Операційна оренда ОЗ: правові аспекти

Операційна оренда

Ми починаємо розглядати тему орендних операцій з об'єктами основних засобів (далі – ОЗ). Облік орендних операцій регулюється «профільним» П(С)БО 14, але також потрібно звертати увагу на вимоги П(С)БО 7 та 32 і на Методрекомендації № 561.

Як ви знаєте, для цілей бухгалтерського обліку та оподаткування розрізняють операційну (оперативну) оренду і фінансову оренду. Оскільки їх облік – дуже різний, важливо чітко розуміти, чим же вони відрізняються один від одного.

Згідно з п. 4 П(С)БО 14 операційна оренда – це оренда інша, ніж фінансова. У свою чергу, фінансова оренда – це оренда, яка передбачає передачу орендареві всіх ризиків і вигод, пов'язаних з правом користування і володіння активом (п. 4 П(С)БО 14). У визначенні терміна «фінансова оренда» з п. 4 П(С)БО 14 наведений також перелік умов, за виконання яких оренда вважається фінансовою. Для визнання оренди операційною жодна із цих умов дотримуватися не повинна (зокрема, орендар не повинен придбавати права власності на орендований актив після закінчення строку оренди, а строк дії договору оренди не повинен становити більшу частину строку корисного використання об'єкта оренди).

У ПК замість терміна «операційна» використовується термін «оперативна». Податкове визначення оперативної оренди аналогічне бухгалтерському (пп. «а» пп. 14.1.97 ПК). Завважимо, що оскільки зараз податок на прибуток визначається за даними бухобліку, податкове визначення термінів «оперативна» і «фінансова» оренда має значення тільки для цілей ПДВ.

Наша порада. Для цілей податкового обліку можна прямо зазначити в договорі, що це договір оперативної оренди (пп. «б» пп. 14.1.97 ПК). І тоді положення, що стосуються фінансової оренди, до такого договору застосовуватися не повинні (навіть якщо договір підходить під ознаки фіноренди). І хоча в бухобліку аналогічної норми немає, зазначення в договорі виду оренди (оперативна або фінансова) зайвим не буде.