Податкові перевірки: що потрібно знати платнику податків

Із цієї статті ви дізнаєтеся:

• які види перевірок мають право проводити органи ДФС;
• чим керуються перевіряючі;
• які документи зобов'язані пред'явити перевіряючі в разі виїзної перевірки;
• за яких умов можуть проводитися планові перевірки органами ДФС.

Що можна зробити на практиці: вивчити права та обов'язки перевіряючих, щоб не допустити незаконних дій відносно платника податків у разі податкової перевірки.

Загальні положення

Ось перелік основних нормативно-правових актів, якими керуються органи ДФС при проведенні перевірок:

• Податковий кодекс (ст. 75–86) (далі – ПК);
• Господарський кодекс (далі – ГК);
• Закон від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
• Закон від 23.12.98 р. № 351-XIV «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності»;
• Закон від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»;
• Закон від 08.07.10 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;
• Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відособленими підрозділами, затверджений наказом Мінфіну від 20.08.15 р. № 727;
• Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148.

Також органи ДФС керуються своїми локальними документами, а саме:

• Методичними рекомендаціями, затвердженими наказом ДФС від 31.07.14 р. № 22 (далі – Методрекомендації № 22) (щодо порядку взаємодії підрозділів органів ДФС при здійсненні перевірок);
• Методичними рекомендаціями, затвердженими наказом ДФС від 01.06.17 р. № 396 (відносно документального оформлення результатів перевірок);
• Методичними рекомендаціями, затвердженими наказом ДФС від 12.10.16 р. № 856 (при перевірках із питань державної митної справи).

Чи поширюється дія Закону від 05.04.07 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 877) на податкові перевірки?

Так, поширюється. У ст. 2 Закону № 877 перелічено перевірки, на які дія цього закону не поширюється. Серед них немає перевірок ДФС. Хоча в ч. 4 цієї статті сказано, що органи ДФС здійснюють контроль у встановленому цим Законом порядку, але з урахуванням особливостей, передбачених законами у відповідних сферах діяльності (для ДФС таким законом є ПК).

Чи діє в 2019 році мораторій на пере­вірки?

Ні, у 2019 році мораторію на перевірки не встановлено жодним нормативно-правовим актом. Тому перевірки, у тому числі податкові, проводяться без будь-яких обмежень, але перевіряючі повинні дотримуватися вимог законодавства.

Види перевірок

Органи ДФС мають право проводити декілька видів перевірок, їх перелік наведено в ст. 75 ПК. Докладніше особливості кожного виду перевірки розглянемо в табл. 1.

Таблиця 1. Види податкових перевірок

Категорії платників податків для цілей проведення перевірок

Усі платники податків для цілей проведення перевірок поділені на три категорії: великі, суб'єк­ти малого підприємництва (далі – СМП) і всі інші (далі будемо умовно називати їх – середні). Критерії, за якими платники податків віднесені до тієї або іншої категорії, ми наведемо в табл. 2.

Таблиця 2. Категорії платників податків

Документи, які зобов'язані пред'явити перевіряючі

Перелік документів, які зобов'язані пред'явити перевіряючі перед початком перевірки, установлено п. 81.1 ПК. Це направлення на перевірку, копія наказу про проведення перевірки та службові посвідчення перевіряючих.

Направлення на перевірку

У направленні на перевірку повинні бути зазначені такі відомості:

• дата видачі та найменування контролюючого органу;
• реквізити наказу про проведення перевірки;
• найменування та реквізити перевірюваного суб'єкта (П. І. Б. для підприємця) або об'єкта перевірки;
• мета, вид перевірки (документальна планова/позапланова або фактична);
• підстави для проведення перевірки;
• дата початку і тривалість перевірки;
• посада та П. І. Б. особи, яка буде проводити дану перевірку.

Також направлення повинне бути підписане керівником контролюючого органу або його заступником і засвідчене печаткою даного органу.

При отриманні направлення платник податків та/або його службова особа розписується в ньому із зазначенням своїх П. І. Б., посади, дати та часу ознайомлення.

Що відбудеться, якщо платник податків відмовиться підписати направлення?

У такому випадку складається акт про відмову від підписання направлення. Такий акт буде підставою для початку перевірки (абзаци сьомий, восьмий п. 81.1 ПК).

Копія наказу про проведення перевірки

У наказі повинні бути зазначені:

• дата видання та найменування контролюючого органу;
• найменування та реквізити перевірюваного суб'єкта (П. І. Б. для підприємця), а також адреса перевірюваного об'єкта (якщо перевірка проводиться в іншому місці);
• мета перевірки;
• вид перевірки (документальна планова/позапланова або фактична);
• підстави для проведення перевірки;
• дата початку і тривалість перевірки:
• період діяльності платника податків, який буде перевірятися.

Зразок такого наказу можна знайти в додатку 1 до Методрекомендацій № 22.

Службові посвідчення перевіряючих

Особи, які прийшли з перевіркою, зобов'язані пред'явити свої службові посвідчення. Зразки службових посвідчень працівників органів ДФС затверджені наказом ДФС від 23.10.14 р. № 207.

Чи зобов'язані перевіряючі розписатися в Журналі перевірок, який веде суб'єкт господарювання (далі – СГ)?

Нагадаємо, що СГ має право вести Журнал перевірок для фіксації відвідування його контролюючими органами. Форма та порядок ведення такого журналу затверджені наказом Держкомпідприємництва від 10.08.98 р. № 18.

Як роз'яснєє ДФС (ЗІР, категорія № 136.01), реєстрація в Журналі перевірок передбачена тільки для перевірок, які проводяться за місцем провадження діяльності платника податків (тобто документальних виїзних, а також фактичних перевірок).

Яке покарання загрожує платнику податків у випадку незаконного недопуску до перевірки представників органу ДФС?

При відмові від допуску до проведення перевірки без законних на те підстав до платника податків можуть застосовуватися:

• адміністративний арешт, що накладається на майно такого платника податків на підставі пп. 94.2.3 ПК;
• адміністративний штраф, що накладається на посадових осіб платника податків (ст. 163³ КУпАП – за невиконання законних вимог посадових осіб органів ДФС) у розмірі від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн.), а при повторному вчиненні даного правопорушення протягом року – у розмірі від 10 до 15 НМДГ (від 170 до 255 грн.).

Документальні планові перевірки

Назвемо основні вимоги законодавства до проведення планових перевірок.

1. СГ повинен бути внесений до плану перевірок на відповідний рік. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік повинен бути оприлюднений на сайті ДФС не пізніше 25 грудня року, що передує року проведення перевірки (п. 77.1 ПК). Порядок формування такого плану-графіка затверджено наказом Мінфіну від 02.06.15 р. № 524 (далі – Порядок № 524).

Річний план перевірок на 2019 рік можна знайти на офіційному сайті ДФС у розділі «Плани та звіти роботи».

Коригування плану-графіка перевірок здійснюється на підставі проектів, сформованих територіальними органами ДФС, починаючи із другого місяця поточного року (див. ЗІР, категорія 136.02). Зазначимо, що питання коригування затвердженого плану перевірок органами ДФС посередині року є спірними й неодноразово були предметом судових спорів платників податків з органами ДФС.

2. При включенні СГ до плану перевірок повинні дотримуватися вимоги до періодичності проведення перевірок, залежно від того, до якого ступеня ризику віднесено СГ (високий, середній, незначний). Так, згідно з п. 77.2 ПК планові перевірки повинні проводитися з такою частотою:

• у СГ із незначним ступенем ризику – не частіше одного разу на 3 календарних роки;
• середнім – не частіше одного разу на 2 календарних роки;
• високим – не частіше одного разу на календарний рік.

Ступінь ризику СГ визначається відповідно до критеріїв, передбачених п. 5 розд. ІІІ Порядку № 524.

3. Про проведення планової перевірки СГ повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 10 днів до її початку (п. 77.4 ПК). Платнику податків повинні вручити під підпис копію наказу органу ДФС про призначення перевірки, а також письмове повідомлення із зазначенням дати початку перевірки.

4. Тривалість планової перевірки не може перевищувати (п. 82.1 ПК):

• 30 р. д. – для великих платників податків;
• 10 р. д. – для суб'єктів малого підприємництва (далі – СМП);
• 20 р. д. – для всіх інших платників податків.

Строк проведення перевірки може бути продовжений, але не більш ніж:

• на 15 р. д. – для великих платників податків;
• 5 р. д. – для СМП;
• 10 р. д. – для інших платників податків.

Висновки

У 2019 році мораторій на перевірки не діє. Органи ДФС мають право проводити камеральні, документальні (планові, позапланові, виїзні, невиїзні, невиїзні позапланові електронні), фактичні перевірки, а також перевірки з питань трансфертного ціноутворення. Тривалість податкової перевірки залежить від категорії платника податків. Перед початком перевірки перевіряючі зобов'язані пред'явити направлення на перевірку, копію наказу про призначення перевірки та свої службові посвідчення. Унесено чи ні платника податків до плану податкових перевірок на поточний рік, можна перевірити на офіційному сайті ДФС.

У наступній публікації на тему податкових перевірок ми розглянемо детальніше особливості проведення документальних позапланових, фактичних і камеральних перевірок.