Перевезення: облік у замовника, перевізника та експедитора

У консультації розповімо, як ведуть облік сторони договору транспортного експедирування.

Бухгалтерський облік. Відображення замовником витрат на транспортування вантажу залежить від того, яку операцію він виконує: купує товар чи продає його.

Так, якщо замовник купує товар, витрати на його транспортування включаються до первісної вартості товару як транспортно-заготівельні витрати (далі – ТЗВ) (п. 9 П(С)БО 9). Зазначимо, що в обліку ТЗВ відображаються двома способами:

• спосіб 1 – на рахунках обліку запасів у складі їх первісної вартості. Цей варіант застосовується, якщо можна достовірно визначити суму ТЗВ, які безпосередньо відносяться до придбаних запасів (п. 5.5 Методрекомендацій № 2);
• спосіб 2 – на окремому субрахунку (наприклад, 289). Цей спосіб застосовується, коли вартість перевезення не можна віднести до якогось певного товару. Сума ТЗВ, відображуваних на окремому субрахунку, щомісяця розподіляється між залишком запасів на кінець звітного періоду та сумою вибулих запасів. Приклади розподілу ТЗВ наведено в додатку до П(С)БО 9.

Якщо підприємство замовляє послуги перевезення для доставки товару покупцю, такі витрати є збутовими. Вони обліковуються на однойменному рахунку 93 і визнаються в періоді їх здійснення (п. 7, 19 П(С)БО 16).

ПДВ. Замовник – платник ПДВ при придбанні послуг перевезення в резидента відображає податковий кредит на дату першої події (оплати або підписання акта наданих послуг) при наявності податкової накладної (далі – ПН), зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (п. 198.2 ПК).