Стратити не можна помилувати, або Відповідальність керівника за відсутність бухобліку

Питанням бухгалтерського обліку підприємства іноді приділяють менше уваги, аніж питанням податкового обліку. Одна з причин такої ситуації — різна ступінь відповідальності за порушення у їх веденні. А як щодо відсутності бухгалтерського обліку взагалі?

Дмитро Кучерак,
головний редактор журналу «Заробітна плата»

Свого часу у статутах переважної більшості підприємств можна було прочитати стандартну фразу «Товариство веде бухгалтерський облік, складає і подає статистичну, податкову та іншу звітність у порядку, встановленому законодавством». Окремі розпорядчі документи про організацію бухобліку видавалися лише на державних і комунальних підприємствах, підприємствах з іноземними інвестиціями та на приватизованих підприємствах, котрі залишили працівників старого гартування. У решті випадків питання організації бухобліку зводилося до того, що на роботу брали бухгалтера, який вів бухоблік як умів та готував за потреби організаційно-розпорядчі документи. А документ на кшталт положення з організації і ведення бухобліку на підприємстві був рідкістю.

Після того як на законодавчому рівні дані бухгалтерського обліку стали основою для податкового обліку (а для окремих суб’єктів малого підприємництва ведення бухобліку — це вимога ПК), ставлення до бухобліку кардинально змінилося, і питанням його ведення почали приділяти більше уваги.

Слід мати на увазі, що помилки у бухобліку можуть призвести до помилок у податковому обліку. За податкові порушення підприємство притягають до відповідальності органи Міндоходів. І в разі судових спорів з ними (наприклад, щодо скасування податкових повідомлень-рішень) факт притягнення посадових осіб підприємства до адміністративної відповідальності за порушення порядку ведення бухгалтерського та/або податкового обліку з огляду на норми ст. 72 КАС може зіграти з ними злий жарт.