Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Перевірки ДФС: хто, де, коли?

29.12.2017 2084 0 3


Із цієї статті ви дізнаєтеся: які перевірки проводять органи ДФС, у які строки та на яких підставах.


Згідно зі ст. 75 Податкового кодексу (далі – ПК) органи ДФС мають право проводити камеральні, документальні (планові та позапланові, виїзні та невиїзні) і фактичні перевірки. Як бачимо, досить широкий спектр перевірок. Розглянемо докладніше кожну з них.

Камеральна перевірка

Ця перевірка проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі (пп. 75.1.1 ПК):

  • податкових декларацій (розрахунків), поданих платником податків;
  • даних системи електронного адміністрування ПДВ, Єдиного реєстру акцизних накладних і системи електронного адміністрування реалізації пального.

Основні особливості камеральної перевірки такі:

  • для її проведення не потрібні ані наказ керівника ДФС або інший спеціальний дозвіл/направлення, ані згода платника податків та його присутність;
  • перевірка проводиться на систематичній основі – перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють;
  • метою перевірки є виявлення у поданій звітності арифметичних та/або методологічних помилок, які призвели до заниження або завищення податкового зобов’язання;
  • право на здійснення органом ДФС камеральної перевірки виникає протягом 30 днів після закінчення строку подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку. Якщо ж документи подано пізніше, то відлік строку починається після дня їх фактичного подання (п. 76.3 ПК; п. 2.1 Методичних рекомендацій з організації та проведення камеральної перевірки податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи, а також податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затверджених наказом Міндоходів від 14.06.13 р. № 165).

Документальна перевірка

Предметом такої перевірки є (пп. 75.1.2 ПК):

  • своєчасність, достовірність, повнота нарахування і сплати всіх передбачених ПК податків і зборів;
  • дотримання роботодавцем трудового законодавства в частині укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із найманими працівниками;
  • дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Документальна перевірка проводиться на підставі:

  • податкових декларацій (розрахунків);
  • регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом;
  • фінансової, статистичної та іншої звітності;
  • первинних документів, які використовуються в обліку та пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС;
  • інших, отриманих у встановленому порядку податковим органом документів і податкової інформації. У тому числі сюди відноситься інформація, отримана податковою за результатами перевірок інших платників податків (наприклад, контрагентів платника, якого вирішили перевірити).

Розглянемо види документальних перевірок та їх особливості.

Планова перевірка

Планові перевірки проводяться відповідно до порядку, встановленого ст. 77 ПК. Так, перевірка має бути передбачена планом-графіком. Такий план-графік на найближчий рік оприлюднюється до 25 грудня на офіційному веб-сайті ДФС. Тобто план-графік на 2018 рік уже можна знайти на цьому сайті.

Від ступеня ризику платника податків залежить періодичність проведення перевірок:

  • при незначному ризику – не частіше одного разу на 3 роки;
  • середньому – не частіше одного разу на 2 роки;
  • високому – не частіше одного разу на рік.

Зверніть увагу: періодичність, про яку йдеться, визначається календарним роком. Дізнатися детальніше про критерії ризику можна у п. 5 розд. ІІІ Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 02.06.15 р. № 524.

Строк проведення документальної планової перевірки становить не більше (ст. 82 ПК):

  • 30 робочих днів (далі – р. д.) – для великих платників податків;
  • 10 р. д. – для суб’єктів малого підприємництва;
  • 20 р. д. – для всіх інших платників податків.

Ці строки можуть бути продовжені до 60 календарних днів (далі – к. д.) на підставі (п. 82.4, пп. 82.3.1, 82.3.2 ПК):

  • заяви суб’єкта господарювання;
  • змінного режиму роботи або підсумовуваного обліку робочого часу суб’єкта чи його господарських об’єктів.

Про перевірку платника повинні повідомити не пізніше ніж за 10 к. д. до її початку. Таке повідомлення вручається платнику податків під підпис або надсилається рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Зверніть увагу: у повідомленні про початок перевірки орган ДФС зобов’язаний навести дату її початку, а також додати до нього копію наказу про призначення такої перевірки (п. 77.4 ПК).

Якщо одночасно проводяться дві перевірки – документальна планова органом ДФС та планова виїзна ревізія органом Держфінконтролю, то перевіряючі повинні керуватися Порядком координації одночасного проведення таких перевірок (ревізій), затвердженим постановою КМУ від 23.10.13 р. № 805.

Позапланова перевірка

Головними «приємними» особливостями цієї перевірки є те, що вона проводиться без попереднього повідомлення платника податків та без обмеження її періодичності. Тобто за наявності підстав перевіряти одного платника можуть декілька разів на рік.

Підставами для проведення позапланової перевірки є (пп. 78.1.1–78.1.5 ПК):

  • отримання органом ДФС інформації про порушення валютного, податкового або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДФС. При цьому платник податків не надав відповідь на письмовий запит ДФС протягом 15 днів після його отримання;
  • неподання/несвоєчасне подання платником декларації, розрахунку або інших документів, подання яких передбачено законодавством;
  • виявлення недостовірних даних у податкових деклараціях. При цьому платник не надав відповідь на письмовий запит ДФС протягом 15 днів після його отримання;
  • подання платником податків уточнюючого розрахунку за податковий період, який уже був перевірений податковою;
  • подання платником до органу ДФС заперечень до акта перевірки чи додаткових документів, а також оскарження ним податкового повідомлення-рішення (тут необхідний повний або частковий перегляд результатів перевірки).

Отже, за наявності будь-якої із перелічених підстав орган ДФС зможе прийти до вас із позаплановою перевіркою.

Строки проведення такої перевірки становлять не більше (п. 82.2 ПК):

  • 15 р. д. – для великих платників податків;
  • 5 р. д. – для суб’єктів малого підприємництва;
  • 3 р. д. – для підприємців, які не мають найманих працівників, та за наявності умов, встановлених абзацами третім – восьмим п. 82.2 ПК;
  • 10 р. д. – для інших платників податків.

Виїзні та невиїзні перевірки

Документальною виїзною вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта, який йому належить та стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною є перевірка, що проводиться у приміщенні податкового органу (пп. 75.1.2 ПК).

Можливі також позапланові електронні перевірки, які здійснюються на підставі заяви платника податку до органу ДФС, у якому він перебуває на обліку (пп. 75.1.2 ПК). Заява подається протягом 10 к. д. до початку електронної перевірки.

Утім, такий вид перевірки передбачено лише для платників податків із незначним ризиком, а саме для тих, які (п. 77.2 ПК):

  • застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;
  • є суб’єктами мікропідприємництва, малого і середнього бізнесу;
  • підпадають під поняття неризикованих платників податків.

Фактична перевірка

Фактичною є перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження діяльності платником податків, розташування господарських або інших об’єктів його власності (пп. 75.1.3 ПК).

Така перевірка може призначатися стосовно дотримання норм законодавства, які регулюють:

  • оборот готівки;
  • ведення касових операцій;
  • порядок проведення розрахункових операцій;
  • порядок оформлення трудових відносин із працівниками;
  • необхідність наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі на виробництво/оборот підакцизних товарів.

Зверніть увагу: фактичні перевірки проводяться без попередження платника податків, а підстави для їх проведення встановлено п. 80.2 ПК.

Строк проведення такої перевірки становить не більше 10 діб із можливим продовженням ще на 5 діб за рішенням керівника/заступника/уповноваженої особи органу ДФС (п. 82.3 ПК).

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права для с/г галузі

4680 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали