Коли поліпшення дорожче об'єкта: на грані між ОЗ і МНМА

Ми звикли до ремонтів і поліпшень основних засобів (далі – ОЗ) і здається, що малоцінні необоротні матеріальні активи (далі – МНМА) не мають потреби в цьому – на те вони й малоцінні. Але за правилами податкового обліку МНМА є об'єктами зі строком корисного використання більше року та первісною вартістю понад 6 000 грн. Як бачимо, не так уже дешево вони коштують. І найчастіше така ж вартісна межа встановлюється для них у бухгалтерському обліку. Тому однозначно скажемо, що ремонти й поліпшення МНМА можливі. У консультації розглянемо, з якими проблемами може зіштовхнутися бухгалтер при поліпшенні МНМА, і запропонуємо шляхи їх вирішення.

Згідно з П(С)БО 7 до ОЗ відносяться дві великі групи матеріальних активів:

• ОЗ (п. 5.1);
• інші необоротні матеріальні активи (п. 5.2), у тому числі МНМА.

Ці дві групи є необоротними активами, і поєднує їх одна умова – строк корисного використання. Він повинен бути більше року або операційного циклу, якщо його тривалість перевищує 12 місяців. Водночас між ОЗ і МНМА є й відмінності.

Перша відмінність полягає в тому, що до ОЗ застосовують п'ять методів нарахування амортизації, установлених п. 26 П(С)БО 7, а до інших необоротних матеріальних активів – тільки два з них: прямолінійний і виробничий.

Крім того, стандарт допускає прискорену амортизацію первісної вартості МНМА та бібліотечних фондів. Амортизація нараховується одним зі способів (п. 27 П(С)БО 7):