Акценти статті: що потрібно знати про гарантійну заміну об'єкта основних засобів (далі – ОЗ), про митний режим вивезення об'єкта, валютний контроль, бухгалтерський облік та оподаткування.
Гарантійна заміна здійснюється у випадках, коли поломка (дефект) об'єкта ОЗ відбулася з вини виробника такого об'єкта і при цьому носить невиправний характер (тобто об'єкт відновленню не підлягає). І при цьому замість першого (який вийшов із ладу) ОЗ нерезидент передає резиденту другий (справний) об'єкт з іншим заводським номером, номером двигуна і т. п. Тобто за індивідуальними ознаками видно, що це інший об'єкт, а значить, повинно йтися саме про гарантійну заміну, а не про ремонт.
У консультації розглянемо випадок, коли заміні підлягає весь об'єкт ОЗ, а не одна з його складових частин. І при цьому замінюється об'єкт ОЗ, який уже почав експлуатуватися і за ним почала нараховуватися амортизація.
Увезення об'єкта ОЗ, придбаного в нерезидента, здійснюється в режимі імпорту. При цьому сплачуються такі митні платежі:
Товар, завезений в Україну в митному режимі імпорту, можна повернути нерезиденту у двох митних режимах: реекспорту або експорту. Порівняємо ці режими в таблиці.
Реекспорт |
Експорт |
Умови поміщення в митний режим |
|
Реекспорт може бути застосований до товарів, які були завезені в режимі імпорту, а тепер повертаються стороні ЗЕД-договору – нерезиденту у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов такого договору, якщо (п. 5 ч. 1 ст. 86 МК) товари: – вивозяться протягом 6 місяців із дати поміщення їх у режим імпорту; – знаходяться в тому самому стані, у якому були завезені на митну територію України (далі – МТУ), за винятком природних змін їх кількісних та/або якісних характеристик при нормальних умовах транспортування, зберігання та експлуатації, у результаті якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів; – визнані помилково завезеними на МТУ. Вищевказані товари можуть бути поміщені в режим реекспорту, якщо (ч. 2 ст. 86 МК): – під час перебування таких товарів на МТУ вони піддавалися операціям, необхідним для їх збереження, а також технічному обслуговуванню або ремонту, необхідність у яких виникла під час перебування на МТУ; – стан таких товарів змінився внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження цього факту; – у митний режим реекспорту поміщається тільки частина товарів, раніше завезених на МТУ |
Ніяких спеціальних умов немає – у режим експорту можуть бути поміщені українські товари (ч. 1 ст. 82 МК). При цьому статус українських товарів мають у т. ч. і ті іноземні товари, які були завезені в Україну в митному режимі імпорту та випущені у вільний обіг |
Подання документів митному органу |
|
Митному органу, що здійснює випуск товарів, слід подати (ч. 4 ст. 86 МК): – документи на товар; – відомості, необхідні для ідентифікації товару; – дозвіл на здійснення зовнішньоекономічної операції з реекспорту товарів (у передбачених законодавством випадках). Переліки таких товарів наведено в додатках 1 і 2 до наказу Мінекономіки від 18.03.2009 № 222 |
Митному органу слід подати документи на товар, а також виконати умови заходів нетарифного регулювання* |
Сплата митних платежів |
|
Митні платежі у випадку реекспорту такі: 1) ПДВ за ставкою 0 % (пп. 195.1.1, п. 206.5 ПК); 2) вивізне мито не сплачується (ч. 1 ст. 85 МК); 3) ввізне мито, раніше сплачене при імпорті тих товарів, які поміщаються в режим реекспорту, підлягає поверненню резиденту (ч. 1 ст. 89 МК) |
Митні платежі такі: 1) ПДВ за ставкою 0 % (пп. 195.1.1 ПК); 2) вивізне мито на окремі види товарів** (ст. 273 МК); 3) ввізне мито, раніше сплачене при імпорті, не повертається |
* До окремих видів товарів можуть застосовуватися такі заходи нетарифного регулювання, як ліцензування, квотування і т. п.** Сплата вивізного мита передбачена, зокрема, Законами від 07.05.1996 № 180/96-ВР, від 24.10.2002 № 216-IV, від 03.06.2008 № 309-VI, від 13.12.2006 № 441-V, від 10.09.1999 № 1033-XIV. |
Висновок: як бачимо, помістити товари, що повертаються нерезиденту, у митний режим експорту простіше – не потрібно дотримуватися ряду умов, як при реекспорті. Однак при експорті ввізне мито резиденту не повертається, а в деяких випадках потрібно сплатити ще й вивізне мито.
Увезення нового об'єкта ОЗ в Україну (замість несправного) здійснюється в режимі імпорту в загальному порядку.
За загальним правилом під валютний нагляд підпадають (пп. 1, 2 п. 6 Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, далі – Інструкція № 7):
Граничний строк для розрахунків із контрагентом за імпорт і експорт в період воєнного стану (за операціями, здійсненими з 05.04.2022) становить 180 днів (п. 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18, далі – Постанова № 18). При цьому на операції, сума яких становить менше ніж 400 тис. грн в еквіваленті за курсом НБУ, граничний строк розрахунків не поширюється (п. 143 Постанови № 18, ч. 1 ст. 20 Закону від 06.12.2019 № 361-IX).
Валютний нагляд здійснює обслуговуючий банк. Якщо резидент (імпортер або експортер) порушить зазначений вище строк для розрахунків, цей банк подає інформацію до НБУ (п. 25 Інструкції № 7). Також зауважимо, що у випадку порушення строку розрахунків справляється пеня в розмірі 0,3 % від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення, причому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартість недопоставленого товару (ч. 5 ст. 13 Закону від 21.06.2018 № 2473-VIII).
Увага! Банки здійснюють валютний нагляд тільки за тими операціями, за якими передбачена грошова форма розрахунків. |
Із цього правила випливають такі висновки:
1. Якщо перший об'єкт ОЗ, який вийшов із ладу та підлягає гарантійній заміні, був придбаний:
2. Коли перший (що підлягає гарантійній заміні) об'єкт ОЗ вивозиться в режимі експорту або реекспорту, то:
Надходження і введення в експлуатацію об'єкта ОЗ, придбаного в нерезидента, здійснюється за загальними правилами. Усі витрати, які пов'язані із придбанням та включаються до первісної вартості об'єкта згідно з п. 8 НП(С)БО 7, акумулюються на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». А потім при введенні в експлуатацію об'єкта робиться проведення Дт 10 «Основні засоби» – Кт 152. Із місяця, що настає за місяцем уведення об'єкта ОЗ в експлуатацію, починається нарахування амортизації об'єкта ОЗ (п. 29 НП(С)БО 7).
До складу первісної вартості імпортованого об'єкта ОЗ входять:
Виведення об'єкта ОЗ з експлуатації здійснюється на дату його визнання непридатним до використання та прийняття рішення про його повернення нерезиденту. Факт такого визнання слід зафіксувати в порядку, установленому в зовнішньоекономічному договорі (зазвичай цей двосторонній висновок (акт) за підписом представників покупця-резидента та постачальника-нерезидента). При цьому виведений з експлуатації об’єкт ОЗ продовжує числитися в складі активів підприємства до того моменту, як він буде вивезений (в обліку такий об'єкт можна перевести на окремий субрахунок).
На дату вивезення об'єкта ОЗ його списують із балансу. При цьому постає головне запитання: що робити з нарахованою амортизацією?
Саме собою, що починаючи з місяця, що настає за місяцем уведення об'єкта ОЗ в експлуатацію, і закінчуючи місяцем виведення з експлуатації, підприємство нараховувало амортизацію об'єкта ОЗ і відносило її на витрати залежно від напряму використання цього об'єкта (Дт 23, 91 – 94 – Кт 131). Підприємство робило це зовсім правомірно, керуючись правилами НП(С)БО 7. Тому відображення цих витрат не є помилкою і сторнувати їх у періоді повернення не потрібно.
Однак зверніть увагу! У сумі амортизації, що припадає на фактурну вартість об’єкта ОЗ, потрібно буде нарахувати компенсаційний дохід, відобразивши його кореспонденцією Дт 632 – Кт 719 «Інший дохід». |
Чому потрібно визнати дохід? Тому що в результаті гарантійної заміни резидент отримає новий об'єкт ОЗ із таким самим строком експлуатації, що й старий, нічого за нього не доплачуючи. Тобто старим об'єктом ОЗ підприємство фактично покористувалося безплатно, і тому амортизаційні витрати повинні бути знівельовані доходом. І якщо дохід не відображати, то коли підприємство введе новий об'єкт в експлуатацію й почне амортизувати в тій самій місячній сумі амортизації, що й старий об'єкт, сума амортизації нового та старого об'єктів ОЗ задвоїться. Визнання доходу допоможе уникнути задвоєння.
Якщо об'єкт ОЗ буде вивозитися в режимі реекспорту та ввізне мито буде повністю повернуте резиденту, то дохід потрібно буде визнати і в сумі замортизованої частини ввізного мита.
Обладнання, що вивозиться в режимі експорту, буде списане такими проведеннями:
1) Дт 632 – Кт 10: на суму недоамортизованої частини фактурної вартості об'єкта ОЗ;
2) Дт 632 – Кт 719: на суму замортизованої частини фактурної вартості об'єкта ОЗ;
3) Дт 131 – Кт 10: на суму зносу;
4) Дт 977 – Кт 10: на суму недоамортизованої частини ввізного мита та інших витрат, які ввійшли до первісної вартості об'єкта ОЗ крім його фактурної вартості.
Якщо обладнання вивозиться в режимі реекспорту, то проведення 1–3 будуть такі самі, як при експорті. Але оскільки при реекспорті ввізне мито повертається резиденту, наступні проведення повинні бути такими:
4) Дт 377 – Кт 719: на суму замортизованої частини ввізного мита;
5) Дт 377 – Кт 10: на суму незамортизованої частини ввізного мита;
6) Дт 977 – Кт 10: на суму недоамортизованої частини інших витрат, які ввійшли до первісної вартості об'єкта ОЗ крім його фактурної вартості та ввізного мита.
Припустимо, резидент буде за свій рахунок здійснювати транспортування об'єкта ОЗ до нерезидента. Якщо нерезидент вартість перевезення:
Новий об'єкт ОЗ відображається в бухобліку так само, як і перший об'єкт ОЗ. Єдиний нюанс: якщо нерезидент буде компенсувати резиденту витрати на сплату митних платежів, перевезення об'єкта ОЗ, то така компенсація визнається доходом з відображенням за Кт 746.
Платники податку на прибуток, які не коригують фінрезультат на податкові різниці, розраховують об'єкт обкладення податком на прибуток за даними бухобліку.
У платників, які коригують фінрезультат на податкові різниці, будуть такі податкові наслідки.
Щодо первісно ввезеного об'єкта ОЗ необхідно врахувати три моменти.
Податкові різниці за другим об'єктом ОЗ визначаються в загальному порядку.
Увезення першого об'єкта ОЗ, який згодом вийшов із ладу, у загальному порядку супроводжується сплатою «імпортного» ПДВ за ставкою 7 % або 20 %. Податок відображається в складі податкового кредиту на дату його сплати на митниці – на підставі належним чином оформленої МД (п. 198.2, 198.6, 201.12 ПК).
При вивезенні першого об'єкта ОЗ після його поломки в режимі експорту або реекспорту застосуються ставка ПДВ 0 % (на реекспорт раніше імпортованого товару, здійснюваного на підставі ч. 1 п. 5 ст. 86 ПК, звільнення від ПДВ не поширюється).
І попутно виникає запитання:
Уважаємо, що не потрібно, оскільки:
ДПС у своїх роз'ясненнях (див. ЗІР, категорія 101.06) також говорить про те, що податкові зобов'язання за п. 198.5 ПК відображаються тільки у випадку реекспорту, звільненого від обкладення ПДВ (а це не наш випадок).
Увезення другого об'єкта ОЗ знову супроводжується сплатою «імпортного» ПДВ за ставкою 7 % або 20 %, який відображається в складі податкового кредиту на дату сплати ПДВ на митниці на підставі належним чином оформленої МД (п. 198.2, 198.6, 201.12 ПК). При цьому ДПС підтверджує право на податковий кредит, якщо ввезений об’єкт буде використовуватися в господарській діяльності підприємства, навіть якщо сума «імпортного» ПДВ буде компенсована нерезидентом (див. ЗІР, категорія 101.04).
Зверніть увагу! Припустимо, резидент самостійно оплачує транспортування несправного об’єкта ОЗ до нерезидента та/або доставку в Україну нового об’єкта ОЗ, а нерезидент компенсує йому такі транспортні витрати. Тоді, на нашу думку, сума компенсації обкладатися ПДВ не повинна (підстава – п. 188.1 ПК), оскільки така компенсація по суті є відшкодуванням школи від неналежного виконання постачальником-нерезидентом умов договору.. Те саме стосується й компенсації витрат на сплату мита та «імпортного» ПДВ при ввезенні нового об’єкта ОЗ в Україну. Однак, як показує практика, ДПС наполягає на нарахуванні податкових зобов’язань при отриманні практично будь-яких видів компенсації. Тому рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію у свою адресу із цього питання. |
Приклад
Вартість обладнання – 5 000 дол. США. Обладнання було оплачене 04.12.2023 за рахунок інвалюти, що надійшла на поточний валютний рахунок 21.11.2023. (курс НБУ – 39,40 грн. за 1 дол. США) як виручка за експортним контрактом. Обладнання було розмитнене та оприбутковане 11.12.2023, уведене в експлуатацію 18.12.2023. Для нього був установлений строк експлуатації – 5 років (60 міс.), метод нарахування амортизації – прямолінійний, ліквідаційна вартість – 0 грн.
10.04.2024 обладнання вийшло з ладу через виробничий дефект. Був складений акт про те, що обладнання ремонту не підлягає, тому 25.04.2024 неякісна одиниця обладнання була повернута нерезиденту в митному режимі реекспорту. А замість 10.05.2024 резидент отримав нове якісне обладнання з іншим заводським номером.
(дол. США/грн)
№ |
Зміст операції |
Первинні |
Бухгалтерський облік |
||
Дт |
Кт |
Сума |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Придбання та експлуатація обладнання, яке згодом вийшло з ладу |
|||||
1 |
04.12. 2023. Курс НБУ –39,66 грн за $1. Перераховано передоплату за обладнання |
Платіжне |
3712 |
312* |
$5 000,00 198 300,00 |
2 |
Відображено курсову різницю* за субрахунком 312 на дату оплати обладнання [$5 000 х (39,66 – 39,40)] |
Бухгалтерська |
312 |
714 |
1 300,00 |
3 |
11.12. 2023. Курс НБУ –39,60 грн за $1. Перераховано на митницю митні платежі: – ввізне мито (10 %) у сумі 19 800 грн ($5 000 х 39,60 х 10 %) |
Платіжне |
377/т |
311 |
63 360,00 |
– «імпортний» ПДВ у сумі 43 560 грн [($5 000 х 39,60 + 19 800) х 20 %] |
|||||
* Кошти в інвалюті є монетарною статтею. А значить, за ними потрібно нарахувати курсову різницю на дату госпоперації зі списання грошей із поточного рахунка в оплату обладнання (п. 4, 8 НП(С)БО 21). |
|||||
4 |
Розмитнено та оприбутковано обладнання |
Митна декларація |
152 |
632 |
$5 000,00 198 300,00* |
* Обладнання було придбане на умовах передоплати, тому при формуванні його первісної вартості його вартість в інвалюті перераховується в гривні за курсом НБУ на дату отримання передоплати (п. 6 НП(С)БО 21). |
|||||
5 |
Здійснено зарахування заборгованостей |
Регістри обліку |
632 |
3712 |
$5 000,00 198 300,00 |
6 |
Відображено податковий кредит у сумі |
МД |
641 |
377/т |
43 560,00 |
7 |
Включено до первісної вартості обладнання: – ввізне мито |
|
|
|
|
– вартість послуг митного брокера |
Акт |
152 |
377/бр |
3 300,00 |
|
8 |
Оплачено послуги митного брокера |
Виписка банку |
377/бр |
311 |
3 300,00 |
9 |
18.12. 2023. Уведено в експлуатацію обладнання (198 300 + 19 800 + 3 300) |
Акт про введення |
104 |
152 |
221 400,00 |
10 |
Нараховано амортизацію за час експлуатації обладнання до його поломки, включаючи місяць поломки |
Відомість |
23 |
131 |
14 760,00 |
Повернення несправного обладнання нерезиденту в режимі реекспорту |
|||||
11 |
25.04. 2024. Повернуто обладнання нерезиденту. При цьому відображено: – дохід у сумі нарахованої амортизації, що припадає на контрактну вартість обладнання (14 760 х 198 300 : 221 400) |
МД, |
|
|
|
– недоамортизована частина контрактної вартості придбання (198 300 – 13 220) |
632** |
104 |
185 080,00 |
||
– дохід у сумі амортизації, що припадає на ввізне мито (14 760 х 19 800 : 221 400) |
377/т |
719 |
1 320,00 |
||
– недоамортизована частина ввізного мита, що підлягає поверненню резиденту (19 800 – 1 320) |
377/т |
104 |
18 480,00 |
||
– спрацювання обладнання |
131 |
104 |
14 760,00 |
||
– витрати у вигляді недоамортизованої частини вартості тих складових первісної вартості об’єкта ОЗ, які не компенсуються резиденту (у нашому випадку це послуги митного брокера) [3 300 – (14 760 х 3 300 : 221 400)] |
976 |
104 |
3 080,00 |
||
12 |
Повернуто ввізне мито на поточний рахунок резидента |
Виписка банку |
311 |
377/т |
19 800,00 |
* Затверджена наказом Мінфіну від 13.09.2016 № 818.** Загальна сума заборгованості нерезидента за Дт 632 буде становити 5 000 дол. США за курсом НБУ, який застосовувався в момент оприбуткування обладнання (саме так і потрібно вчиняти, адже вартість обладнання формується на дату його оприбуткування і в подальшому не перераховується). У нашому випадку була передоплата, обладнання було оприбутковане (а значить, повинне бути і списане) за курсом НБУ на дату передоплати. При цьому така заборгованість буде немонетарною, оскільки резидент буде отримувати від нерезидента замість не гроші, а нове обладнання. |
|||||
Увезення нового обладнання |
|||||
13 |
10.05. 2024. Курс НБУ –42,43 грн за $1. Перераховано на митницю митні платежі: – ввізне мито (10 %) у сумі 21 215 грн ($5 000 х 42,43 х 10 %) |
Виписка банку |
377/т |
311 |
67 888,00 |
– «імпортний» ПДВ у сумі 46 673 грн [($5 000 х 42,43 + 21 215) х 20 %)] |
|||||
14 |
Розмитнено та оприбутковано обладнання |
ТД, |
152 |
632 |
$5 000,00 198 300,00* |
15 |
Відображено податковий кредит у сумі «імпортного» ПДВ |
МД |
641 |
377/т |
46 673,00 |
16 |
Включено до первісної вартості обладнання: – ввізне мито |
|
|
|
21 215,00 |
– вартість послуг митного брокера (неплатника ПДВ) |
Акт наданих послуг |
152 |
377/бр |
3 300,00 |
|
17 |
Оплачено послуги митного брокера |
Виписка банку |
377/бр |
311 |
3 300,00 |
18 |
15.05. 2024. Уведено в експлуатацію обладнання (198 300 + 21 215 + 3 300) |
Акт про введення |
104 |
152 |
222 815,00 |
19 |
Нараховано амортизацію за перший місяць експлуатації нового обладнання (222 815 : 60 міс.) |
Відомість |
23 |
131 |
3 713,58 |
* Нове обладнання в частині фактурної вартості повинне бути оприбутковане за курсом НБУ, за яким було списане старе обладнання. |