Розрахунки через РРО: змішані оплати, аванси, кредити

Із цієї статті ви дізнаєтеся: як проводити розрахункові операції через РРО при продажах, коли покупець розраховується з постачальником нестандартними способами.

Що можна зробити на практиці: вибрати законний і максимально зручний для покупця спосіб оформлення розрахункової операції.

Загальні правила

Нагадаємо, що порядок розрахунків через РРО регулюється Законом від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі – Закон № 265).

Відповідно до цього Закону:

• підприємства торгівлі, громадського харчування і послуг зобов'язані застосовувати РРО в місцях проведення розрахунків при продажу товарів (наданні послуг) з оплатою готівкою та/або в безготівковій формі (наприклад, із застосуванням платіжних карток) (ст. 3 Закону № 265);
• розрахунковою є операція, у ході якої від покупця приймаються готівкові кошти (або платіжні картки тощо) за місцем реалізації товарів (послуг), а також покупцеві видається готівка за повернений ним товар (ненадану йому послугу) (ст. 2 Закону № 265);
• розрахункові операції проводяться через РРО на повну суму покупки з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (ст. 3 Закону № 265);
• при розрахунках через РРО покупцеві видається документ, що підтверджує оплату (чек). Якщо ж через будь-які причини розрахунки тимчасово не можуть бути проведені безпосередньо через РРО (наприклад, у разі поломки РРО або відключення електроенергії), тоді таким документом буде розрахункова квитанція.

Тепер розглянемо практичні ситуації, пов'язані із застосуванням РРО.

Ситуація 1

Змішана оплата через РРО

Розраховуючись за товар, покупець виявив, що йому не вистачає готівки, і запропонував здійснити розрахунок платіжною карткою на суму, якої не вистачає.

Такі ситуації в житті відбуваються досить часто. По суті, оплата виходить змішаною (у готівковій і безготівковій формі). Але часто касир заявляє, що цього робити не можна, і пропонує всю покупку оплатити карткою. Проте прямої заборони на такий спосіб розрахунків у Законі № 265 немає. Власне кажучи, обидві ці операції є розрахунковими, а отже, правомірними.

Для проведення змішаних оплат РРО необхідно запрограмувати так, щоб у чеку було зазначено два види: «Готівка» і «Картка».

Отже, якщо покупець виявив бажання застосувати змішану форму розрахунків (банківську платіжну картку і готівку), то ця операція можлива, оскільки повністю відповідає вимогам Закону № 265.

Ситуація 2

Сплата авансу

Підприємство громадського харчування (кафе) організовує банкет. Замовник вносить передоплату в розмірі 40 % вартості банкету. Решту буде внесено після банкету (коли буде точно відомо меню і кількість реалізованих страв та напоїв).

Як свідчить практика, можна застосувати декілька варіантів оформлення такої операції. Ми виходитимемо з вимоги контролюючих органів, які вважають, що аванс підпадає під визначення розрахункової операції, яку слід проводити через РРО (лист ДПАУ від 25.12.09 р. № 13499/5/23-7015/1470).

Варіант 1. При отриманні авансу від клієнта ця сума проводиться через РРО як авансовий платіж за послуги з організації банкету з видачею фіскального касового чека. Адже провести на цю суму товар неможливо: такого товару просто немає в наявності (адже страви для банкету ще не приготовано). Нагадаємо також, що проведення через РРО авансу за товар, якого немає в наявності, означає порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265, що може бути чревато для постачальника штрафними санкціями.

Завважимо, що підприємство ресторанного господарства – це організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка провадить виробничо-торговельну діяльність, а саме: виробництво та/або доготування, продаж та організацію споживання продукції власного виробництва і куплених товарів, а також може провадити діяльність з організації дозвілля споживачів (п. 1.3 Правил, затверджених наказом Мінекономіки від 24.07.02 р. № 219). Тобто надання послуг цілком може бути звичайною діяльністю підприємства ресторанного господарства.

У день банкету через РРО проводиться остаточний розрахунок з тим самим формулюванням: «Послуги з організації банкету». При цьому замовникові видається акт наданих послуг у довільній формі, де буде зазначено найменування страв, їх кількість, ціну, суму, а також суму за послуги з обслуговування банкету. Такий акт має бути складено у 2 примірниках і підписано замовником і виконавцем.

Варіант 2. На суму авансу відображається продаж товару, який є в наявності і вже запрограмований у РРО (як правило, через РРО «пробиваються» спиртні та інші напої, мінеральна вода). Проте на практиці такий спосіб не завжди можна застосувати. Адже згідно з п. 12 ст. 3 Закону № 265 через РРО можна провести тільки плату за ті товари, які є на складі або виставлені на продаж. А в кафе товару в достатній кількості для приймання авансу від покупця в той момент може не знайтися.

Також завважимо, що при використанні цього варіанта кількість товарних залишків в обліку та їх фактична наявність у місці зберігання буде різною (адже замовник навряд чи забере із собою придбані напої, вони залишаться в кафе до дня банкету). В обліку кафе проведені в рахунок передоплати товари, скоріше за все, числитимуться як продані (якщо не передбачено інший облік). У цьому випадку розглядати оплачені замовником товари можна як товари на зберіганні, що бажано підтверджувати даними оперативного (забалансового) обліку.

На решту суми в день проведення банкету слід оформити відповідний касовий чек. Якщо ж у чеку на суму авансу «не збіглися» продані товари, наприклад за номенклатурою товару, то в цьому випадку потрібно повернути покупцеві гроші з відповідним оформленням і «пробити» новий чек.

Варіант 3. Використання подарункового сертифіката. Подарунковий сертифікат є пластиковою або картонною карткою різного номіналу (наприклад, на 200, 500, 1 000 грн.). Придбавач сертифіката та його пред'явник можуть бути однією і тією самою особою або різними особами. Продаж сертифіката означає для кафе отримання передоплати в сумі номінальної вартості такого сертифіката, а для покупця – можливість обміняти подарунковий сертифікат на товар (або послугу) за дотримання певних правил. Завважимо, що контролюючі органи до визначення суті подарункового сертифіката підходять аналогічно (лист ДПАУ від 31.07.08 р. № 354/4/17-0214).

Продаж подарункового сертифіката передбачає попереднє програмування РРО. Особливістю є те, що в момент продажу сертифіката ще не відомо, який саме товар (або послуга) згодом буде продано покупцеві. Для попереднього програмування до РРО вноситься назва «Подарунковий сертифікат», його номер (за наявності) і номінал. При розрахунку за товар подарунковим сертифікатом у касовому чеку зазначається:

• найменування і кількість товару, що реалізується, його вартість, ставка і сума ПДВ;
• форма оплати – «Подарунковий сертифікат». При цьому якщо вартість товару (послуги) вища від номінальної вартості сертифіката, сума, якої не вистачає, доплачується покупцем, що і відображається в чеку із зазначенням виду оплати («Готівка» або «Картка»).

Варіант 4. Отриманий аванс можна оформити як заставу. Нагадаємо, що заставою є спосіб забезпечення зобов'язань, який дає кредиторові право в разі, коли боржник не виконує зобов'язання за договором, задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави (ст. 570 Цивільного кодексу). У нашому випадку заставою у вигляді коштів забезпечуватиметься зобов'язання замовника оплатити послуги з проведення банкету в обумовлені строки.

На відміну від авансу, застава не є платою за послуги (товари), а отже, ця операція не потрапляє під розрахункову в розумінні Закону № 265. Отже, сума застави може бути прийнята в касу підприємства без РРО, але з видачею прибуткового касового ордера.

Зверніть увагу: при оформленні застави потрібно скласти письмовий договір із замовником банкету і включити до нього умову про заставу. Також щоб уникнути проблем при перевірці, рекомендуємо передбачити в договорі і порядок повернення суми застави.

У день проведення банкету здійснюється оплата його вартості, і вся ця сума повинна бути проведена через РРО.

Ситуація 3

Продаж у кредит

Підприємство продає товар покупцеві, який оформив споживчий кредит.

Завважимо, що за проданий у кредит товар розрахуватися можна двома варіантами.

Варіант 1. Сума для оплати товару в повному обсязі надходить від кредитної установи на поточний рахунок продавця. Тобто до каси підприємства торгівлі такі кошти не потрапляють, відповідно така операція не є розрахунковою і не підлягає реєстрації через РРО. Документом, що підтверджує факт продажу товару покупцеві, у цьому випадку є видаткова накладна.

Проте контролюючі органи можуть дотримуватися іншої думки. Тому, щоб уникнути зайвих спорів з перевіряючими, операцію з відпускання товару в кредит слід провести через РРО. При цьому необхідно запрограмувати вид оплати в чеку: «Кредит». У всьому іншому чек РРО має звичний вигляд, за винятком суми грошових коштів – сума дорівнює нулю.

Варіант 2. Покупець при отриманні товару сплачує певну частину вартості товарів (наприклад, 20 %), а на решту (80 %) йому надається споживчий кредит.

У цій ситуації касир має оформити один фіскальний чек на всю вартість покупки. При цьому в чеку необхідно зазначити дві форми оплати:

• «Готівка» на суму готівкових коштів, отриманих від покупця на оплату за товар;
• «Кредит» – на суму коштів, які продавець згодом отримає від банку на свій рахунок.

Якщо технічні можливості РРО не дозволяють зазначати в одному чеку різні форми оплати, потрібно роздрукувати два окремі чеки на кожен вид оплати.

ВИСНОВКИ

Здійснюючи розрахунки через РРО, постачальникові слід пам'ятати:

• сплата авансу підпадає під визначення розрахункової операції, яку потрібно проводити через РРО. Завважимо, що зручнішими варіантами для продавця товарів (послуг) при отриманні попередньої оплати, наприклад, за організацію банкету будуть варіанти 3 (подарунковий сертифікат) і 4 (застава) із ситуації 2;
• операція, коли товар оплачується частково готівковими коштами, а частково – платіжною карткою, відповідає визначенню розрахункової операції та проводиться через РРО з видачею фіскального чека покупцеві.