Умовний арешт майна: порушення процедури відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, судова практика

Арешт майна підприємства контролюючим органом може призвести до негативних наслідків для бізнесу та ділової репутації. Іноді, описавши майно в податкову заставу, контролюючий орган зацікавлений, щоб усі товарні залишки підприємства не було реалізовано. Водночас продаж виготовленої продукції є ключовою умовою ведення бізнесу, а відсутність такої можливості у зв’язку із забороною контролюючого органу може призвести до повного зупинення діяльності. Розглянемо варіанти захисту підприємства в разі звернення фіскального органу до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного арешту майна, що перебуває в податковій заставі, та способи захисту від аналогічних дій на стадії апеляції.

Передусім зауважимо, що адміністративний арешт майна може бути застосований контролюючим органом не лише в разі недопуску до документальної або фактичної перевірки, але й через те, що платник податків порушує правила відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі.

Як відомо, крім арешту майна платника податків контролюючий орган, керуючись п. 124 Податкового кодексу (далі – ПК), може застосувати до підприємства штраф у розмірі вартості відчуженого майна, що перебувало в податковій заставі, якщо процедуру його відчуження було порушено.

Правовою підставою застосування умовного арешту майна в такій ситуації є п. 94.2.1 ПК, а правові наслідки для платника податків є такими самими, як і в разі арешту майна після недопуску до перевірки.

Будуючи стратегію захисту в такій ситуації, платники податків мають урахувати, що відповідно до абзацу першого п. 92.1 ПК майно залишається в користуванні платника податків, незважаючи на факт податкової застави. Водночас абзац другий п. 92.1 ПК дозволяє відчужувати майно, що перебуває в податковій заставі, лише за згодою фіскального органу або якщо платник податків звернувся з відповідним проханням, а контролюючий орган не надав на нього відповіді протягом 10 календарних днів.

Платникам податків слід знати, що за певних обставин та для певної категорії товарів не потрібна згода контролюючого органу на відчуження. Так, якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, то платник податків може відчужувати їх без згоди контролюючого органу, щоправда, на умовах, визначених абзацом третім п. 92.1 ПК. А саме ціна реалізації таких товарів має бути не меншою за звичайну, а кошти від такого відчуження мають бути направлені в повному обсязі в рахунок виплати зарплати, ЄСВ або погашення податкового боргу.