Укладаємо договір про надання послуг

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається безпосередньо в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (ст. 901 Цивільного кодексу, далі – ЦК), а замовник, у свою чергу, зобов'язується оплатити виконавцю надану послугу, якщо інше не передбачене умовами такого договору.

Особливістю договору про надання послуг є те, що виконавець зобов'язаний надати послугу особисто. Водночас згідно із ч. 2 ст. 902 ЦК виконання обов'язків за даним договором можна передоручити третій особі, якщо таку умову прямо прописано в укладеному договорі. При цьому первісний виконавець не вибуває із правовідносин і повністю несе відповідальність перед замовником до повного виконання зобов'язання за договором.

Порядок укладання договору про надання послуг регулюється главою 63 ЦК (ст. 901–907).

Діючим законодавством не передбачені обмеження щодо того, хто може виступати стороною в договорі про надання послуг. Тому такий договір можуть укладати як юридичні, так і фізичні особи (у т. ч. і фізособи-підприємці).

Водночас у деяких випадках спеціальним законодавством можуть бути введені окремі обмеження. Наприклад, згідно зі ст. 1 Закону від 18.11.03 р. № 1280-IV «Про телекомунікації» виконавцем може бути виключно суб'єкт господарювання. Також для деяких видів послуг потрібна наявність ліцензії (перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, наведено в ст. 7 Закону від 02.03.15 р. № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності»).

Якихось особливих вимог до форми договору на надання послуг законодавство не висуває. Однак договір за участю суб'єктів господарювання слід укладати в письмовій формі (ст. 208 ЦК). Звичайно, при бажанні сторони (замовник і виконавець) завжди можуть засвідчити договір у нотаріуса.