Гарантійні заміни об’єктів ОЗ, придбаних у нерезидента

19.06.2024 2110 0 0

Акценти статті: що потрібно знати про гарантійну заміну об'єкта основних засобів (далі – ОЗ), про митний режим вивезення об'єкта, валютний контроль, бухгалтерський облік та оподаткування.

Гарантійна заміна здійснюється у випадках, коли поломка (дефект) об'єкта ОЗ відбулася з вини виробника такого об'єкта і при цьому носить невиправний характер (тобто об'єкт відновленню не підлягає). І при цьому замість першого (який вийшов із ладу) ОЗ нерезидент передає резиденту другий (справний) об'єкт з іншим заводським номером, номером двигуна і т. п. Тобто за індивідуальними ознаками видно, що це інший об'єкт, а значить, повинно йтися саме про гарантійну заміну, а не про ремонт.

У консультації розглянемо випадок, коли заміні підлягає весь об'єкт ОЗ, а не одна з його складових частин. І при цьому замінюється об'єкт ОЗ, який уже почав експлуатуватися і за ним почала нараховуватися амортизація.

Митні режими

Увезення першого об'єкта ОЗ в Україну

Увезення об'єкта ОЗ, придбаного в нерезидента, здійснюється в режимі імпорту. При цьому сплачуються такі митні платежі:

ввізне мито (ст. 272 Митного кодексу, далі – МК; Митний тариф, затверджений Законом від 19.10.2022 № 2697-IX);
інші види мита, які можуть бути встановлені на окремі види товарів (ст. 274, 275 МК), а також акцизний податок (розд. VI Податкового кодексу, далі – ПК);
ПДВ за ставкою 7 % або 20 % (пп. «в» п. 185.1, п. 193.1, 194.1 ПК).

Вивезення першого об'єкта ОЗ із України після його поломки

Товар, завезений в Україну в митному режимі імпорту, можна повернути нерезиденту у двох митних режимах: реекспорту або експорту. Порівняємо ці режими в таблиці.

Реекспорт

Експорт

Умови поміщення в митний режим

Реекспорт може бути застосований до товарів, які були завезені в режимі імпорту, а тепер повертаються стороні ЗЕД-договору – нерезиденту у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов такого договору, якщо (п. 5 ч. 1 ст. 86 МК) товари:

– вивозяться протягом 6 місяців із дати поміщення їх у режим імпорту;

– знаходяться в тому самому стані, у якому були завезені на митну територію України (далі – МТУ), за винятком природних змін їх кількісних та/або якісних характеристик при нормальних умовах транспортування, зберігання та експлуатації, у результаті якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів;

– визнані помилково завезеними на МТУ.

Вищевказані товари можуть бути поміщені в режим реекспорту, якщо (ч. 2 ст. 86 МК):

– під час перебування таких товарів на МТУ вони піддавалися операціям, необхідним для їх збереження, а також технічному обслуговуванню або ремонту, необхідність у яких виникла під час перебування на МТУ;

– стан таких товарів змінився внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження цього факту;

– у митний режим реекспорту поміщається тільки частина товарів, раніше завезених на МТУ

Ніяких спеціальних умов немає – у режим експорту можуть бути поміщені українські товари (ч. 1 ст. 82 МК). При цьому статус українських товарів мають у т. ч. і ті іноземні товари, які були завезені в Україну в митному режимі імпорту та випущені у вільний обіг

(п. 61 ч. 1 ст. 4 МК)

Подання документів митному органу

Митному органу, що здійснює випуск товарів, слід подати (ч. 4 ст. 86 МК):

– документи на товар;

– відомості, необхідні для ідентифікації товару;

– дозвіл на здійснення зовнішньоекономічної операції з реекспорту товарів (у передбачених законодавством випадках). Переліки таких товарів наведено в додатках 1 і 2 до наказу Мінекономіки від 18.03.2009 № 222

Митному органу слід подати документи на товар, а також виконати умови заходів нетарифного регулювання*

(ч. 2 ст. 83 МК)

Сплата митних платежів

Митні платежі у випадку реекспорту такі:

1) ПДВ за ставкою 0 % (пп. 195.1.1, п. 206.5 ПК);

2) вивізне мито не сплачується (ч. 1 ст. 85 МК);

3) ввізне мито, раніше сплачене при імпорті тих товарів, які поміщаються в режим реекспорту, підлягає поверненню резиденту (ч. 1 ст. 89 МК)

Митні платежі такі:

1) ПДВ за ставкою 0 % (пп. 195.1.1 ПК);

2) вивізне мито на окремі види товарів** (ст. 273 МК);

3) ввізне мито, раніше сплачене при імпорті, не повертається

* До окремих видів товарів можуть застосовуватися такі заходи нетарифного регулювання, як ліцензування, квотування і т. п.

** Сплата вивізного мита передбачена, зокрема, Законами від 07.05.1996 № 180/96-ВР, від 24.10.2002 № 216-IV, від 03.06.2008 № 309-VI, від 13.12.2006 № 441-V, від 10.09.1999 № 1033-XIV.

Висновок: як бачимо, помістити товари, що повертаються нерезиденту, у митний режим експорту простіше – не потрібно дотримуватися ряду умов, як при реекспорті. Однак при експорті ввізне мито резиденту не повертається, а в деяких випадках потрібно сплатити ще й вивізне мито.

Увезення другого об'єкта ОЗ в Україну

Увезення нового об'єкта ОЗ в Україну (замість несправного) здійснюється в режимі імпорту в загальному порядку.

Валютний нагляд

За загальним правилом під валютний нагляд підпадають (пп. 1, 2 п. 6 Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, далі – Інструкція № 7):

імпорт товарів – якщо за договором імпорту першою подією була передоплата;
експорт товарів – якщо за договором експорту першою подією є вивезення товару за межі України. Крім того, під валютний контроль підпадають і операції реекспорту.

Граничний строк для розрахунків із контрагентом за імпорт і експорт в період воєнного стану (за операціями, здійсненими з 05.04.2022) становить 180 днів (п. 14² постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18, далі – Постанова № 18). При цьому на операції, сума яких становить менше ніж 400 тис. грн в еквіваленті за курсом НБУ, граничний строк розрахунків не поширюється (п. 14³ Постанови № 18, ч. 1 ст. 20 Закону від 06.12.2019 № 361-IX).

Валютний нагляд здійснює обслуговуючий банк. Якщо резидент (імпортер або експортер) порушить зазначений вище строк для розрахунків, цей банк подає інформацію до НБУ (п. 25 Інструкції № 7). Також зауважимо, що у випадку порушення строку розрахунків справляється пеня в розмірі 0,3 % від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення, причому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартість недопоставленого товару (ч. 5 ст. 13 Закону від 21.06.2018 № 2473-VIII).

Увага! Банки здійснюють валютний нагляд тільки за тими операціями, за якими передбачена грошова форма розрахунків.

Із цього правила випливають такі висновки:

1. Якщо перший об'єкт ОЗ, який вийшов із ладу та підлягає гарантійній заміні, був придбаний:

на умовах передоплати (повної або часткової) – то на дату ввезення об'єкта ОЗ в Україну операція імпорту за передоплатою повинна бути закрита та знята з валютного нагляду;
на умовах післяплати – тоді валютному нагляду ця операція не підлягала.

2. Коли перший (що підлягає гарантійній заміні) об'єкт ОЗ вивозиться в режимі експорту або реекспорту, то:

якщо він був оплачений (на умовах передоплати або післяплати) – то на дату вивезення в обліку в резидента виникає дебіторська заборгованість нерезидента за постачанням нового об'єкта ОЗ. Ця заборгованість носить негрошовий характер (адже нерезидент буде не повертати гроші, а поставляти новий об'єкт ОЗ). Тому банк не повинен здійснювати валютний нагляд за даною операцією (для цього після експорту або реекспорту до банку необхідно подати документи, що підтверджують «негрошовість» зобов'язань нерезидента). І, власне, строк 180 днів, установлений п. 14² Постанови № 18, на таку операцію також поширюватися не повинен. Але хочемо попередити: така операція може бути розцінена контролюючими органами як бартер, а за Законом від 23.12.1998 № 351-XIV бартерна ЗЕД-операція повинна бути закрита протягом 180 днів (тобто другий об'єкт ОЗ повинен бути завезений через 180 днів після вивезення першого (неякісного) об'єкта);
якщо він не був оплачений – тоді на дату вивезення в резидента закривається заборгованість перед нерезидентом з оплати за об'єкт ОЗ і ні про який валютний нагляд не йтиметься. Для цього, знов-таки, необхідно буде подати підтвердні документи до обслуговуючого банку.

Бухгалтерський облік

Придбання першого об'єкта ОЗ і введення його в експлуатацію

Надходження і введення в експлуатацію об'єкта ОЗ, придбаного в нерезидента, здійснюється за загальними правилами. Усі витрати, які пов'язані із придбанням та включаються до первісної вартості об'єкта згідно з п. 8 НП(С)БО 7, акумулюються на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». А потім при введенні в експлуатацію об'єкта робиться проведення Дт 10 «Основні засоби» – Кт 152. Із місяця, що настає за місяцем уведення об'єкта ОЗ в експлуатацію, починається нарахування амортизації об'єкта ОЗ (п. 29 НП(С)БО 7).

До складу первісної вартості імпортованого об'єкта ОЗ входять:

суми, які сплачуються постачальнику-нерезиденту за договором – це фактурна вартість об'єкта ОЗ, зазначена в договорі та в рахунку-фактурі (інвойсі). Зауважимо, що об'єкт ОЗ прибуткується саме за фактурною вартістю, а не за митною;
мито, що сплачується при ввезенні товару; «імпортний» акцизний податок; «імпортний» ПДВ у неплатників ПДВ;
витрати на транспортування (доставку) об'єкта ОЗ будь-якими видами транспорту до місця їх використання, оплата вантажно-розвантажувальних робіт, страхування ризику доставки об'єкта ОЗ. Такі витрати включаються до собівартості окремо, тільки якщо їх вартість не входить до фактурної вартості об'єкта ОЗ;
витрати на установку, монтаж, налагодження об'єкта ОЗ;
інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням об'єкта ОЗ до стану, придатного для використання в запланованих цілях. До таких інших витрат, зокрема, можна віднести: витрати на отримання дозвільних документів на увезення об'єкта ОЗ в Україну, на оплату послуг митних брокерів, плату за зберігання об'єкта ОЗ у зоні митного контролю, інші суми, що сплачуються на митниці у зв'язку з імпортом об'єкта ОЗ, зокрема плата за виконання митних формальностей, яка справляється при оформленні вантажу поза місцем розташування митних органів або в неробочий час митних органів;
капіталізовувані фінансові витрати (у випадку, якщо вони включаються до вартості кваліфікаційних активів згідно з НП(С)БО 31).

Виведення першого об'єкта з експлуатації (після поломки) та його повернення нерезиденту

Виведення об'єкта ОЗ з експлуатації здійснюється на дату його визнання непридатним до використання та прийняття рішення про його повернення нерезиденту. Факт такого визнання слід зафіксувати в порядку, установленому в зовнішньоекономічному договорі (зазвичай цей двосторонній висновок (акт) за підписом представників покупця-резидента та постачальника-нерезидента). При цьому виведений з експлуатації об’єкт ОЗ продовжує числитися в складі активів підприємства до того моменту, як він буде вивезений (в обліку такий об'єкт можна перевести на окремий субрахунок).

На дату вивезення об'єкта ОЗ його списують із балансу. При цьому постає головне запитання: що робити з нарахованою амортизацією?

Саме собою, що починаючи з місяця, що настає за місяцем уведення об'єкта ОЗ в експлуатацію, і закінчуючи місяцем виведення з експлуатації, підприємство нараховувало амортизацію об'єкта ОЗ і відносило її на витрати залежно від напряму використання цього об'єкта (Дт 23, 91 – 94 – Кт 131). Підприємство робило це зовсім правомірно, керуючись правилами НП(С)БО 7. Тому відображення цих витрат не є помилкою і сторнувати їх у періоді повернення не потрібно.

Однак зверніть увагу! У сумі амортизації, що припадає на фактурну вартість об’єкта ОЗ, потрібно буде нарахувати компенсаційний дохід, відобразивши його кореспонденцією Дт 632 – Кт 719 «Інший дохід».

Чому потрібно визнати дохід? Тому що в результаті гарантійної заміни резидент отримає новий об'єкт ОЗ із таким самим строком експлуатації, що й старий, нічого за нього не доплачуючи. Тобто старим об'єктом ОЗ підприємство фактично покористувалося безплатно, і тому амортизаційні витрати повинні бути знівельовані доходом. І якщо дохід не відображати, то коли підприємство введе новий об'єкт в експлуатацію й почне амортизувати в тій самій місячній сумі амортизації, що й старий об'єкт, сума амортизації нового та старого об'єктів ОЗ задвоїться. Визнання доходу допоможе уникнути задвоєння.

Якщо об'єкт ОЗ буде вивозитися в режимі реекспорту та ввізне мито буде повністю повернуте резиденту, то дохід потрібно буде визнати і в сумі замортизованої частини ввізного мита.

Якими бухгалтерськими проведеннями відобразити списання об'єкта ОЗ із балансу?

Обладнання, що вивозиться в режимі експорту, буде списане такими проведеннями:

1) Дт 632 – Кт 10: на суму недоамортизованої частини фактурної вартості об'єкта ОЗ;

2) Дт 632 – Кт 719: на суму замортизованої частини фактурної вартості об'єкта ОЗ;

3) Дт 131 – Кт 10: на суму зносу;

4) Дт 977 – Кт 10: на суму недоамортизованої частини ввізного мита та інших витрат, які ввійшли до первісної вартості об'єкта ОЗ крім його фактурної вартості.

Якщо обладнання вивозиться в режимі реекспорту, то проведення 1–3 будуть такі самі, як при експорті. Але оскільки при реекспорті ввізне мито повертається резиденту, наступні проведення повинні бути такими:

4) Дт 377 – Кт 719: на суму замортизованої частини ввізного мита;

5) Дт 377 – Кт 10: на суму незамортизованої частини ввізного мита;

6) Дт 977 – Кт 10: на суму недоамортизованої частини інших витрат, які ввійшли до первісної вартості об'єкта ОЗ крім його фактурної вартості та ввізного мита.

Припустимо, резидент буде за свій рахунок здійснювати транспортування об'єкта ОЗ до нерезидента. Якщо нерезидент вартість перевезення:

компенсує – тоді в бухгалтерському обліку будуть відображені витрати на субрахунку Дт 977 «Інші витрати діяльності» (при отриманні акта на послуги перевезення від перевізника), а потім – доходи за Кт 746 «Інші доходи» (при нарахуванні суми компенсації від нерезидента);
не компенсує – тоді доходи не відображаються.

Увезення другого об'єкта ОЗ та його введення в експлуатацію

Новий об'єкт ОЗ відображається в бухобліку так само, як і перший об'єкт ОЗ. Єдиний нюанс: якщо нерезидент буде компенсувати резиденту витрати на сплату митних платежів, перевезення об'єкта ОЗ, то така компенсація визнається доходом з відображенням за Кт 746.

Оподаткування

Податок на прибуток

Платники податку на прибуток, які не коригують фінрезультат на податкові різниці, розраховують об'єкт обкладення податком на прибуток за даними бухобліку.

У платників, які коригують фінрезультат на податкові різниці, будуть такі податкові наслідки.

Щодо первісно ввезеного об'єкта ОЗ необхідно врахувати три моменти.

Операція із придбання першого об'єкта ОЗ може виявитися контрольованою та призвести до виникнення податкової різниці із пп. 140.5.2 ПК. Крім того, може скластися ситуація, що сама по собі операція із придбання об'єкта ОЗ контрольованою не є, але при цьому об'єкт ОЗ придбаний у нерезидента із країни, названої в Переліку, затвердженому постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045, або в нерезидента організаційно-правової форми з Переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 № 480. У такому випадку підприємства, що застосовують податкові різниці, повинні були збільшити бухгалтерський фінрезультат на 30 % від вартості такого об'єкта ОЗ (пп. 140.5.4 ПК). Причому проводити 30%-ве коригування потрібно за підсумками року, у якому був придбаний об'єкт ОЗ (див. ЗІР, категорія 102.13; Індивідуальна податкова консультація ДФС від 10.09.2018 № 3899/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).
Якщо об'єкт ОЗ, який став непридатним, був отриманий і повернутий протягом року, то коригування за пп. 140.5.2 або за пп. 140.5.4 ПК відображати за ним не потрібно. Якщо ж такий об'єкт був повернутий у році, що настає за роком його придбання, і коригування було відображене, то вважаємо, що при поверненні об'єкта ОЗ нерезиденту це коригування можна прибрати, відобразивши його в декларації зі знаком «–».
При експлуатації первісно завезеного об'єкта ОЗ будуть виникати податкові різниці за п. 138.1 і 138.2 ПК, зокрема за сумами податкової та бухгалтерської амортизації. При цьому в періоді повернення об'єкта ОЗ нерезиденту вважаємо за можливе визначити податкові різниці, передбачені в п. 138.1 і 138.2 ПК для продажу або ліквідації об'єкта ОЗ.
Компенсуючий дохід на суму амортизації, що нараховується в бухобліку за субрахунком 719 при вибутті першого об'єкта ОЗ, у податковому обліку відображається так само, як і в бухобліку і до виникнення податкових різниць не веде. Також не приводить до виникнення різниць і сума компенсації митних платежів, витрат на перевезення і т. п., отримана від нерезидента.

Податкові різниці за другим об'єктом ОЗ визначаються в загальному порядку.

ПДВ

Увезення першого об'єкта ОЗ, який згодом вийшов із ладу, у загальному порядку супроводжується сплатою «імпортного» ПДВ за ставкою 7 % або 20 %. Податок відображається в складі податкового кредиту на дату його сплати на митниці – на підставі належним чином оформленої МД (п. 198.2, 198.6, 201.12 ПК).

При вивезенні першого об'єкта ОЗ після його поломки в режимі експорту або реекспорту застосуються ставка ПДВ 0 % (на реекспорт раніше імпортованого товару, здійснюваного на підставі ч. 1 п. 5 ст. 86 ПК, звільнення від ПДВ не поширюється).

І попутно виникає запитання:

Чи потрібно коригувати податковий кредит, відображений при придбанні повертаного об’єкта ОЗ, шляхом нарахування податкових зобов’язань за п. 198.5 ПК?

Уважаємо, що не потрібно, оскільки:

по-перше, операції експорту або реекспорту за ставкою 0% є оподатковуваними;
по-друге, передача об'єкта ОЗ нерезиденту не носить безоплатного характеру (резидент не дарує об'єкт нерезиденту, він отримує натомість новий об'єкт ОЗ). Тобто «негосподарність» операції теж можна поставити під сумнів.

ДПС у своїх роз'ясненнях (див. ЗІР, категорія 101.06) також говорить про те, що податкові зобов'язання за п. 198.5 ПК відображаються тільки у випадку реекспорту, звільненого від обкладення ПДВ (а це не наш випадок).

Увезення другого об'єкта ОЗ знову супроводжується сплатою «імпортного» ПДВ за ставкою 7 % або 20 %, який відображається в складі податкового кредиту на дату сплати ПДВ на митниці на підставі належним чином оформленої МД (п. 198.2, 198.6, 201.12 ПК). При цьому ДПС підтверджує право на податковий кредит, якщо ввезений об’єкт буде використовуватися в господарській діяльності підприємства, навіть якщо сума «імпортного» ПДВ буде компенсована нерезидентом (див. ЗІР, категорія 101.04).

Зверніть увагу! Припустимо, резидент самостійно оплачує транспортування несправного об’єкта ОЗ до нерезидента та/або доставку в Україну нового об’єкта ОЗ, а нерезидент компенсує йому такі транспортні витрати. Тоді, на нашу думку, сума компенсації обкладатися ПДВ не повинна (підстава – п. 188.1 ПК), оскільки така компенсація по суті є відшкодуванням школи від неналежного виконання постачальником-нерезидентом умов договору.. Те саме стосується й компенсації витрат на сплату мита та «імпортного» ПДВ при ввезенні нового об’єкта ОЗ в Україну. Однак, як показує практика, ДПС наполягає на нарахуванні податкових зобов’язань при отриманні практично будь-яких видів компенсації. Тому рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію у свою адресу із цього питання.

Приклад

Вартість обладнання – 5 000 дол. США. Обладнання було оплачене 04.12.2023 за рахунок інвалюти, що надійшла на поточний валютний рахунок 21.11.2023. (курс НБУ – 39,40 грн. за 1 дол. США) як виручка за експортним контрактом. Обладнання було розмитнене та оприбутковане 11.12.2023, уведене в експлуатацію 18.12.2023. Для нього був установлений строк експлуатації – 5 років (60 міс.), метод нарахування амортизації – прямолінійний, ліквідаційна вартість – 0 грн.

10.04.2024 обладнання вийшло з ладу через виробничий дефект. Був складений акт про те, що обладнання ремонту не підлягає, тому 25.04.2024 неякісна одиниця обладнання була повернута нерезиденту в митному режимі реекспорту. А замість 10.05.2024 резидент отримав нове якісне обладнання з іншим заводським номером.

(дол. США/грн)

№ з/п	Зміст операції	Первинні документи	Бухгалтерський облік
№ з/п	Зміст операції	Первинні документи	Дт	Кт	Сума
1	2	3	4	5	6
Придбання та експлуатація обладнання, яке згодом вийшло з ладу
1	04.12. 2023. Курс НБУ –39,66 грн за $1. Перераховано передоплату за обладнання	Платіжне доручення	3712	312*	$5 000,00 198 300,00
2	Відображено курсову різницю* за субрахунком 312 на дату оплати обладнання [$5 000 х (39,66 – 39,40)]	Бухгалтерська довідка	312	714	1 300,00
3	11.12. 2023. Курс НБУ –39,60 грн за $1. Перераховано на митницю митні платежі: – ввізне мито (10 %) у сумі 19 800 грн ($5 000 х 39,60 х 10 %)	Платіжне доручення, виписка банку	377/т	311	63 360,00
3	– «імпортний» ПДВ у сумі 43 560 грн [($5 000 х 39,60 + 19 800) х 20 %]	Платіжне доручення, виписка банку	377/т	311	63 360,00
* Кошти в інвалюті є монетарною статтею. А значить, за ними потрібно нарахувати курсову різницю на дату госпоперації зі списання грошей із поточного рахунка в оплату обладнання (п. 4, 8 НП(С)БО 21).
4	Розмитнено та оприбутковано обладнання	Митна декларація (далі – МД), інвойс, CMR	152	632	$5 000,00 198 300,00*
* Обладнання було придбане на умовах передоплати, тому при формуванні його первісної вартості його вартість в інвалюті перераховується в гривні за курсом НБУ на дату отримання передоплати (п. 6 НП(С)БО 21).
5	Здійснено зарахування заборгованостей	Регістри обліку	632	3712	$5 000,00 198 300,00
6	Відображено податковий кредит у сумі «імпортного» ПДВ	МД	641	377/т	43 560,00
7	Включено до первісної вартості обладнання: – ввізне мито	МД	152	377/т	19 800,00
7	– вартість послуг митного брокера (неплатника ПДВ)	Акт наданих послуг	152	377/бр	3 300,00
8	Оплачено послуги митного брокера	Виписка банку	377/бр	311	3 300,00
9	18.12. 2023. Уведено в експлуатацію обладнання (198 300 + 19 800 + 3 300)	Акт про введення в експлуатацію основних засобів **	104	152	221 400,00
10	Нараховано амортизацію за час експлуатації обладнання до його поломки, включаючи місяць поломки (221 400 : 60 мес. х 4 міс.)	Відомість нарахування амортизації	23	131	14 760,00
Повернення несправного обладнання нерезиденту в режимі реекспорту
11	25.04. 2024. Повернуто обладнання нерезиденту. При цьому відображено: – дохід у сумі нарахованої амортизації, що припадає на контрактну вартість обладнання (14 760 х 198 300 : 221 400)	МД, акт на списання основних засобів*, бухгалтерська довідка	632**	719	13 220,00
	– недоамортизована частина контрактної вартості придбання (198 300 – 13 220)		632**	104	185 080,00
	– дохід у сумі амортизації, що припадає на ввізне мито (14 760 х 19 800 : 221 400)		377/т	719	1 320,00
	– недоамортизована частина ввізного мита, що підлягає поверненню резиденту (19 800 – 1 320)		377/т	104	18 480,00
	– спрацювання обладнання		131	104	14 760,00
	– витрати у вигляді недоамортизованої частини вартості тих складових первісної вартості об’єкта ОЗ, які не компенсуються резиденту (у нашому випадку це послуги митного брокера) [3 300 – (14 760 х 3 300 : 221 400)]		976	104	3 080,00
12	Повернуто ввізне мито на поточний рахунок резидента	Виписка банку	311	377/т	19 800,00
* Затверджена наказом Мінфіну від 13.09.2016 № 818. ** Загальна сума заборгованості нерезидента за Дт 632 буде становити 5 000 дол. США за курсом НБУ, який застосовувався в момент оприбуткування обладнання (саме так і потрібно вчиняти, адже вартість обладнання формується на дату його оприбуткування і в подальшому не перераховується). У нашому випадку була передоплата, обладнання було оприбутковане (а значить, повинне бути і списане) за курсом НБУ на дату передоплати. При цьому така заборгованість буде немонетарною, оскільки резидент буде отримувати від нерезидента замість не гроші, а нове обладнання.
Увезення нового обладнання
13	10.05. 2024. Курс НБУ –42,43 грн за $1. Перераховано на митницю митні платежі: – ввізне мито (10 %) у сумі 21 215 грн ($5 000 х 42,43 х 10 %)	Виписка банку	377/т	311	67 888,00
13	– «імпортний» ПДВ у сумі 46 673 грн [($5 000 х 42,43 + 21 215) х 20 %)]	Виписка банку	377/т	311	67 888,00
14	Розмитнено та оприбутковано обладнання	ТД, інвойс-проформа, CMR	152	632	$5 000,00 198 300,00*
15	Відображено податковий кредит у сумі «імпортного» ПДВ	МД	641	377/т	46 673,00
16	Включено до первісної вартості обладнання: – ввізне мито	МД	152	377/т	21 215,00
16	– вартість послуг митного брокера (неплатника ПДВ)	Акт наданих послуг	152	377/бр	3 300,00
17	Оплачено послуги митного брокера	Виписка банку	377/бр	311	3 300,00
18	15.05. 2024. Уведено в експлуатацію обладнання (198 300 + 21 215 + 3 300)	Акт про введення в експлуатацію основних засобів	104	152	222 815,00
19	Нараховано амортизацію за перший місяць експлуатації нового обладнання (222 815 : 60 міс.)	Відомість нарахування амортизації	23	131	3 713,58
* Нове обладнання в частині фактурної вартості повинне бути оприбутковане за курсом НБУ, за яким було списане старе обладнання.

Таблиця_Митні режими.doc

Завантажити

Таблиця_Гарантійні заміни об’єктів ОЗ_Оподаткування.doc