Недопуск до планової податкової перевірки: підстави та огляд судової практики

Умови й порядок допуску до податкової перевірки: схема дій

Многочисленные налоговые проверки, проводимые контролирующими органами после отмены моратория, создают налогоплательщикам немало проблем. Случается, что налоговый орган, не имея законных оснований, составляет приказ о проведении налоговой проверки, пытаясь воспользоваться неинформированностью налогоплательщика, что иногда срабатывает. Зная об огромных размерах штрафов за недопуск к проверке, иногда налогоплательщики допускают проверяющих к ее проведению и только на стадии обжалования результатов такой проверки утверждают, что она была назначена с нарушением, а приказ о ее проведении подлежит отмене. Хотя более легким и быстрым способом защиты своих прав в таких ситуациях является «право на недопуск». Рассмотрим, при каких условиях налогоплательщики могут воспользоваться таким правом.

Призначення та проведення камеральної перевірки має свої особливості, які чітко прописано в податковому законодавстві. Для її призначення не потрібен спеціальний дозвіл керівника податкового органу, оформлений відповідним рішенням, що полегшує ревізору-аудитору її проведення. Тому платник податків має враховувати, що він не зможе оскаржити наказ про призначення камеральної перевірки, оскільки такого наказу не існує, тобто перевірка проводиться без його складання.

Крім того, недопущення до проведення камеральних перевірок є неможливим, оскільки відповідно до абзацу третього п. 76.1 Податкового кодексу (далі – ПК) згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не є обов’язковою. Підтвердженням цього є чинна судова практика, яка не має інформації про надсилання платникам податків будь-яких запитів із запрошенням їх до податкового органу для проведення камеральної податкової перевірки, що свідчить про проведення таких перевірок без виклику платників податків та відсутність у них можливості скористатися правом на недопущення.

Водночас у разі складання акта камеральної податкової перевірки, яким установлено порушення податкового законодавства платником податків, а надалі – винесення податкового повыдомлення-рышення (далі – ППР) на його підставі, слід ураховувати, що безпідставність проведення такої перевірки може бути предметом судового розгляду. Крім того, платник податків має право заявляти під час досудового адміністративного оскарження та судового розгляду про те, що перевірку було проведено за відсутності на те законних підстав, а він, зважаючи на положення п. 76.1 ПК, не мав змоги скористатися своїм правом на недопуск.

Однак за відсутності можливості скористатися таким правом платнику податків слід знайти інші підстави для скасування результатів камеральної перевірки. Здебільшого це такі підстави: