Про що слід знати посадовій особі, яка притягується до адмінвідповідальності

Що сталося: за результатами перевірки орган ДФС дійшов висновку про порушення підприємством податкового законодавства, був складений акт. На підставі акта прийнято податкове повідомлення-рішення, яким підприємству донараховане грошове зобов'язання з податку. Підприємство оскаржило це повідомлення-рішення в судовому порядку. Крім того, орган ДФС побачив у діях директора та бухгалтера підприємства склад адміністративного правопорушення, що було зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення.

Які можуть бути наслідки: результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення може бути накладення на посадових осіб підприємства адміністративного стягнення.

Що цікавить посадових осіб підприємства: як необхідно діяти при складанні органом ДФС протоколу про адміністративне правопорушення, як захистити свої інтереси при розгляді справи про адміністративне правопорушення і що робити в разі незгоди з постановою у справі про адміністративне правопорушення.

Розглянемо вищеописану ситуацію і відповімо на запитання.

Що таке протокол про адміністративне правопорушення і що має бути в ньому відображене?

Протокол про адміністративне правопорушення – це документ, яким фіксується факт скоєння адміністративного правопорушення. Протокол є основним документом, на підставі якого надалі податковою інспекцією або судом прийматиметься рішення про притягення винної особи до адміністративної відповідальності. Вимоги до оформлення протоколу про адміністративне правопорушення встановлені ст. 256 КУпАП. Форма протоколу наведена в додатку 1 до Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 02.07.16 р. № 566 (далі – Інструкція № 566). Протокол повинен бути підписаний двома сторонами: посадовою особою органу ДФС, яка його склала, та особою, стосовно якої складений цей протокол (п. 9 Інструкції № 566). Якщо особа, стосовно якої складено протокол, відмовляється підписувати цей протокол, посадова особа податкової інспекції робить у протоколі позначку про це (ст. 256 КУпАП).

Як діяти посадовій особі підприємства, якщо працівник органу ДФС складає протокол про адміністративне правопорушення?

Посадовій особі підприємства, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, слід діяти спокійно і без поспіху. Ось наші рекомендації:

1. Не відмовляйтеся від надання пояснень по суті виявленого порушення. Навпаки, письмово викладіть свою думку із цього приводу. Якщо всі пояснення (зауваження) неможливо умістити в самому протоколі через відсутність місця, рекомендуємо викласти їх на окремому аркуші паперу, зробивши в протоколі про це позначку. Наприклад, таким чином: «Пояснення (заперечення) до протоколу викладені письмово на окремому аркуші паперу і є доповненням до протоколу». Тільки за наявності такої позначки пояснення вважатимуться додатком до протоколу. Пояснення (зауваження), як викладені в самому протоколі, так і окремо, повинні бути взяті до уваги при розгляді справи про адміністративне правопорушення і визначенні заходу відповідальності.

2. Уважно прочитайте протокол, перш ніж його підписати. Не треба покладатися на запевнення посадової особи органу ДФС, яка склала протокол, що «там усе правильно, підписуйте, не бійтеся». Від відомостей, зазначених у протоколі, залежатиме, притягнуть чи не притягнуть вас до адміністративної відповідальності. А якщо притягнуть – то за що саме і в якому розмірі буде накладено адміністративне стягнення.

3. Якщо ви не бажаєте підписувати протокол, то мотиви своєї відмови викладіть письмово в самому протоколі.

4. Не відмовляйтеся від отримання другого примірника протоколу. Нагадаємо, що протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один примірник повинен бути вручений особі, стосовно якої цей протокол складено (п. 11 Інструкції № 566). Маючи на руках свій примірник протоколу про адміністративне правопорушення, ви знатимете точно, у чому конкретно вас звинувачують, і зможете надалі наводити аргументи на свій захист.

Хто має право розглядати справи про адміністративні правопорушення?

Розглядати справи про адміністративні правопорушення, виявлені органами ДФС, і накладати адміністративні стягнення на посадових осіб підприємств має право:

• суд – за правопорушення, передбачені ст. 155¹, 163¹, 163², 163³, 163⁴ КУпАП (ст. 221 КУпАП);
• орган ДФС – за правопорушення, передбачені ст. 165¹, 188²³ КУпАП (ст. 2342 КУпАП).

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення судом або органом ДФС виноситься постанова (ст. 283 КУпАП).

Що слід зробити, щоб захистити свої інтереси при розгляді справи про адміністративне правопорушення?

Щоб захистити свої інтереси в рамках розгляду справи про адміністративне правопорушення і довести свою невинність, необхідно:

1. Взяти участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, виклавши свою позицію і доводи. Якщо розглядати справу про адміністративне правопорушення буде:

• орган ДФС – то в цьому випадку дату, час і місце розгляду справи зазначають у протоколі про адміністративне правопорушення або сповіщають про це листом, направленим на адресу особи, яка притягується до адмінвідповідальності;
• суд – тоді особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути пові-домлена про дату, час і місце розгляду справи повісткою не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи в суді (ст. 277² КУпАП). На практиці часто повістки з різних причин не доходять до адресатів або доходять із запізненням. Суд має право розглянути справу за відсутності особи, яка обвинувачується у скоєнні адміністративного правопорушення, тільки за умови, що цій особі була вручена повістка. Проте на практиці нерідкі випадки, коли суд розглядає справу без присутності обвинуваченого, якого належним чином не сповістили про дату і час розгляду стосовно його справи про адміністративне правопорушення. Тому якщо протокол про адміністративне правопорушення вже складено, краще не полінуйтеся і підійдіть до суду, щоб дізнатися, на коли призначено розгляд справи.

2. Ознайомитися з матеріалами справи про адміністративне правопорушення (якщо в цьому виникла необхідність).

3. Заявити клопотання про витребування судом додаткових доказів, відсутніх у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, якщо самостійно директор або бухгалтер підприємства не може надати такі докази суду.

4. Заявити клопотання про закриття провадження у справі – за наявності підстав, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Вичерпний перелік таких підстав наведено в ст. 247 КУпАП.

5. Представляти свої інтереси самостійно або скористатися допомогою захисника – адвоката, повноваження якого повинні бути підтверджені (ст. 271 КУпАП):

• або довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій згідно із законом надано право посвідчувати довіреність;
• або ордером, до якого обов'язково треба додати витяг із договору про надання правової допомоги, де повинні бути зазначені повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Такий витяг із договору має бути завірений підписами сторін договору: директора або бухгалтера підприємства й адвоката;
• або договором про надання правової допомоги;
• або довіреністю органу (установи), уповноваженого на надання безплатної правової допомоги, якщо директор або бухгалтер підприємства має право на таку.

Що робити, коли директор або бухгалтер не згодні з постановою про накладення адміністративного стягнення?

Якщо директор або бухгалтер не згодні з постановою про накладення адміністративного стягнення, така постанова може бути оскаржена протягом 10 днів із дня її винесення (ст. 289, 294 КУпАП). Порядок оскарження залежить від того, ким саме прийнята оспорювана постанова. Якщо постанова винесена:

• місцевим (районним, районним у місті, міським або міськрайонним) судом – то на цю постанову можна подати апеляційну скаргу до відповідного апеляційного суду через суд, що прийняв оспорювану постанову (ст. 294 КУпАП);
• органом ДФС – тоді можна подати місцевому (районному, районному в місті, міському або міськрайонному) суду скаргу на постанову про накладення адміністративного стягнення (п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП).