Перевірте, чи треба вам установлювати платіжний термінал

Платіжний термінал – це електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації та друкування документа за операцією із застосуванням електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ) (п. 1.32¹ Закону від 05.04.01 р. № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та перерахування коштів в Україні», далі – Закон № 2346).

До ЕПЗ відносяться платіжні інструменти, які надають їх власникам можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні їм кошти та ініціювати переказ необхідних сум (п. 1.14 Закону № 2346). Такими платіжними засобами є всі види банківських платіжних карток.

Законодавством передбачено, що:

• споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час і на вільне використання платіжних карток з урахуванням режиму роботи та обов'язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України. При цьому продавцю заборонено будь-яким способом обмежувати право покупця використовувати платіжні картки при розрахунках, якщо він зобов'язаний згідно із законодавством приймати їх до оплати (ч. 2 ст. 17 Закону від 12.05.91 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів», далі – Закон № 1023);
• суб'єкти господарювання (далі – СГ) зобов'язані забезпечувати можливість здійснення власниками ЕПЗ розрахунків за продані товари (надані послуги) із використанням ЕПЗ не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України (п. 14.19 Закону № 2346).

Важливо! Приймати платежі через платіжний термінал – це обов'язок, а не право СГ.

Вимоги до СГ щодо приймання ЕПЗ в оплату проданих ними товарів (наданих послуг) визначає Кабмін. На сьогодні діють вимоги, передбачені постановою КМУ від 29.09.10 р. № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» (далі – Постанова № 878).