ДПІ не визнала податкову декларацію: наслідки та способи захисту

Чим цінна ця стаття: на конкретному практичному прикладі розглянуто, як слід чинити платникові податків, якщо ДПІ необґрунтовано відмовляється визнати його декларацію вже після підтвердження її прийняття. Зокрема, розказано, як можна оскаржити неправомірні дії податкового органу в судовому порядку.

Від чого допоможе захиститися: від штрафу за неподання декларації, передбаченого ст. 120 Податкового кодексу.

Ситуація

Платник податків вчасно направив податкову декларацію засобами електронного зв'язку до ДПІ. Того ж дня отримав першу і другу квитанції – підтвердження, що декларацію було доставлено і прийнято. Проте через деякий час (коли строк для подання декларації за цей період уже закінчився) платник податків отримав поштою лист від ДПІ, у якому було сказано, що його декларація не може бути визнана податковою декларацією у зв'язку з порушенням порядку її заповнення. Причому в листі не було зазначено, які саме порушення допущено. Як учинити платнику податків у такій незрозумілій ситуації?

Чи правомірні дії ДПІ

Випадки, коли податкова може відмовитися приймати від платника податків декларацію, передбачено в Податковому кодексі (далі – ПК). І на такий випадок п. 49.12 ПК пропонує платнику податків два варіанти дій:

1. Подати нову податкову декларацію (якщо встигне у строк – то без штрафу, а якщо не встигне – тоді доведеться сплатити штраф за запізнення в розмірі 170 грн. А якщо платник податків протягом року вже платив такий штраф – тоді за повторне порушення штраф становитиме 1 020 грн.). Штраф сплачується на підставі податкового повідомлення-рішення.

2. Оскаржити рішення контролюючого органу в порядку, передбаченому ст. 56 ПК (тобто подати скаргу до вищого контролюючого органу або звернутися до суду з позовом).

У нашій ситуації нову декларацію платник податків без сплати штрафу подати не зможе, оскільки строк упущено (зауважте, не з вини платника податків). До того ж у листі не названо причини відмови. Як угадати, які порушення, на думку ДПІ, було допущено під час заповнення декларації?

Надіславши подібний лист, ДПІ сама порушила вимоги законодавства.

По-перше, якщо податкову декларацію заповнено неправильно (порушено вимоги п. 48.3 і 48.4 ПК), контролюючий орган зобов'язаний письмово повідомити платника податків про відмову прийняти його декларацію – із зазначенням причин такої відмови (п. 49.11 ПК; п. 4.14 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС від 14.06.12 р. № 516, далі – Методрекомендації № 516). У додатку № 6 до Методрекомендацій № 516 наведено довідник причин відмови, у якому ці причини згруповано під різними кодами. А в нашому випадку в листі ДПІ не було сказано ні слова про причину відмови.

По-друге, наш платник податків отримав першу і другу квитанції про прийняття декларації. Це означає, що в момент її перевірки причини для її неприйняття-невизнання були відсутні. Адже інакше платнику податків було б направлено другу квитанцію про неприйняття декларації (п. 7.6 розд III Інструкції, затвердженої наказом ДПАУ від 10.04.08 р. № 233). Де ж логіка?

Що тепер робити?

Доведеться йти до податкової розбиратися.

А якщо з'ясується, що немає жодних недоліків у заповненні вже поданої та прийнятої, а потім невизнаної декларації?

Тоді рекомендуємо звертатися зі скаргою до вищого контролюючого органу або з адміністративним позовом до суду.

Якщо ви вирішили оскаржити неправомірні дії ДПІ в судовому порядку, зверніть увагу на такі важливі моменти.

1. У позовній заяві слід просити визнати:

• дії ДПІ, які виразилися у відмові прийняти декларацію після підтвердження її прийняття, – протиправними;
• декларацію – поданою в день її фактичного отримання податковою інспекцією.

2. Відповідачем за таким позовом виступатиме податкова інспекція, яка надіслала платнику податків повідомлення про відмову прийняти декларацію.

3. Цей спір є немайновим, тому судовий збір слід сплачувати в розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року, у якому подається позов до суду (ч. 1, 2 ст. 4 Закону від 08.07.11 р. № 3674-VI «Про судовий збір»). На сьогодні розмір судового збору становить 73,08 грн. (1 218 грн. х 0,06).

Судова практика

Звісно, наш платник податків буде зовсім не першим, хто звернувся до суду у зв'язку з безпідставною відмовою у прийнятті декларації.

У подібних ситуаціях платники податків по-різному формулюють свої позовні вимоги. І часто просять суд зобов'язати ДПІ прийняти декларацію, визнати неправомірним рішення податкової, визнати подану податкову декларацію податковою звітністю тощо. Проте виходячи із роз'яснень ВАСУ (лист від 15.06.12 р. № 1503/12/13-12) вимоги у спорах такої категорії слід формулювати як вимоги про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Зауважимо, що в таких спорах рішення часто приймаються на користь платника податків (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 16.07.14 р., ЄДРСР, реєстр. № 39888414; ухвалу ВАСУ від 03.07.14 р., ЄДРСР, реєстр. № 39888123).

Що буде після суду

Припустимо, суд ухвалив рішення на користь платника податків. Що далі?

Далі все добре. Якщо судом установлено факт неправомірної відмови ДПІ у прийнятті податкової декларації, то остання вважається прийнятою в день її фактичного отримання органом державної податкової служби (п. 49.13 ПК).

Це означає, що рішення ДПІ не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою своєчасно на підставі п. 49.13 ПК. У такому разі обов'язок платника податків уважається виконаним належним чином, а його порушені права – повністю відновленими (лист ВАСУ від 15.06.12 р. № 1503/12/13-12).

На підставі рішення суду, що набрало законної сили, або позитивного рішення вищого податкового органу про результати розгляду скарги в електронних базах податкової звітності для відповідної декларації скасовується статус «Не визнано як податкова декларація» і встановлюється діючий статус «Визнано як податкова декларація за рішенням суду». Статус зміниться в день отримання рішення суду або рішення органу ДПС підрозділом приймання та обробки податкової звітності (пп. 4.27.1 Методрекомендацій № 516).

Важливі нюанси

У розглянутій ситуації є важливі моменти, які не можна залишати поза увагою, а саме:

• платник податків зобов'язаний вчасно сплатити податок, самостійно обчислений ним у «невизнаній» декларації (п. 49.16 ПК);
• податковий орган може призначити позапланову податкову перевірку на підставі пп. 78.1.2 ПК (така перевірка визначається, якщо платник податків не подав у встановлений законом строк податкову звітність);
• отримавши судове рішення (або рішення вищого податкового органу), що набрало законної сили, яким відмову у прийнятті декларації визнано протиправною, платник податків має право подати до ДПІ скаргу на дії посадової особи, яка відмовилася прийняти декларацію. За кожною такою заявою проводиться службове розслідування, за підсумками якого винна особа притягується до відповідальності (п. 49.11 ПК).

Платник податків, який отримав неправомірну відмову у прийнятті декларації, може оскаржити дії податкового органу в адміністративному чи судовому порядку. При цьому йому треба вчасно сплатити задекларовану суму податку і підготуватися до ймовірної позапланової перевірки.