Допуск до податкової перевірки: алгоритм дій

Податкові перевірки та відповідальність

Перед початком будь-якої перевірки, у тому числі й податкової, суб’єкту господарювання варто виконати низку нескладних дій, щоби переконатися, що візит перевіряльників законний. І лише після цього потрібно приймати рішення – допускати чи не допускати представників податкового органу до перевірки.

У консультації розповімо, які документи повинні пред’явити вам перевіряльники та на які моменти в них слід звернути увагу, а також яка послідовність дій платника податків у разі допуску до перевірки.

Крок 1. Перевіряємо пред’явлені документи

Перелік документів, які мають пред’явити представники податкового органу, які прийшли з перевіркою, міститься у ст. 81 Податкового кодексу (далі – ПК). До нього увійшли:

1. Направлення на перевірку, підписане керівником органу ДПС (його заступником чи уповноваженою особою) та скріплене печаткою податкового органу. Відповідно до вимог п. 81.1 ПК у ньому мають бути зазначені такі відомості:

• дата видачі;
• найменування контролюючого органу;
• реквізити наказу про проведення відповідної перевірки;
• найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізособи – платника податків, що перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться;
• мету та вид перевірки (документальна планова/позапланова або фактична);
• підстави для перевірки;
• дата початку та тривалість перевірки;
• посада та прізвище посадової особи, яка проводитиме перевірку.

Платник податків (його посадова особа, представник) повинен розписатися у пред’явленому направленні із зазначенням П. І. Б., посади, дати та часу ознайомлення (абзац сьомий п. 81.1 ПК).

Зразок направлення наведено у додатку 2 до Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 № 22 (далі – Методрекомендації № 22).

2. Копія наказу про проведення перевірки. Як і направлення, наказ повинен містити реквізити, перелічені в п. 81.1 ПК, але замість посади та прізвища перевіряльника він містить період діяльності, який перевірятиметься.

Наказ є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника чи уповноваженої особи) контролюючого органу та печатки цього органу.

3. Службові посвідчення кожного перевіряльника, зазначеного у направленні на перевірку. Зразки посвідчень та Інструкцію щодо порядку зберігання, видачі і знищення службових посвідчень працівників ДПС та її територіальних органів затверджено наказом ДПС від 14.08.2019 № 33 (у редакції наказу ДПС від 14.12.2022 № 899).

На що звернути увагу в зазначених документах?

Оскільки неправильне оформлення хоча б одного з названих документів є підставою для недопуску до перевірки, радимо вам перед початком перевірки уважно вивчити кожний пред’явлений документ та звернути увагу:

• на наявність усіх обов’язкових реквізитів, перелічених у п. 81.1 ПК;
• правильність зазначення вашого підприємства (П. І. Б. фізособи-підприємця);
• правильність вашої адреси;
• строк перевірки – він не повинен перевищувати максимально допустимий, встановлений ст. 82 ПК (докладніше про тривалість кожного виду перевірок читайте у «Види та правила проведення податкових перевірок: таблиця-підказка»).

Крок 2. Аналізуємо, чи поширюється мораторій на даний вид перевірки

На період воєнного стану на окремі види перевірок запроваджено мораторій. Тому ви повинні переконатися, що перевірка, яка у вас проводитиметься, не заборонена.

Перелік перевірок, які дозволені під час воєнного стану, наведено у пп. 69.2 та 69.35 підрозд. 10 розд. ХХ ПК.

Нагадаємо, у період дії воєнного стану дозволено камеральні та фактичні перевірки. Позапланові документальні перевірки можуть проводитись лише на підставах, встановлених пп. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПК (докладніше про ці підстави див. у «Податкові перевірки, штрафи та строки: що зміниться з 1 серпня 2023 року?»).

Крім того, з 01.08.2023 дозволено проводити планові документальні перевірки щодо платників податків, які провадять діяльність у сфері (пп. 69.35 підрозд. 10 розд. ХХ ПК):

• виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
• організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
• надання фінансових, платіжних послуг.

Тобто, виходячи з пред’явлених перевіряючими документів, ви повинні проаналізувати, чи не заборонено цю перевірку «воєнним» мораторієм.

Крок 3. Аналізуємо, чи відповідає підстава для перевірки вимогам ПК

Один із обов’язкових реквізитів направлення на перевірку та наказу про призначення перевірки – підстава для її проведення. Вам потрібно переконатися не тільки в тому, що така підстава є в ПК, а й у тому, що у вашому випадку справді мають місце обставини, які є підставою для перевірки.

Наприклад, у вас має бути проведена позапланова документальна перевірка на підставі пп. 78.1.1 ПК у зв’язку з отриманням інформації щодо порушення законодавства з питань оподаткування нерезидентів. Однак згідно з зазначеною нормою така перевірка може бути проведена, тільки якщо платник податків отримав з цього питання від податкового органу запит про надання інформації та копій документів, але не надав потрібну інформацію протягом 15 робочих днів. Якщо ж у подібній ситуації ви, наприклад, не отримували такого запиту або отримали його та відповіли на нього у встановлений строк, то проведення позапланової перевірки на підставі пп. 78.1.1 ПК буде незаконним.

Крок 4. Якщо перевірка планова…

Як було зазначено вище, з 01.08.2023 відновлено планові документальні перевірки для окремих категорій платників податків. При їх проведенні повинні дотримуватися правила, встановлені ст. 77 ПК, з урахуванням особливостей, передбачених на час воєнного стану пп. 69.35 підрозд. 10 розд. ХХ ПК.

Тому при допуску до перевірки, окрім усіх перерахованих вище дій, вам потрібно переконатися в законності проведення планової перевірки. Для цього:

1. Переконайтеся, що ви насправді включені до плану перевірок (план-графік проведення планових документальних перевірок на 2023 рік можна знайти на сайті ДПС).

Зверніть увагу: перевірку можна розпочати не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка.

2. Перевірте, чи ви отримали повідомлення про проведення перевірки, а також копію наказу не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня перевірки. Ці документи надсилаються (вручаються) платнику податків у порядку, визначеному у ст. 42 ПК. Тобто вони можуть бути:

• вручені особисто платнику (його представнику);
• надіслані поштою за вашим місцезнаходженням (податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням;
• відправлені до електронного кабінету (далі – е-кабінет) платника податків. Будьте уважні! Документ вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в е-кабінеті (п. 42.4 ПК). Тому ваш аргумент, що ви не користуєтеся е-кабінетом, в даному випадку не буде прийнято до уваги.

Крок 5. Оформлення відмови у допуску до перевірки

Перевіривши всі наявні документи, ви ухвалюєте рішення – допускати чи не допускати представників податкового органу до перевірки. Якщо прийнято рішення не допускати (для цього є законні підстави, про які ми розповіли вище), тоді перевіряльники складають акт, що засвідчує факт відмови у допуску до перевірки із зазначенням заявлених причин відмови (п. 81.2 ПК).

Акт складається за формою додатка 9 до Методрекомендацій № 22 у двох примірниках. Один примірник вручається платнику податків (його представнику) під підпис відразу після складання.

В акті необхідно розписатися, також до нього можна додати свої письмові пояснення. Безумовно, можна відмовитись підписувати акт, але ми рекомендуємо поставити підпис та надати письмові пояснення. Перевірте, щоб в акті було відображено момент їх надання.

Пояснення складаються у довільній формі, із зазначенням реквізитів акта, до якого вони подаються, та посилань на норми законодавства, на підставі яких було відмовлено у допуску до перевірки.

Яку відповідальність може бути застосовано до платника податків, який незаконно відмовить у допуску до перевірки?

Наслідки незаконної відмови у допуску до податкової перевірки можуть бути такими:

• для платника податків – адміністративний арешт активів на підставі пп. 94.2.3 ПК. Це означає, що розпорядження активами у платника податків буде обмеженим;
• для посадових осіб підприємства та фізосіб-підприємців – адмінштраф на підставі ст. 163³ КУпАП у розмірі від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн), а при повторному порушенні протягом року – від 10 до 15 НМДГ (від 170 до 255 грн).

Крім того, недопуск до перевірки є підставою для призупинення строків давності, передбачених ст. 102 ПК (пп. 102.3.4 ПК). Нагадаємо, з 01.08.2023 Законом від 30.06.2023 № 3219-IX скасовано призупинення строків, запроваджене на період воєнного стану (пп. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Чи потрібно оскаржити наказ органу ДПС, яким призначено незаконну перевірку, чи достатньо обмежитися недопуском перевіряльників до перевірки та складанням відповідного акта?

Тут усе залежить від конкретної ситуації. Але в жодному разі такий обов’язок законодавством не встановлено. Однак, щоб уникнути негативних наслідків, які можуть призвести до відмови в допуску до податкової перевірки, багато платників оскаржать у судовому порядку наказ органу ДПС про незаконне призначення перевірки.

Хочемо зазначити, що це варто робити, якщо ви встановили незаконність перевірки та не допустили перевіряльників до її проведення.

Якщо ж, незважаючи на незаконність наказу, перевіряльників допустили до перевірки, а потім платник податків вирішив скористатися своїм правом оскаржити наказ про її призначення в суді (і відповідно, поставити під сумнів правомірність її результатів), то найчастіше суди вважають такий спосіб захисту неналежним та відмовляють у задоволенні подібних позовів.

Наприклад, у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 (ЄДРСР, реєстр. № 100022843) зазначається таке: якщо контролюючий орган було допущено до перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою для позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за результатами такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-якіпорушення, допущені при призначенні та проведенні перевірки, а лише ті, які вплинули або об’єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу, зроблених за її результатами, а отже, і на обґрунтованість та законність рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Тобто, якщо вже ви допустили перевіряльників до перевірки, тоді є сенс оскаржити не наказ про її призначення, а результати перевірки, наприклад, винесене податкове повідомлення-рішення.

Однак візьміть до уваги, що простіше не допустити представників податкового органу до перевірки (якщо ви переконані у її незаконності), ніж потім оскаржувати її результати на підставі того, що її проведено незаконно. Адже, як зазначає Верховний Суд, до уваги беруться не будь-які порушення, допущені під час призначення перевірки, а лише ті, які вплинули на законність та обґрунтованість прийнятого за результатами перевірки рішення.

Однак позитивні випадки оскарження результатів перевірки на підставі її незаконного проведення все ж таки є. Так, наприклад, у постанові Верховного Суду від 08.06.2023 (ЄДРСР, реєстр. № 111415208) наголошується, що, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи надалі наслідки проведеної перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник має можливість посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони підтверджують протиправність винесених податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам для позову (за їх наявності) суди повинні насамперед давати правову оцінку, а якщо вони не визнані судом як такі, що тягнуть за собою протиправність рішень, прийнятих за результатами такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову, тобто наявність порушень податкового та/або іншого законодавства.