Договір міни

За договором міни (бартеру) кожна зі сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання або в оперативне управління один товар в обмін на інший. Також за договором міни можна обміняти товар на роботи та послуги (ст. 715 Цивільного кодексу, далі – ЦК, ст. 293 Господарського кодексу, далі – ГК). Тобто договір міни передбачає бартерну форму розрахунків.

До договору міни застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, про договір постачання, про інші договори, елементи яких будуть міститися в договорі міни, якщо такі умови не будуть суперечити суті зобов'язання (ст. 716 ЦК, ст. 293 ГК). Тобто у випадку обміну товару на роботи або послуги договір міни буде містити елементи інших видів договорів, наприклад договору підряду або договору про надання послуг.

Для цілей оподаткування бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, при якій розрахунки за товари (роботи, послуги) проводяться в негрошовій формі в рамках одного договору (пп. 14.1.10 Податкового кодексу, далі – ПК).

Спосіб розрахунків за товари (роботи або послуги), при якому гроші не надходять на рахунок продавця або виконавця робіт (послуг), доступний не всім платникам податків. Платники єдиного податку першої, другої і третьої груп не мають права здійснювати бартерні правочини. Вони зобов'язані приймати оплату за відвантажені товари, виконані роботи або послуги виключно в грошовій формі (п. 291.6 ПК).