Зарплата працівника може бути прив’язана до інвалютного еквівалента

Сторони спору

Позивач – ТОВ, відповідач – фізособа (колишній працівник).

Обставини справи

При працевлаштуванні фізособи на підприємство між сторонами був укладений трудовий договір, згідно з яким відповідач був прийнятий на посаду заступника директора. До договору сторони уклали додаткову угоду (далі – додугода). У п. 1 додугоди зазначено, що п. 3.3 трудового договору між підприємством і працівником слід викласти в новій редакції: «При виконанні обов’язків, передбачених даним трудовим договором, заступникові директора щомісяця виплачується за рахунок коштів товариства зарплата в розмірі 6 500 тис. євро після вирахування всіх належних податків і платежів. Ця сума виплачується в національній валюті України – гривнях, згідно з наявним курсом продажу грн/євро станом на фактичну дату виплати».

Первісно позов був поданий колишнім працівником до підприємства про стягнення зарплати. Однак суд першої інстанції залишив позовні вимоги фізособи без розгляду. Підприємством був поданий зустрічний позов до колишнього працівника – про визнання недійсною додугоди до трудового договору та механізму визначення розміру зарплати. Підприємство просило суд визнати додугоду недійсною з моменту її підписання, а розмір зарплати визначити в сумі 82 408 грн з урахуванням податків і зборів. Рішенням районного суду в задоволенні позову було відмовлено. Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишене без змін. Підприємство подало касаційну скаргу.

Позиція сторін

Позивач. Всупереч прямим вимогам законодавства України зарплата відповідача була визначена не в грошовій одиниці України, а в євро. КЗпП і Закон від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі – Закон № 108) не передбачають установлення зарплати в іноземній валюті. Крім того, додугоду підписав директор ТОВ без згоди загальних зборів учасників товариства (хоча визначення умов оплати праці та матеріального заохочення посадових осіб товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників). Виконання положень додугоди призводить до того, що підприємство порушує норми Податкового кодексу, що призвело до штрафних санкцій.

Відповідач. Діючим законодавством України не встановлено заборону на визначення зарплати в інвалюті за умови її виплати в гривневому еквіваленті. Працівник при укладенні додугоди не повинен перевіряти обсяг повноважень представника роботодавця.

На чиєму боці суд

У задоволенні касаційної скарги підприємству було відмовлено (Постанова ВСУ від 26.06.19 р., ЄДРСР, реєстр. № 82797959).

Аргументи суду

1. Згідно з пп. 3.3 трудового договору заступникові директора щомісяця виплачується за рахунок коштів товариства зарплата в розмірі 82 408 грн, що є еквівалентом 7 872 євро 05 євроцентів за курсом НБУ. Установлені в справі обставини свідчать про те, що трудовий договір відповідача в первісній редакції (яку позивач визнає) передбачає застосування обмінного курсу євро на день платежу при визначенні суми зарплати фізособі, що підлягає виплаті в гривнях. Зарплата заступника директора повинна відповідати гривневому еквіваленту 7 872 євро 05 євроцентів на дату виплати. Додугодою зазначений розмір зменшено до еквівалента 6 500 євро в гривні. Таким чином, сторони трудового договору визначили розмір зарплати замдиректора в гривні із зазначенням еквівалента суми в іноземній валюті, що відповідає вимогам ст. 192, ст. 533 Цивільного кодексу.
2. Діюче законодавство зобов’язує здійснювати платежі на території України в національній валюті, однак не містить заборони на використання в розрахунках еквівалента в інвалюті або інших розрахункових величин.

Висновок

Норми діючого законодавства визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, але при цьому не забороняють прив’язувати зарплату працівника до інвалютного еквівалента.