Перевірки контролюючими органами: що важливо знати суб'єктам господарювання

Будь-яка перевірка контролюючого органу проводиться за певними правилами. Суб'єкт господарювання (далі – СГ) повинен знати ці правила, щоб мати можливість ефективно захищати свої права та інтереси під час таких перевірок. У статті розповімо, якими нормативними актами зобов'язані керуватися контролюючі органи, які правила проведення перевірок, а також на які перевірки запроваджено мораторій під час воєнного стану.

Кого стосується «воєнний» мораторій на перевірки

У період воєнного стану діє мораторій на проведення перевірок, введений постановою КМУ від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі – Постанова № 303).

Зокрема, під заборону потрапили планові та позапланові перевірки (п. 1 Постанови № 303). Це загальне правило, при цьому у п. 2–7 Постанови № 303 перераховані випадки, коли перевірки все ж таки можуть проводитися.

Інформацію про дозволені види перевірок наведемо для наочності у таблиці.

Таблиця. Перевірки, які можна проводити під час воєнного стану

Крім того, Постановою № 303 передбачено, що заходи державного контролю за дотриманням СГ вимог законодавства здійснюються:

• у сфері медіа – за рішенням Національної ради з питань телебачення та радіомовлення відповідно до Закону від 13.12.2022 № 2849-IX «Про медіа» (п. 4);
• у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв’язку – за рішенням НКЕК у порядку, встановленому Законом від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 877), з урахуванням особливостей, визначених Законами від 16.12.2020 № 1089-IX «Про електронні комунікації» та від 03.11.2022 № 2722-IX «Про поштовий зв’язок» (п. 6).

Як бачимо, винятків чимало. Тому перед початком перевірки вам потрібно перевірити, чи поширюється мораторій, запроваджений Постановою № 303, на даний вид перевірки з урахуванням виду діяльності, який ви здійснювали.

Плани перевірок на 2025 рік

Наприкінці року контролюючі органи затверджують плани перевірок СГ на наступний рік, як це передбачено ст. 5 Закону № 877. Зробити це вони мають до 1 грудня року, що передує плановому (ч. 1 ст. 5 Закону № 877).

Також контролюючі органи зобов’язані вносити дані про плани перевірок до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю). У мирний час за допомогою цієї системи СГ могли дуже швидко перевірити, який контролюючий орган запланував перевірки на наступний рік. Однак під час війни доступ до цієї системи для СГ обмежений на підставі наказу Державної регуляторної служби (далі – ДРС) від 29.11.2022 № 204 «Про обмеження доступу до відомостей інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю)». Сьогодні доступ до цієї системи мають лише контролюючі органи та ДРС. Інформація про це розміщена на сайті Інспекційного порталу.

Однак, незважаючи на введені обмеження, відомості про проведення планових перевірок контролюючими органами є на їх офіційних сайтах.

Наприклад, зараз можна знайти:

• на сайті ДРС – План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2025 рік, затверджений наказом ДРС від 14.11.2024 № 257;
• на сайті Держпраці – Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2025 рік, затверджений наказом Держпраці від 29.11.2024 № 200;
• на сайті НКРЕКП – План здійснення заходів державного контролю суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2025 рік, затверджений постановою НКРЕКП від 13.11.2024 № 1940.

Вивчаючи плани контролюючих органів на 2025 рік, ви повинні розуміти, що це лише наміри, а чи будуть вони втілені в життя (тобто чи будуть проводитись перевірки за цими планами), багато в чому залежить від того, чи скасують наступного року мораторій на перевірки, запроваджений Постановою № 303.

А поки що мораторій діє, більшість контролюючих органів не мають права проводити планові перевірки. Але знати про їхні плани у будь-якому випадку для СГ важливо.

Також зауважимо, що в деяких випадках планові перевірки прямо допускаються Постановою № 303, наприклад, щодо СГ, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг (див. ряд. 2 вищенаведеної таблиці).

Загальні правила проведення перевірок

Розглянемо докладніше порядок проведення перевірок контролюючими органами.

Головний нормативний документ для перевіряючих – Закон № 877. Саме їм зобов’язана керуватися більшість контролюючих органів. Щоправда, у ст. 2 цього документа перераховані винятки, коли він не поширюється на той чи інший контролюючий орган.

Закон № 877 передбачає, що контролюючі органи мають право проводити планові та позапланові перевірки. Кожен із цих видів перевірок має свої особливості, про які поговоримо нижче. Але незалежно від виду перевірки контролюючі органи зобов’язані дотримуватися правил, закріплених у ст. 4 Закону № 877.

Правило 1. Перевірки повинні проводитися лише у робочий час підприємства, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Правило 2. Перед перевіркою представники контролюючого органу зобов’язані пред’явити направлення на перевірку, свої службові посвідчення та зробити запис у Журналі реєстрації перевірок (якщо СГ його веде). Форму журналу та Порядок його ведення затверджено наказом Держкомпідприємництва від 10.08.1998 № 18. Докладніше про алгоритм дій в разі допуску до перевірки читайте у статті «Допуск контролюючих органів до перевірки: покроковий алгоритм дій».

Правило 3. Перевірка має відбуватися у присутності керівника юрособи чи уповноваженої ним особи (у присутності фізособи-підприємця чи уповноваженої ним особи).

Правило 4. Контролюючий орган та СГ мають право фіксувати хід перевірки або кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи при цьому її проведенню.

Правило 5. У ході перевірки повне або часткове призупинення процесу виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг СГ можливе лише за рішенням суду.

Правило 6. Під час перевірок не допускається вилучення у СГ оригіналів їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Правило 7. Щодо перевірок діє правило конфлікту інтересів: якщо норми закону чи іншого нормативно-правового акта допускають неоднозначне тлумачення прав та обов’язків, то рішення має прийматися на користь СГ.

Правило 8. Перевірка не може проводитися довше за встановлений законодавством строк, а саме:

• планова не має перевищувати 5 робочих днів (далі – р. д.) – щодо суб’єктів мікро- і малого підприємництва, 10 р. д. – щодо всіх інших СГ;
• позапланова – не більше 10 р. д., а щодо СМП – 2 р. д.

Планові перевірки: важливі особливості

Як було зазначено вище, незважаючи на введений на перевірки мораторій, плани перевірок на 2025 рік контролюючими органами все ж таки затверджені. Тому розглянемо процедуру проведення планових перевірок докладніше.

Порядок проведення

Планові перевірки проводяться згідно із ст. 5 Закону № 877.

Комплексні планові перевірки застосовуються у випадках, коли одного СГ хочуть перевірити у поточному році одразу кілька контролюючих органів. У цьому випадку всі перевіряючі повинні з’явитися одночасно.

Водночас Закон №877 дозволяє СГ відмовитися від комплексної перевірки. Для цього СГ слід подати відповідну заяву до ДРС. Тоді кожен контролюючий орган, який включив СГ до свого плану перевірок, перевірятиме його у строки, передбачені цим планом.

Порядок проведення комплексних планових перевірок затверджено постановою КМУ від 24.05.2017 № 350.

Періодичність перевірок

Контролюючий орган може перевіряти одного і того ж СГ не частіше ніж один раз протягом календарного року.

Періодичність перевірок залежить також від того, до якою ступеня ризику віднесено СГ. Так, планова перевірка проводиться щодо:

• СГ з високим ступенем ризику – не частіше ніж один раз на 2 роки;
• із середньою – не частіше одного разу на 3 роки;
• з незначною – не частіше одного разу на 5 років.

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність планових заходів держнагляду (контролю), затверджуються КМУ на підставі подання відповідного органу держнагляду (контролю). На сьогодні затверджено низку таких критеріїв. Наприклад, органи Держпраці під час планування своїх перевірок керуються Критеріями, затвердженими постановою КМУ від 20.05.2020 № 383.

Повідомлення про планову перевірку

Про майбутню перевірку СГ має бути повідомлено не пізніше ніж за 10 днів до її початку. Таке повідомлення має містити таку інформацію:

• дати початку та закінчення перевірки;
• найменування юрособи або ПІБ фізособи-підприємця, діяльність якої перевірятиметься;
• найменування органу держнагляду (контролю).

Повідомлення надсилається СГ рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв’язку (в т. ч. через електронний кабінет або іншу інформаційну систему, користувачами якої є контролюючий орган та СГ, що підлягає перевірці) або вручається особисто під підпис керівнику або уповноваженій особі СГ – юрособи, її відокремленого підрозділу, фізособі-підприємцю або уповноваженій нею особі.

Позапланові перевірки – лише на законних підставах

Правила проведення позапланових перевірок викладено у ст. 6 Закону № 877.

На відміну від планових, про ці перевірки СГ заздалегідь не попереджають.

У ході позапланової перевірки можуть з’ясовуватися тільки ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення.

Такі перевірки можуть проводитися лише на підставах, перерахованих у ст. 6 Закону № 877, а саме:

1. Подання СГ письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням. Такі випадки на практиці зустрічаються, якщо, наприклад, СГ припиняє свою діяльність.
2. Виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених СГ у документах обов’язкової звітності. Виняток: випадки, коли СГ протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст звітності. Тобто наявність помилки не є підставою для перевірки. У разі виявлення помилки у звітності контролюючий орган зобов’язаний протягом 10 р. д. повідомити СГ про необхідність її виправлення у строк до 5 р. д. А от якщо помилка не виправлена у зазначений термін, тоді це вже є підставою для проведення позапланової перевірки.
3. Перевірка виконання СГ приписів, розпоряджень чи інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами попередньої перевірки.
4. Звернення фізособи про порушення, яке спричинило заподіяння шкоди його правам, законним інтересам, життю або здоров’ю, навколишньому природному середовищу або безпеці держави, з додаванням документів або їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
5. Неподання СГ документів обов’язкової звітності за два звітні періоди поспіль без поважних причин або без надання письмових пояснень причин, які перешкоджали поданню таких документів.
6. Доручення Прем’єр-міністра України про перевірку СГ у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, яка має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
7. Настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку чи професійного захворювання, які пов’язані з діяльністю СГ.
8. Рішення суду.
9. Звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування щодо порушення СГ вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Оформлення результатів перевірки

За результатами перевірки складається акт, що має містити всі реквізити, перелічені у ч. 6 ст. 7 Закону № 877.

СГ, який не згоден зі змістом цього акта, має право підписати його з запереченнями. Заперечення можна вказати у самому акті або подати їх у вигляді окремого документа. Ці заперечення є невід’ємною частиною акта перевірки (ч. 6 ст. 7 Закону № 877).

Один примірник оформленого акта вручається СГ. На підставі акта керівник контролюючого органу ухвалює остаточне рішення за результатами проведеної перевірки. Це може бути:

• або документ про усунення порушень (припис, розпорядження та ін.);
• або рішення щодо застосування фінансових санкцій.

Такий документ можна оскаржити в адміністративному чи судовому порядку.