Результати податкових перевірок та відображення їх в обліку
Акценти статті:
Платники більшості податків, зокрема платники податку на прибуток, мають самостійно визначати суми податкових зобов'язань. Цього від них вимагає податкове законодавство (п. 54.1, 137.1 Податкового кодексу, далі – ПК). При цьому на законодавчому рівні визнано право платника податків на помилку і регламентовано порядок виправлення помилок. Тобто досить детально описано, що конкретно має робити платник, якщо він сам виявив помилки в деклараціях, уже поданих до податкового органу (п. 50.1 ПК). Проте вочевидь, що не кожну помилку платник податків може виявити й не кожну хоче виправити добровільно. Тому ПК зобов'язує податкові органи періодично проводити перевірки у платників податків.
Варто пам’ятати! Є перевірки різних видів (ст. 75 ПК). Кожен вид має певну мету. Зокрема, під час документальної перевірки аналізують достовірність та повноту нарахування сум податків, а також своєчасність їх сплати (пп. 75.1.2 ПК).
Перевіркам присвячено окрему гл. 8 розд. II ПК, а також низку підзаконних нормативних актів (серед іншого там викладено й вимоги до оформлення результатів перевірок). Але ці норми здебільшого регламентують дії працівників податкових органів. Що ж стосується платників податків, то від них ПК вимагає або сплатити суми донарахованих під час перевірки податкових зобов'язань, а також суми штрафних санкцій й пені, або оскаржити результати перевірки в адміністративному та/або судовому порядку. А ось подання уточнюючих декларацій чи відображення результатів податкової перевірки в поточних деклараціях ПК не вимагає (хоча на практиці є деякі винятки, про що див. наступні консультації в цьому номері).