• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Як оскаржити податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку


Із цієї статті ви дізнаєтеся: як платнику податків (підприємству або підприємцю), не згодному з висновками податкової перевірки, скористатися процедурою адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення (далі – ППР), прийнятого за результатами такої перевірки.

Що можна зробити на практиці: правильно і своєчасно скласти та подати скаргу на ППР, прийняте за результатами податкової перевірки; взяти участь у розгляді скарги; залучити до участі в розгляді скарги фахівців інших держорганів, представників ради бізнес-омбудсмена та засобів масової інформації.


Найчастіше за результатами податкової перевірки орган ДФС доходить висновку, що платником податків (підприємством або підприємцем) порушено вимоги законодавства. І приймає ППР про донарахування податків і нарахування штрафів.

Припустимо, платник податків не згоден із висновками перевіряючих (на практиці таке трапляється нерідко). У цьому випадку він може оскаржити отримане ППР у судовому або адміністративному порядку. Процедура адміністративного оскарження є досудовим порядком вирішення спору. Розглянемо докладніше.

Куди подається скарга на рішення органу ДФС?

Скарга подається вищому органу ДФС. Зокрема, скарги (п. 56.2, 56.3 Податкового кодексу, далі – ПК):

  • на рішення ДПІ – подаються органу ДФС у місті Києві та областях. Наприклад, ППР прийнято Лівобережною об'єднаною ДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Скарга на це ППР подається до ГУ ДФС у Дніпропетровській обл.;
  • на рішення органу ДФС у м. Києві та областях – подаються центральному органу ДФС. Наприклад, рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. скаргу платника податків залишено без задоволення, а ППР, прийняте Лівобережною об'єднаною ДПІ – залишено чинним. У цьому випадку скарга на рішення ГУ ДФС у Дніпро­петровській обл. подається ДФС України.

Скарга може бути подана платником податків особисто або через представника безпосередньо ГУ ДФС в області (м. Києві) або до ДФС України або направлена поштою на їх адресу листом з описом вкладення та повідомленням про вручення (п. 1 розд. V Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 21.10.15 р. № 916, далі – Порядок № 916).

Платник податків на свій розсуд вирішує, скористатися йому процедурою адміністративного оскарження повністю чи ні.

Наприклад, ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги платника податків на ППР Лівобережної об'єднаної ДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Платник податків вирішив не продовжувати процедуру адміністративного оскарження і не подав до ДФС України скаргу на рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Він вирішив, що краще звернутися з позовом до адміністративного суду про скасування ППР, прийнятого об'єднаною ДПІ.

У які строки подається скарга до вищого органу ДФС?

Строк подання скарги становить 10 календарних днів (далі – к. д.) із дня, що настає за днем отримання платником ППР або рішення про результати розгляду скарги (п. 56.3 ПК, п. 1 розд. III Порядку № 916). Платник податків зобов'язаний повідомити про подання скарги орган ДФС, який прийняв оскаржуване ППР. Зробити це платник податків зобов'язаний одночасно з поданням скарги (п. 56.5 ПК, п. 1 розд. V Порядку № 916).

Як повинна бути оформлена скарга?

Скарга подається в письмовій формі, у ній повинна наводитися така інформація (п. 1 розд. IV Порядку № 916):

  • П. І. Б. (для підприємця) або найменування (для підприємства), а також податкова адреса платника податків, який подає скаргу;
  • найменування органу ДФС, який прийняв оскаржуване ППР;
  • реквізити оскаржуваного ППР (номер і дата, назва і зазначена в ньому сума податку, збору, штрафної санкції);
  • підстави, з яких оскаржується ППР, обставини, які, на думку платника податків, установлено органом ДФС неправильно або взагалі не встановлено;
  • обґрунтування незгоди платника податків із прийнятим ППР або рішенням про результати розгляду скарги – із посиланнями на норми законодавства;
  • вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу;
  • відомості про повідомлення органу ДФС, який прийняв оскржуване ППР, про подання скарг до головного управління ДФС в області (м. Києві) або до ДФС України;
  • відомості про подання або неподання до суду позовної заяви про скасування ППР;
  • адреса, на яку слід направити рішення про результати розгляду даної скарги;
  • перелік документів, які додаються до скарги.

Скарга платника податків повинна бути підписана: посадовими особами підприємства або підприємцем. Підписати скаргу від імені платника податків може і його представник, але в такому випадку до скарги необхідно додати довіреність (оригінал або засвідчену копію), що підтверджує повноваження представника (п. 3 розд. IV Порядку № 916). Для наочності наведемо зразок скарги в кінці статті.

Які документи треба додавати до скарги?

Перелік документів, доданих до скарги, визначається на розсуд платника податків. Це можуть бути розрахунки, докази, додаткові документи, які підтверджують доводи платника податків, викладені в скарзі (п. 56.3 ПК, п. 2 розд. IV Порядку № 916).

Копії доданих до скарги документів повинні бути засвідчені платником податків (підписом посадової особи та печаткою (при наявності такої)) (п. 56.3 ПК, п. 2 розд. IV Порядку № 916).

Чи зобов'язаний платник податків сплачувати суму, нараховану в ППР (донараховані податки і штрафи), якщо він розпочав процедуру адміністративного оскарження цього ППР?

Ні, платник податків не зобов'язаний цього робити. Це прямо зазначено в ПК, зокрема:

  • у разі визначення грошового зобов'язання органом ДФС за результатами перевірки платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 к. д., що настають за днем отримання ППР, крім випадків, коли такий платник податків розпочав процедуру оскарження рішення органу ДФС (п. 57.3 ПК);
  • скарга, подана протягом 10 к. д. після отримання платником податків ППР, зупиняє виконання платником податків зобов'язань, визначених у цьому ППР, на строк із дня подання такої скарги до вищого органу ДФС до дня закінчення процедури адміністративного оскарження, а сума грошового зобов'язання в цей період уважається неузгодженою (п. 56.3, 56.15 ПК).

Процедура адміністративного оскарження закінчується (п. 56.17 ПК):

  • наступного дня після закінчення строку, передбаченого для подання скарги на рішення органу ДФС. Наприклад, платник податків 28.11.16 р. отримав рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській обл., яким його скаргу задоволено частково, а суму грошового зобов'язання, зазначену в оскаржуваному ППР, зменшено. Подати скаргу до ДФС України платник податків має право по 08.12.16 р. включно (протягом 10 днів, рахуючи з 29.11.16 р.). Але він не захотів продовжувати оскарження і скаргу до ДФС України не подав. Таким чином, 09.12.16 р. процедура адміністративного оскарження вважається закінченою;
  • у день отримання платником податків рішення органу ДФС про повне задоволення його скарги;
  • у день отримання платником податків рішення ДФС України;
  • у день звернення платника податків до органу ДФС із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, сума яких оскаржувалася.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків (п. 56.17 ПК).

Чи загрожує платнику податків нова перевірка під час адміноскарження ППР?

Припустимо, платник податків у своїй скарзі порушує питання про перегляд результатів перевірки і просить скасувати ППР у зв'язку з наявністю не досліджених у ході перевірки обставин. А їх об'єктивний розгляд неможливий без проведення перевірки. Тоді це може стати підставою для призначення виїзної або невиїзної позапланової документальної перевірки такого платника податків (пп. 78.1.5, п. 79.1 ПК).

Однак не варто відразу вважати проведення позапланової перевірки неминучим. По-перше, на практиці перевірка призначається не за кожною скаргою, а тільки коли це необхідно для повноцінного розгляду скарги і тільки з питань, які платник податків оспорює.

По-друге, проведення такої перевірки може бути корисним самому платнику податків. Наприклад, під час перевірки, результати якої оскржуються, платник податків з якихось причин не подав органу ДФС важливі документи, що стосуються перевірюваного питання. Або орган ДФС не взяв до уваги частину документів, поданих платником податків. У результаті висновок про порушення податкового або іншого законодавства орган ДФС обґрунтував відсутністю в платника податків документів, що стосуються його фінансово-господарської діяльності та податкового обліку. А тепер до скарги на ППР платник додав копії документів, які раніше орган ДФС порахував відсутніми або просто не взяв до уваги. Зрозуміло, що якщо буде призначена позапланова перевірка, то перевіряти будуть на предмет порушень, висновок про наявність яких був зроблений органом ДФС у зв'язку з відсутністю (ігноруванням) указаних документів.

А крім того, у ході позапланової перевірки в рамках адміноскарження платник податків, якщо вважатиме за потрібне, зможе подати й інші документи, щоб підтвердити відсутність у нього порушень за перевірюваний період.

Чи може платник податків брати участь у розгляді скарги?

Якщо платник податків хоче брати участь у розгляді скарги особисто або через уповноважених представників (у т. ч. адвокатів), про це необхідно вказати в скарзі (п. 1, 2 розд. VI Порядку № 916).

Хто бере участь у розгляді скарги платника податків?

Розглядають скаргу платника податків на ППР органи ДФС в області (м. Київ) і ДФС України. Але Порядок № 916 надає платнику податків право залучити до розгляду своєї скарги також інших осіб й обрати, у якому засіданні – відкритому чи закритому – буде розглядатися його скарга. (п. 5, 6 розд. I Порядку № 916).

Для наочності ми навели в таблиці перелік осіб, які можуть брати участь у розгляді скарги платника податків на ППР залежно від того, у якому засіданні (відкритому чи закритому) буде розглядатися скарга.
 

Особи, які залучаються до участі в розгляді органом ДФС скарги платника податків
(п. 5, 6 розд. I Порядку № 916)

У закритому засіданні

У відкритому засіданні

1

2

1. Платник податків або його вповноважений представник, у т. ч. і адвокат (при бажанні платника податків).
2. Уповноважений представник Ради бізнес-омбудсмена (за умови прийняття Радою бізнес-омбудсмена до розгляду скарги, поданої платником податків).
3. Представник Мінфіну

1. Платник податків, податковий агент, їх уповноважені представники, у т. ч. і адвокат (при бажанні платника податків або податкового агента).
2. Уповноважений представник Мінфіну.
3. Уповноважені представники Державної регуляторної служби (ДРС).
4. Уповноважений представник Ради бізнесу-омбудсмена.
5. Представники засобів масової інформації

Розгляд скарги платника податків у відкритому засіданні може проводитися виключно на підставі письмового клопотання платника податків про відкритий розгляд матеріалів скарги. Якщо платник податків не подавав органу ДФС такого клопотання, скарга платника податків за замовчуванням розглядається в закритому засіданні (п. 6 розд. I Порядку № 916).

Форму письмового клопотання про розгляд скарги у відкритому засіданні наведено в додатку до Порядку № 916. У такому клопотанні повинні бути зазначені такі відомості (п. 6 розд. I Порядку № 916):

  • перелік осіб, залучення яких необхідне для розгляду матеріалів скарги у відкритому засіданні (див. таблицю вище);
  • згода платника податків на розголошення органом ДФС (посадовими особами) відомостей про платника податків, які становлять конфіденційну інформацію або банківську таємницю і стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків;
  • згода платника податків на присутність залучених осіб під час відкритого засідання.

Якщо платник податків хоче, щоб при розгляді його скарги в закритому судовому засіданні були присутні вповноважені представники Мінфіну, ДРС, Ради бізнес-омбудсмена, то він повинен заявити про це клопотання. Таке клопотання можна подати як додаток до скарги або викласти безпосередньо в скарзі.

У цьому випадку орган ДФС, що розглядає скаргу, буде зобов'язаний не пізніше ніж за 3 робочих дні до дати розгляду скарги платника податків засобами електронної пошти повідомити осіб, про участь яких клопоче платник податків, про таке (п. 5 розд. VIII Порядку № 916):

  • про дату, час і місці розгляду матеріалів скарги;
  • найменування платника податків – підприємства або П. І. Б. платника податків – підприємця;
  • дату отримання скарги;
  • суму грошового зобов'язання або податкового боргу, суму бюджетного відшкодування/або від'ємного значення об'єкта обкладення податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ або суму зменшення бюджетного відшкодування, які оскржуються;
  • можливість ознайомитися з матеріалами перевірки на вимогу таких осіб.

У який строк орган ДФС зобов'язаний розглянути скаргу і прийняти щодо неї рішення?

Орган ДФС, що розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти мотивоване рішення і направити його платнику податків поштою з повідомленням про вручення або вручити платнику податків під розписку:

  • протягом 20 к. д., що настають за днем отримання скарги (п. 56.8 ПК);
  • протягом 60 к. д., якщо строк розгляду скарги продовжувався за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої особи) органу ДФС (п. 56.9 ПК).

Якщо прийнято рішення про продовження строку розгляду скарги, то орган ДФС зобов'язаний письмово повідомити платника податків про прийняте рішення до закінчення 20-денного строку, установленого п. 56.8 ПК.

Які наслідки порушення органом ДФС строку розгляду скарги?

Скарга вважається задоволеною на користь платника податків у випадку, якщо (п. 56.9 ПК):

  • мотивоване рішення за скаргою платника податків не направляється платнику податків протягом установленого 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої особи) органу ДФС;
  • рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої особи) органу ДФС про продовження строку розгляду скарги не було направлене платнику податків до закінчення 20 календарних днів, що настають за днем отримання скарги.

Зразок

№ 17 від 02.12.16 р.

Головне управління Державної фіскальної служби
у Дніпропетровській області
49600, Дніпропетровська обл.
м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юліана»
м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 578.

Скарга

Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі – Лівобережна ОДПІ) прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.11.16 р. № 0000765487, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Юліана» (далі – ТОВ «Юліана») визначене грошове зобов’язання з ПДВ в сумі 3 849 105,25 грн. (3 079 284,20 грн. за основним платежем, 769 821,05 грн. штрафної санкції). Зазначене податкове повідомлення-рішення від 23.11.16 р. отримано ТОВ «Юліана» 24.11.16 р.

Податкове повідомлення-рішення від 23.11.16 р. № 0000765487 прийняте на підставі акта від 24.10.16 р. № 403/245/99999999, складеного Лівобережною ОДПІ за результатами виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Юліана» з питань фінансово-господарських відносин із приватним підприємством «Віолетта» (далі – ПП «Віолетта») за грудень 2014 року.

За результатами вказаної перевірки Лівобережна ОДПІ дійшла висновку про порушення ТОВ «Юліана» п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, 201.10 Податкового кодексу (далі – ПК), а саме безпідставне віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту по взаємовідносинах із ПП «Віолетта», внаслідок чого занижено суму ПДВ за грудень 2014 року на 3 079 284,20 грн.

Висновок Лівобережної ОДПІ щодо безпідставності віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту та заниження суми ПДВ за грудень 2014 року мотивований тим, що нібито ПП «Віолетта» не мало можливості забезпечити виконання укладених із ТОВ «Юліана» договорів, а господарські операції між ПП «Віолетта» та ТОВ «Юліана» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, оскільки реальність виконання взятих зобов'язань ТОВ «Юліана» за укладеними договорами не підтверджена належним чином оформленими первинними документами, які б могли повною мірою відображати зміст господарської операції та її вартісні показники. Звідси висновок: у ТОВ «Юліана» були відсутні підстави для відображення наслідків цих господарських операцій у податковому обліку.

ТОВ «Юліана» вважає висновки Лівобережною ОДПІ, викладені в акті від 24.10.16 р. № 403/245/ 99999999, помилковими, а податкове повідомлення-рішення від 23.11.16 р. № 0000765487 – протиправним.

ТОВ «Юліана» наполягає на тому, що:

  • господарські операції, здійснені ПП «Віолетта» та ТОВ «Юліана» протягом грудня 2014 року, є цілком реальними. Зокрема, ТОВ «Юліана» отримувало від ПП «Віолетта» товари та послуги, що підтверджується договором поставки від 08.12.14 р. та договором надання послуг від 16.12.14 р., товарно-транспортною накладною від 15.12.14 р., актом приймання наданих послуг від 19.12.14 р., видатковою накладною від 15.12.14 р. Зазначені документи повною мірою відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники. У цих документах детально викладено, які саме товари були поставлені та які саме послуги були надані, у яких обсягах, у який час;
  • висновки Лівобережної ОДПІ, викладені в акті від 24.10.16 р. № 403/245/99999999 щодо порушення ТОВ «Юліана» п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, 201.10 ПК та заниження ПДВ за грудень 2014 року на суму 3 079 284,20 грн., є помилковими. А ТОВ «Юліана» були цілком правомірно відображені наслідки вказаних господарських операцій у податковому обліку;
  • податкове повідомлення-рішення від 23.11.16 р. № 0000765487 та визначення ТОВ «Юліана» грошового зобов’язання з ПДВ та штрафних санкцій є необґрунтованими.

Про подання до ГУ ДФС у Дніпропетровській області скарги на податкове повідомлення-рішення від 23.11.16 р. № 0000765487 ТОВ «Юліана» згідно з п. 56.5 ПК повідомило Лівобережну ОДПІ 01.12.16 р. цінним листом із описом вкладення та повідомленням про вручення.

На час звернення зі скаргою податкове повідомлення-рішення від 23.11.16 р. № 0000765487 не оскаржується ТОВ «Юліана» у судовому порядку.

Рішення за скаргою необхідно надіслати за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 578.

Зважаючи на вищенаведене та керуючись пп. 17.1.7, ст. 55, 56 ПК, Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим наказом Мінфіну від 21.10.15 р. № 916, ПРОШУ:

1. Скасувати прийняте Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 23.11.16 р. № 0000765487, яким ТОВ «Юліана» визначене грошове зобов’язання з ПДВ в сумі 3 849 105,25 грн. (3 079 284,20 грн. за основним платежем та 769 821,05 грн. на штрафної санкції).

2. Розглядати цю скаргу за участі посадових осіб ТОВ «Юліана», уповноважених представників Ради бізнес-омбудсмена та Мінфіну.

Додаток: копія оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Директор ТОВ «Юліана»    (підпис)    Ю. П. Залізняк

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2268 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали

Як оскаржити податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку