Облік довгострокових заборгованостей

Нормативна база:

• НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 07.02.13 р. № 73;
• П(С)БО 11 «Зобов'язання», затверджене наказом Мінфіну від 31.01.2000 р. № 20;
• П(С)БО 31 «Фінансові витрати», затверджене наказом Мінфіну від 28.04.06 р. № 415.

ТЕОРЕТИЧНИЙ МІНІМУМ

Коли в підприємства недостатньо власних обігових коштів або необхідно придбати (створити) будь-який дорогий об'єкт (будівлі, обладнання тощо), воно може залучити позикові кошти у вигляді банківських кредитів або фінансових позик від інших осіб. Досить часто такі запозичення мають тривалий строк погашення, і тоді їх називають довгостроковими зобов'язаннями.

П(С)БО 11 «Зобов'язання» визначає довгострокові зобов'язання «методом від зворотного» (п. 4): довгостроковими є зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.

У свою чергу, поточні зобов'язання – це зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені не пізніше 12 місяців із дати балансу.