Покупець розрахувався платіжною карткою: як підприємцю відобразитив книзі обліку виручку?

Акценти цієї статті:

• наведено різні думки про те, яку саме суму потрібно відображати в Книзі обліку підприємця при розрахунках платіжною карткою;
• роз'яснюється, що дохід і витрати при такій формі розрахунків відображаються на дату банківської виписки.

У підприємців, які торгують уроздріб і встановили термінали для розрахунків із застосуванням платіжних карток, досить часто виникає запитання: яку суму записати в Книгу обліку і якою датою?

Запитання виникає через специфіку роботи банку із платіжними картками. Щоб зрозуміти, у чому полягає ця специфіка, нагадаємо деякі поняття зі сфери банківських послуг.

Що потрібно знати про договір еквайрингу

Еквайринг – це послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, які здійснюються з використанням електрон-них платіжних засобів (далі – ЕПЗ) у платіжній системі (п. 1.9 Закону від 05.04.01 р. № 2346-III, далі – Закон № 2346).

Банк-еквайр – це банк, який обслуговує проведення платежів через термінал.

Торговець – це суб'єкт господарювання, який відповідно до договору еквайрингу або платіжною організацією приймає до оплати ЕПЗ при розрахунках із покупцями за товари, послуги.

Договір еквайрингу – основний документ, який регулює взаємовідносини між торговцем і банком-еквайром.

Зазвичай банк пропонує торговцеві шаблон договору еквайрингу зі стандартними умовами. Перелік обов'язкових умов такого договору наведено в п. 4 розд. V Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 05.11.14 р. № 705 (далі – Положення № 705).

У договорі еквайрингу повинні бути вказані:

• правила, яких зобов'язаний дотримуватися торговець при прийнятті платіжних карток;
• тариф банку за користування терміналом;
• розмір комісії за проведення платежів і порядок її списання з рахунка торговця;
• час зарахування грошей на рахунок торговця;
• фінансова та інша відповідальність сторін.

Як банк проводить операції з платіжними картками?

Зупинимося на основних моментах.

Зазвичай банк-еквайр утримує комісію за проведення платежу з виручки підприємця в розмірі, передбаченому договором еквайрингу.

Приклад 1. Покупець заплатив торговцю 10 000 грн., а договором еквайрингу передбачено, що банк справляє комісію з такої транзакції в розмірі 2 % від суми надходження. Це означає, що на поточний рахунок торговця буде зараховано 9 800 грн. (10 000 грн. – 200 грн.).

Гроші не завжди зараховуються «день у день». Це не суперечить чинному законодавству: банк зобов'язаний зарахувати гроші по транзакції, проведеній протягом операційного часу банку, у той же день, а по транзакції, проведеній в післяопераційний час, – на наступний день (п. 8.1 Закону від 05.04.01 р. № 2346-ІІІ «Про платіжні системи і переказ грошових коштів в Україні», далі – Закон № 2346).

Міжбанківський переказ виконується у строк до трьох операційних днів (п. 8.3 Закону № 2346). Конкретні строки зарахування грошових коштів погоджуються в договорі еквайрингу (п. 14.8 Закону № 2346; пп. 3 п. 4 розд. V Положен-ня № 705).

Приклад 2. Покупець розрахувався за товар карткою, емітованою банком «АВС», 09.06.15 р. до 18.00 (умовний операційний час банку), при цьому в торговця-підприємця стоїть термінал банку «АВС» (це його банк-еквайр). У такому випадку гроші потрапляють на рахунок підприємця, як правило, того самого дня.

Якщо ж покупець розрахувався карткою після 18.00 (умовний післяопераційний час банку), тоді гроші зарахують на поточний рахунок, як правило, наступного дня – 10.06.15 р.

Якщо покупець розрахувався за допомогою платіжної картки, емітованої іншим банком (не банком-еквайром торговця), тоді гроші можуть бути зараховані на рахунок торговця в строк до трьох операційних днів.

(До речі, бувають і інші ситуації, коли гроші зараховуються, що називається, «не відразу». Наприклад, коли банк має обгрунтовані підозри відносно правомочності проведення операції і перевіряє покупця (інакше кажучи, удається до процедури верифікації клієнта.)

Тепер дамо відповідь на запитання, використовуючи дані двох прикладів:

Яку суму підприємцю відображати в Книзі обліку: 10 000 грн. чи 9 800 грн.?

Якою датою відображати дохід, якщо покупець розрахувався 09.06.15 р., а гроші зараховано на поточний рахунок торговця 10.06.15 р.?

Як визначаються доходи і витрати підприємця

Доходом підприємця-єдинника є дохід, отриманий ним у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, а також у матеріальній і нематеріальній формі (п. 292.1 Податкового кодексу, далі – ПК).

Доходом підприємця-загальносистемника є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою в грошовій і негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, які пов'язані з господарською діяльністю підприємця (п. 177.2 ПК).

У нашому прикладі 1 покупцеві фактично реалізовано товар вартістю 10 000 грн. Покупець заплатив підприємцю цю суму (сума виручки підтверджена квитанцією терміналу). Виходячи з наведених норм ПК:

у підприємця-загальносистемника сума доходу становить 10 000 грн. Адже банківська комісія за розрахункове обслуговування операції з використанням ЕПЗ у сумі 200 грн. безпосередньо пов'язана з отриманням доходу і може бути включена до складу витрат підприємця на підставі пп. 177.4.4 ПК;

• підприємця-єдинника ситуація дещо інша. Він також отримує від покупця за товар суму 10 000 грн., але на поточний рахунок зараховується сума за вирахуванням банківської комісії (9 800 грн.). Яку із цих двох сум відобразити в обліку? Податківці дали таке роз'яснення: доходом уважатиметься вся сума, яка надійшла на розрахунковий рахунок (ЗІР, категорія 107.04). Можна зробити висновок, що в нашому прикладі йдеться про суму 9 800 грн.

Подивимося на цю ситуацію з іншого боку. Припустимо, єдинник відобразить в обліку «урізану» суму доходу (10 000 грн. – 200 грн.). По факту це означає відображення результату від операції за формулою «дохід мінус витрати». А як відомо, для цілей оподаткування витрати єдинника не враховуються. При цьому сума невідображеного доходу (200 грн.) є комісією, утриманою банком.

Значить, тут є ризик донарахування єдиного податку на суму невідображеного доходу (200 грн.), якщо податківці змінять свою думку. Крім того, у результаті невідображення цього доходу в Книзі обліку єдинник може «прорахуватися» при визначенні ліміту, який дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування. Нагадаємо, що обсяг доходу за календарний рік не повинен перевищувати: для єдинників другої групи – 1 500 000 грн., а для єдинників третьої групи – 20 000 000 грн.

Якщо підприємцю при перевірці додали не відображені суми до вже показаного доходу і сталося перевищення ліміту, то наслідки можуть бути дуже неприємними. Від застосування підвищеної ставки єдиного податку в розмірі 15 % до суми перевищення (пп. 1 п. 293.4 ПК) до «примусового» перехіду з спрощенки на загальну систему оподаткування з наступного календарного кварталу після то, у якому перевищено ліміт (п. 299.10 ПК) з усіма податковими наслідками, що випливають звідсі.

Яку суму відображати в обліку єдинника (усю або за вирахуванням банківської комісії) – вирішувати самому єдинику. Ми радимо не дотягувати дохід до граничної суми, установленої на рік. Краще залишити, так би мовити, невеликий проміжок. Тоді небезпека перевищити ліміт і зіткнутися з неприємними наслідками такого перевищення вам не загрожує.

Крім того, незайвим буде отримати податкове роз'яснення, звернувшись до районної ДПІ. Адже саме індивідуальне роз'яснення звільнить вас від відповідальності при виникненні розбіжностей із цього питання.

Облік доходу і витрат у вигляді комісії банку

Для зручності покажемо в таблиці, як торговець-підприємець заповнює Книгу обліку.

Дата відображення доходу і витрат

Доход відображається на дату зарахування грошових коштів на поточний рахунок підприємця. Підстава – п. 292.6 (для єдинників) і п. 177.2 ПК (для загальносистемників).

У нашому прикладі 2 дохід слід відобразити 10.06.15 р.

Датою відображення витрат буде дата, яка стоїть на виписці банку. Зазвичай у виписці вказана сума комісії за конкретну дату. Договір еквайрингу, у якому встановлено розмір комісії за обслуговування платіжних карток, а також банківські виписки будуть документами, що підтверджують понесені витрати і їх зв'язок із господарською діяльністю підприємця.

У нашому прикладі 2 витрати слід відобразити 10.06.15 р.