Акт камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації ПН/РК: як уникнути штрафу

В останні місяці 2018 року органи ДФС активізувалися в нарахуванні штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (далі – ПН) та розрахунків коригування (далі – РК). А оскільки у бухгалтерів платників ПДВ забагато поточної роботи, не дивно, що дехто з них збентежився, чи справді штраф є правомірним. Тож давайте розглянемо на конкретних ситуаціях, коли штраф можна оскаржити, а коли позитивний результат оскарження є дещо примарним.

Акт камеральної перевірки

Зверніть увагу, що деякі запитання щодо штрафу вже було розглянуто в статі «Деякі особливості застосування штрафу за несвоєчасно зареєстровану ПН»

Отже, акт камеральної перевірки може прийти протягом 1095 днів із дня реєстрації ПН/РК. Описова його частина виглядатиме приблизно так:

І хоча зрозуміти його текст доволі просто, все ж таки спочатку відпочиньте пару хвилин – попийте воду, каву, чай (що вам більше подобається), з’їжте трохи шоколаду, а тоді погляньте на акт ще раз.

Моя порада обумовлена тим, що в деяких випадках акт може стосуватися не декількох, а декількох десятків ПН/РК. А заплутатись у них легко: ревізори чомусь відображають дати ПН/РК не за хронологією, а в довільному порядку. Стурбований бухгалтер може не помітити, що серед ПН/РК за 2016 рік прокралися ПН/РК за 2017–2018 роки, а це вже геть інша річ.

Справді, якщо 2016 року ПН/РК реєструвалися в ЄРПН протягом 15 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних ПН/РК, то з 01.01.17 р. ПН/РК реєструвалися: за перші 15 днів місяця – до кінця місяця; за період з 16-го дня місяця до його кінця – до 15-го календарного дня наступного календарного місяця (включно). А з 01.01.18 р. РК, виписані на платника ПДВ на господарську операцію зі зменшення, реєструються вже протягом 15 календарних днів із дня отримання такого РК отримувачем/покупцем.

Отже, передусім потрібно уважно перевірити всі ПН/РК на відповідність таких дат. Як показує практика, органи ДФС уже почали рахувати 15 календарних днів для реєстрації ПН/РК навіть для 2018 року. Наприклад, ПН виписано 03.09.18 р., зареєстровано в ЄРПН 26.09.18 р. – усе згідно з п. 201.10 Податкового кодексу (далі – ПК) у редакції, чинній у 2018 році. А в акті камеральної перевірки відображено, що 15 днів минуло, тож є прострочення 8 днів. Але ж це – помилка ревізора!

Тож дуже-дуже уважно перевіряйте акт на помилки!

Вірус Petya

Деякі ревізори забувають про Закон від 13.07.17 р. № 2143-VIII, яким, зокрема, визначено таке:

«Штрафні санкції, передбачені пунктом 120¹.1 статті 120¹ цього Кодексу за порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року, вважаються своєчасно зареєстрованими».

Отже, уважно перевірте, чи не відображені в акті перевірки ПН/РК за червень 2017 року, які ви встигли зареєструвати в липні 2017 року.

Випадок із реального життя: бухгалтер вчасно повідомила про це ревізорів (заперечення до акта перевірки), і штрафу вдалося уникнути навіть без адміністративного оскарження.

ПН/РК не реєструвалася через нестачу коштів, а ми їх перерахували вчасно

Буває й таке. Платник ПДВ перераховує кошти для поповнення ліміту, скажімо, 27.09.18 р., а Держказначейство поповнює електронний рахунок (ліміт) лише 01.10.18 р. Для платника ПДВ не важливо, чия це вина: банку чи Казначейства. Головне – що такий платник подав платіжне доручення в межах операційного банківського дня та має відмітку банку про прийняття, а грошей на розрахунковому рахунку було достатньо.

Тож, як свідчать постанови ВСУ від 01.08.18 р. у справі № 806/999/16 (№ К/9901/27173/18) та від 05.06.18 р. у справі № 817/1119/17 (№ К/9901/47007/18), до такого платника не можна застосовувати штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК.

СЕА ПДВ не працювала в ті три дні…

Дійсно, таке буває, але проблема в тому, що суду потрібні належні докази.

Тому потрібно зберігати скріншоти кожного кроку реєстрації ПН/РК, щоб було видно, коли платник відправив на реєстрацію ПН/РК.

І тепер щоразу, коли відсилаєте ПН/РК на реєстрацію, зберігайте інформацію про те, що такий документ на шляху до ЄРПН.

Зверніть увагу, що п. 201.10 ПК передбачає таке: «Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття чи зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних». Але все одно треба мати належні докази для суду.

Якщо вже так сталося, що скриншотів/квитанцій про вчасне надіслання ПН/РК немає, то можна запросити свідків (це буде бухгалтер, який реєстрував ПН/РК і під присягою підтвердить, що ПН/РК надіслано до ЄРПН вчасно). Щоправда, шанси виграти суд зменшуються, але вони є.

Водночас потрібно пам’ятати, що саме орган ДФС повинен довести, що ПН/РК зареєстровано невчасно. Що цілком узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) у справах «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ»» та «Вуліч проти Швеції», де ЄСПЛ звертав увагу на необхідність покладення обов'язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням ст. 72 КАСУ.

Разом із тим, позитивною для платників ПДВ є постанова ВСУ від 22.11.18 р. у справі № 813/815/18 (№ К/9901/63661/18), в якій, серед іншого, вказано на те, що орган ДФС не надав доказів надіслання платнику ПДВ квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних протягом операційного дня (останнього для реєстрації ПН). Квитанцію про прийняття або неприйняття даних податкових накладних надіслано наступного операційного дня за днем їх подання. Отже, вищевказані ПН вважаються зареєстрованими в ЄРПН, а тому немає підстав для застосування штрафних санкцій.

Також зразком для оскарження штрафу можна обрати постанову ВСУ від 20.02.18 р. у справі №819/1189/17 (№ К/9901/1850/17).

Ми виписали ПН на неплатника: чому штраф?

Дехто із платників ПДВ вважає, що до ПН, виписаної на неплатника, не може бути застосовано штраф. Проте на сьогодні практика ВСУ, на жаль, така, що це поширюється лише на випадки, коли одночасно дотримано двох умов: ПН не надається отримувачу та складена на операції з постачання, які або звільнені від оподаткування, або оподатковуються за ставкою 0 %. Можливо, саме ви зміните цю судову практику. Але поки що вона є такою, що зменшує шанси на скасування штрафу.

Водночас, якщо вам потрібно відтермінувати сплату штрафу для того, щоб зібрати кошти, можете оскаржити штраф в адміністративному порядку (до ДФС).

Помилкові ПН/РК

Наприклад, платник ПДВ зареєстрував в ЄРПН ПН за господарською операцією, якої взагалі не було. У такому разі штраф не може бути застосований до нього. Практика ВС теж на боці платників: зокрема, дивіться постанову ВСУ від 22.08.18 р. у справі № 820/4308/16 (№ К/9901/41929/18).

Якщо в ПН вказано неправильну дату складання, то потрібно надати докази, що в той день певної господарської операції не відбувалося (виписки банку, видаткові накладні/акти наданих послуг, витяги з бухгалтерських рахунків: 31, 37, 63, 64, 70). Штраф у такому разі не повинен застосовуватися.

Прикладами для платників ПДВ у цій ситуації можуть слугувати постанови ВСУ від 27.11.18 р. у справі № 821/676/17 (№ К/9901/41063/18) та від 26.06.18 р. у справі № 813/4556/16 (№ К/9901/42153/18).

ПН/РК надіслано, але прийшла квитанція про відмову через помилку

Звісно, ідеться про той випадок, коли ПН/РК направлено вчасно, а квитанція про відхилення прийшла поза граничними строками. Штрафу в такому разі можна уникнути, скориставшись вищезгаданою постановою ВСУ від 22.11.18 р. у справі № 813/815/18 (№ К/9901/63661/18).

Тут свою позицію слід обґрунтовувати тим, що ПН/РК було направлено на реєстрацію вчасно, у межах операційного дня, і в органа ДФС був час надіслати квитанцію про неприйняття ПН/РК. Тоді платник ПДВ зміг би вчасно виправити помилку. Натомість квитанція про відмову у прийнятті ПН/РК прийшла наступного операційного дня, що згідно з вимогами п. 201.10 ПК свідчить про те, що ПН/РК формально було зареєстровано.

Отже, ми з вами щойно розглянули основні ситуації, коли ПН/РК були зареєстровані в ЄРПН невчасно, але застосування штрафу буде неправомірним. Якщо певна ситуація підходить вам – сміливо пишіть заперечення до акта камеральної перевірки або оскаржуйте податкове повідомлення-рішення, зокрема, використовуючи наведену вище практику ВСУ.