Санкції Фонду інвалідів: коли можна оспорити незаконність їх застосування?

Постанова ВСУ від 03.10.17 р., ЄДРСР, реєстр. № 69649878

Суть спору

Фонд соцзахисту інвалідів (далі – Фонд) провів невиїзну перевірку виконання підприємством вимог ст. 19, 20 Закону № 875. У ході перевірки було виявлено, що підприємство не виконало норматив працевлаштування інвалідів за 2012 рік, тому зобов'язане було самостійно нарахувати і сплатити штрафні санкції. Оскільки підприємство цього не зробило, Фонд звернувся до суду з позовом про стягнення санкцій і пені за прострочення їх сплати. Підприємство проти позову заперечувало, оскільки вжило всіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів і своєчасно подавало до служби зайнятості звіти про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів. Однак служба зайнятості не направила підприємству достатню кількість кандидатів на наявні вакансії.

Висновки суду

ВСУ був на боці підприємства: постанова ВАСУ про відмову в позові Фонду залишилася чинною, а Фонду було відмовлено в перегляді цього рішення. ВАСУ і ВСУ обґрунтували свою позицію тим, що підприємство систематично інформувало центр зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів і здійснювало інші заходи в цьому напряму, як того вимагає Закон № 875. Ця обставина свідчить про те, що в діях підприємства немає складу правопорушення, тому застосування санкцій є неправомірним

Коментар

Для підприємств і підприємців, у яких працює 8 і більше найманих працівників, установлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (ст. 19 Закону № 875). Так, якщо чисельність найманих працівників становить:

• від 8 до 25 чоловік – це 1 робоче місце;
• 25 і більше чоловік – 4 % загальної чисельності працюючих.

При цьому виконанням нормативу вважається працевлаштування інваліда за основним місцем роботи на створене робоче місце. Також згідно із ч. 3 ст. 19 Закону № 875 суб'єкти господарювання (далі – СГ) працевлаштовують інвалідів у рахунок установленого нормативу самостійно.

Невиконання СГ даного нормативу спричиняє необхідність щорічної сплати адміністративно-господарських санкцій, розмір яких становить середньорічну зарплату на відповідному підприємстві (у підприємця) за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. А для СГ, у яких працює від 8 до 15 чоловік, розмір санкцій становить половину середньорічної зарплати за робоче місце, не зайняте інвалідом (ст. 20 Закону № 875).

У СГ є шанс уникнути санкцій, якщо він створить необхідну кількість робочих місць для інвалідів і своєчасно подасть про це відомості до служби зайнятості.

На сьогодні такі відомості подаються за формою № 3-ПН, затвердженою Наказом № 316, при наявності попиту на робочу силу протягом трьох днів із моменту відкриття вакансії (п. 3 Порядку № 316).

Важливі висновки судового рішення, на які варто звернути увагу:

• норматив розраховується від загальної кількості працюючих на підприємстві (а не від кількості фактичних робочих місць, на яких не заборонена праця інвалідів). Зазначимо, що Закон № 875 не робить ніяких винятків для підприємств або виробництв і не містить ніяких винятків або звільнень від виконання нормативу (див. також роз'яснення Фонду в Листі від 12.09.17 р. № 1/6-690/04);
• якщо СГ створив необхідну кількість робочих місць для інвалідів відповідно до встановленого Закону № 875 нормативу, проінформував про це службу зайнятості, але служба зайнятості не направила необхідну кількість працівників, тоді є шанс відстояти свою правоту і скасувати застосовані Фондом санкції. Однак у цьому випадку, можливо, доведеться дійти до вищої судової інстанції (ВСУ), як це й відбулося в розглянутій ситуації.