно).

Нараховано курсову різницю на дату балансу

[(10,76 – 10,678648) х $300 000]

Бухгалтерська
довідка

46

425

24 405,60

–*

3

04.04.14 р. Курс НБУ – 10,82 грн. за $1 (умовно). Погашена нерезидентом заборгованість за внесками до СК ТОВ «Українець» ($300 000 х 10,82)

Виписка
банку

312

46

$300 000,00

3 246 000,00

4

Нараховано курсову різницю на суму
операції (оплати)

[(10,82 – 10,76) х $300 000]

Бухгал-
терська
довідка

46

425

18 000,00

–*

* У податковому обліку курсові різниці із заборгованості іноземного інвестора за внесками до статутного капіталу не відображуються (пп. 136.1.3 ПК, Узагальнююча консультація № 574).

Курсові різниці всередині міжнародної групи

Згідно з редакцією п. 9 П(С)БО 21, що діє з 09.08.13 р., курсові різниці, які виникають за дебіторською заборгованістю або зобов'язаннями за розрахунками з господарською одиницею за межами України, погашення яких не планується і не є імовірним у найближчій перспективі, відображаються у складі іншого додаткового капіталу, а також в іншому сукупному доході. Ця норма застосовна, наприклад, для ситуації, коли українська компанія має за кордоном дочірню компанію і надає їй поворотну фінансову допомогу на довгостроковій основі, або «дочки» однієї «матері» надають допомогу одна одній, причому погашення такої позики в найближчому майбутньому не планується.

Зазначимо, що аналогічна ситуація описана і в п. 15 МСБО 21, де ця заборгованість прирівнюється до чистих інвестицій материнської компанії. Проте згідно з п. 32 цього стандарту в окремій фінзвітності материнського підприємства і фінзвітності дочірнього підприємства курсові різниці за такою заборгованістю визнаються у складі прибутків/збитків. І лише при складанні консолідованої звітності ці курсові різниці відображаються у складі іншого сукупного доходу. Тому для бухгалтерів українських компаній, які входять до складу міжнародних груп, на наш погляд, кориснішими будуть все-таки норми МСБО 21. Це також дозволить бухгалтерові не втратити суми таких курсових різниць у податковому обліку. Якщо ж українське підприємство веде облік за національними стандартами і відображає курсові різниці за вказаними заборгованостями на підставі п. 9 П(С)БО 21 (із використанням нового субрахунка 423 «Накопичені курсові різниці»), тоді радимо бути уважними, щоб не забувати відображати такі різниці у складі податкових доходів/витрат.

Що стосується обліку курсових різниць, які утворюються, коли звітність зарубіжної дочірньої компанії переводиться до функціональної валюти складання консолідованої фінансової звітності, то п. 12 П(С)БО 21, що присвячений цьому питанню, сформульовано досить туманно. Адже указаний пункт містить відсильну норму на НП(С)БО 2 «Консолідована фінансова звітність», затверджене наказом Мінфіну від 27.06.13 р. № 628. У свою чергу, п. 8 НП(С)БО 2 в частині відображення курсових різниць відсилає бухгалтера до норм... П(С)БО 21! Ось такий ось круговорот курсових різниць в обліку. Тому в цій ситуації рекомендуємо бухгалтерові, якому доведеться складати консолідовану фінзвітність із зарубіжною «дочкою»: користуйтеся нормами МСБО 21, де ці операції розписані детальніше.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2268 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали

Курсові різниці за внесками до статутного капіталу