Оспорювання нікчемності правочинів: аналізуємо судову практику

Ситуація

Податкова інспекція провела позапланову виїзну перевірку підприємства. Перевіряючі дійшли висновку, що підприємство занизило суми податку на прибуток і ПДВ. На їх думку, при купівлі палива в контрагента було безпідставно визнано витрати і сформовано податковий кредит, оскільки постачання палива не підтверджено товарно-транспортними накладними (далі – ТТН) форми № 1-ТТН. Підприємство не погодилося з висновками перевірки й оскаржило це рішення в судовому порядку.

У чому проблема

Перевіряючі завважили, що пред'явлені підприємством ТТН не відповідають формі № 1-ТТН. І на цій підставі зробили висновок, що господарські операції між підприємством і його контрагентом фактично не відбулися, тобто правочини  були нікчемними.

Чому виник спір

Податковий орган не взяв до уваги документи, що підтверджують реальність спірних господарських операцій платника податків із контрагентом. Зокрема: договір постачання нафтопродуктів, накладні, видаткові накладні, податкові накладні, виписку з журналу реєстрації виданої довіреності на отримання палива, платіжні доручення, що підтверджують факт оплати отриманих товарів.

Судова практика

Використання неспеціальної форми ТТН підприємством, яке придбаває паливо для власного автотранспорту, що здійснює пасажирські перевезення, не є підставою для визнання операції фіктивною за наявності інших правильно оформлених первинних документів. Такі висновки підтверджуються позицією ВАСУ. Зокрема, розглядаючи подібний спір у вересні 2015 року між ДПС і платником податків, ВАСУ прийняв рішення на користь платника податків (ухвала від 16.09.15 р., ЄДРСР, реєстр. № 51553777).

Обставини справи

Позивач (далі – покупець) уклав договір постачання нафтопродуктів із контрагентом (далі – постачальник). Постачання нафтопродуктів покупцеві повинен був забезпечити постачальник. Безпосередньо доставку дизпалива на склад покупця здійснювала третя сторона на підставі договору перевезення, укладеного з постачальником.

Аргументи суду

1. Податкове законодавство чітко називає умову для формування податкового кредиту з ПДВ – наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п. 201.11 Податкового кодексу. За даними перевірки, податковий кредит позивача сформовано за результатами господарських операцій на підставі податкових накладних, виданих контрагентом. Копії податкових накладних і докази їх реєстрації в реєстрі постачальником подано суду.

2. Доказом виконання договору постачання нафтопродуктів служать первинні документи, що є у позивача, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства (див. перелік вище). Також документами підтверджуються факти реального придбання і використання дизпалива для здійснення пасажирських перевезень (зокрема, є акти оприбуткування дизпалива і його видачі для заправки автобусів, дані обліку видачі дизпалива з підписами водіїв автобусів, дорожні листи. Ніяких зауважень із цього приводу при проведенні перевірки з боку податківців не було.

3. У п. 1 Інструкції, затвердженої спільним наказом Мінпаливенерго, Мінтрансзв’язку, Мінекономіки, Держспоживстандарту від 20.05.08 р. № 281/171/578/155 (далі – Інструкція № 281), зазначено, що її вимоги є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання, що займаються хоча б одним із таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти та нафтопродуктів на території України. Позивач не провадить жодного з перелічених видів діяльності, тому не зобов'язаний виконувати вимоги цієї Інструкції. Позивач є тільки споживачем нафтопродуктів, тому він повинен оформляти придбання, оприбуткування, списання палива тими документами, які відповідають загальним вимогам до первинних документів.

4. ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей і розрахунків за їх перевезення, тобто застосовується для обліку транспортної роботи. У цьому випадку позивач здійснював операції з придбання товару і не виступав як замовник за договором перевезення. А отже, відсутність ТТН установленої форми не можна розцінювати як безумовний доказ безтоварності спірних операцій.