Недопуск до планової податкової перевірки: підстави та огляд судової практики

Умови й порядок допуску до податкової перевірки: схема дій

Численні податкові перевірки, які проводяться контролюючими органами після скасування мораторію, завдають платникам податків чимало проблем. Трапляється, що податковий орган, не маючи законних підстав, складає наказ про проведення податкової перевірки та намагається скористатися неосвіченістю платника податків, що іноді спрацьовує. Знаючи про величезні розміри штрафів за недопущення до перевірки, іноді платники податків допускають перевіряльників до її проведення і лише на стадії оскарження результатів такої перевірки зазначають, що її було призначено з порушенням, а наказ про її проведення підлягає скасуванню. Хоча легшим та швидшим способом захисту своїх прав у таких ситуаціях є «право на недопуск». Розглянемо, за яких умов платники податків можуть скористатися таким.

Призначення та проведення камеральної перевірки має свої особливості, які чітко прописано в податковому законодавстві. Для її призначення не потрібен спеціальний дозвіл керівника податкового органу, оформлений відповідним рішенням, що полегшує ревізору-аудитору її проведення. Тому платник податків має враховувати, що він не зможе оскаржити наказ про призначення камеральної перевірки, оскільки такого наказу не існує, тобто перевірка проводиться без його складання.

Крім того, недопущення до проведення камеральних перевірок є неможливим, оскільки відповідно до абзацу третього п. 76.1 Податкового кодексу (далі – ПК) згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не є обов’язковою. Підтвердженням цього є чинна судова практика, яка не має інформації про надсилання платникам податків будь-яких запитів із запрошенням їх до податкового органу для проведення камеральної податкової перевірки, що свідчить про проведення таких перевірок без виклику платників податків та відсутність у них можливості скористатися правом на недопущення.

Водночас у разі складання акта камеральної податкової перевірки, яким установлено порушення податкового законодавства платником податків, а надалі – винесення податкового повыдомлення-рышення (далі – ППР) на його підставі, слід ураховувати, що безпідставність проведення такої перевірки може бути предметом судового розгляду. Крім того, платник податків має право заявляти під час досудового адміністративного оскарження та судового розгляду про те, що перевірку було проведено за відсутності на те законних підстав, а він, зважаючи на положення п. 76.1 ПК, не мав змоги скористатися своїм правом на недопуск.

Однак за відсутності можливості скористатися таким правом платнику податків слід знайти інші підстави для скасування результатів камеральної перевірки. Здебільшого це такі підстави: