Одним з обов’язкових етапів процедури ліквідації юрособи є зняття з обліку в податкових органах. У зв’язку із цим доволі часто виникають запитання: чи можуть органи ДПС перевірити юрособу, що ліквідується, та в які строки проводиться така перевірка? Розберемося із цим у статті.
Підставою для зняття юридичної особи з обліку в органах ДПС є повідомлення або документальне підтвердження держреєстратора чи іншого органу державної реєстрації про держреєстрацію припинення юрособи (пп. 67.1.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).
Зняття з обліку платника податків здійснюється за правилами, установленими розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588) (п. 67.3 ПКУ).
Окремо інформувати податковий орган про ухвалене рішення щодо припинення юрособи не потрібно – ці відомості орган ДПС отримає з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформсистемами ДПС (п. 11.1 Порядку № 1588).
Отримавши з ЄДР інформацію про рішення засновників (учасників) юрособи щодо її припинення, орган ДПС здійснює заходи податкового контролю, пов&;язані з ліквідацією (п. 11.5 Порядку № 1588). Саме на етапі такого контролю можлива перевірка юрособи у зв’язку з її ліквідацією.
Після здійснення всіх необхідних заходів податковий орган формує Відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (додаток 15 до Порядку № 1588) і направляє їх до ЄДР (п. 11.10 Порядку № 1588).
Як ми вже з’ясували, на етапі здійснення органом ДПС заходів податкового контролю, пов&;язаних з ліквідацією, може бути проведена перевірка за правилами, установленими ПКУ. У нашому випадку це документальна позапланова перевірка на підставі пп. 78.1.7 ПКУ. Норма цього підпункту передбачає право податкових органів проводити вказані перевірки, якщо розпочато процедуру припинення юрособи.
Перед початком такої перевірки представники податкового органу повинні пред’явити платнику податків (п. 81.1 ПКУ):
Тривалість позапланової перевірки не повинна перевищувати (п. 82.2 ПКУ):
Продовження строків перевірки можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДПС: щодо великих платників податків – не більш як на 10 р. д., щодо суб&;єктів малого підприємництва – не більш як на 2 р. д., щодо інших платників податків – не більш як на 5 р. д.
Щоб спланувати роботу ліквідаційної комісії юрособи, потрібно знати, у який строк після ухвалення рішення про ліквідацію може бути призначена перевірка. На жаль, у законодавстві цей строк чітко не прописано. Але згідно з п. 11.6 Порядку 1588 при проведенні заходів податкового контролю, пов&;язаних з ліквідацією юрособи, контролюючі органи організовують і планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких вони здійснюють, були сформовані та отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов&;язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог.
Нагадаємо, строк заявлення кредиторами своїх вимог визначається власниками юрособи в рішенні про ліквідацію юрособи, яке подається держреєстратору. Такий строк не може становити менше ніж 2 місяці та більше ніж 6 місяців із дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юрособи (ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України).
Отже, призначення перевірки можна очікувати в межах строку, установленого для заявлення кредиторами своїх вимог.
Роз’яснення ДПС із цього питання можна знайти в ЗІР (категорія 130.03).
Обмеження періоду, за який може бути проведена податкова перевірка, установлено ст. 103 ПКУ.
Так, орган ДПС має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, протягом 1 095 днів після закінчення строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутку) неприбуткової організації та/або строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом (п. 102.1 ПКУ).
Якщо платник подав декларацію пізніше встановленого законодавством строку, тоді 1 095 днів обчислюються з дня подання декларації.
Для проведення перевірок із питань трансфертного ціноутворення та перевірок щодо контрольованих іноземних компаній ст. 39 та 392 ПКУ встановлено більш тривалий строк давності – 2 555 днів.
Крім того, в окремих випадках, визначених п. 102.2 ПКУ, перевірка може бути проведена без застосування строків давності, а саме:
Також варто пам’ятати, що досить тривалий час строки давності, передбачені ст. 102 ПКУ, було призупинено, а саме:
Тобто до строку 1 095 днів не включається період з 18.03.2020 по 31.07.2023.
Крім того, врахуйте, що відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» строк давності стосовно нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів і пені щодо ЄСВ не застосовується. Тобто для перевірки з питань нарахування та сплати ЄСВ строків давності немає.