Переоцінка основних засобів

• Податковий кодекс (далі – ПК);
• Закон від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996);
• Закон від 12.07.01 р. № 2658-III «Про оцінку майна, майнові права та професійну оцінну діяльність в Україні» (далі – Закон № 2658);
• наказ Мінстату від 29.12.95 р. № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку» (далі – Наказ № 352);
• Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (далі – Інструкція № 291);
• Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.03 р. № 561 (далі – Методрекомендації № 561);
• НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 07.02.13 р. № 73;
• П(С)БО 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92;
• П(С)БО 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318;
• П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств», затверджене наказом Мінфіну від 07.07.99 р. № 163.

Розглянемо, навіщо потрібна переоцінка, як її провести і в яких випадках переоцінка може бути вигідна підприємству.

Переоцінка об'єкта основних засобів (далі – ОЗ) – це коригування балансової (залишкової) вартості такого об'єкта до рівня його справедливої вартості. Порядок проведення переоцінки об'єктів ОЗ і відображення її результатів у бухобліку регламентується п. 16–21 П(С)БО 7. Крім того, можна скористатися п. 34–39 Методрекомендацій № 561.

Переоцінка передбачає дооцінку або уцінку. Так, якщо залишкова вартість об'єкта ОЗ:

• менша від його справедливої вартості – проводиться дооцінка (залишкова вартість збільшується до рівня справедливої);
• більша від його справедливої вартості – тоді проводиться уцінка (залишкова вартість зменшується до рівня справедливої).

Проводити переоцінку ОЗ – це право чи обов'язок підприємства?