Підписання прибуткового касового ордера працівником, який перебуває у відпустці

Сторони спору

Позивач – ТОВ (далі – підприємство), відповідач – орган ДФС.

Обставини справи

28.02.18 р. органом ДФС була проведена документальна планова виїзна перевірка підприємства, за результатами якої складено акт. В акті зафіксовано порушення підприємством п. 2.6 Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637 (далі – Положення № 637). [Положення № 637 втратило чинність, замість нього з 05.01.18 р. діє Положення, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148. – Ред.]. Зокрема, в акті зазначено, що записи про фактичне надходження готівки в касовій книзі були зроблені співробітницею підприємства – матеріально відповідальною особою, яка з 15.06.16 р. по 29.06.16 р. перебувала у відпустці та не виконувала обов'язку касира. На підставі акта перевірки органом ДФС було прийняте податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) від 28.03.18 р., яким підприємству нараховано штраф у розмірі 351 220,00 грн. згідно з абзацом третім п. 1 Указу Президента від 12.06.95 р. № 436/95 (далі – Указ № 436). Підприємство не погодилося з висновками податкової і звернулося до суду. Суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача, скасувавши ППР. Тоді орган ДФС подав апеляцію на рішення суду.

Позиції сторін

Відповідач. Підприємством не дотримано вимоги Положення № 637 при оприбуткуванні готівки в сумі 70 244 грн. у касу підприємства, оскільки записи у касову книгу були внесені на підставі оспорюваних прибуткових касових ордерів (далі – ПКО), підписаних касиром, яка на дату складання зазначених ПКО перебувала у відпустці.

На чиєму боці суд

Суд виніс рішення (Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.18 р., ЄДРСР, реєстр. № 78126922) на користь підприємства: ППР визнано незаконним і скасовано.

Аргументи суду

1. Абзацом другим п. 2.6 Положення № 637 передбачено, що оприбуткуванням готівки в касі підприємств є відображення готівкових надходжень у повній сумі в касовій книзі на підставі ПКО.

2. На підставі абзацу третього ст. 1 Указу № 436 за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування в касах готівкових надходжень до суб'єктів господарювання застосовується штраф у 5-кратному розмірі неоприбуткованої суми.

3. Згідно із трудовим законодавством працівникам надаються щорічні (основні та додаткові) відпустки зі збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати (ст. 73 КЗпП). А це значить, що на період відпустки правовий зв'язок між працівником і роботодавцем не припиняється, але в цей період працівник не зобов'язаний виконувати свою трудову функцію.

4. Ні КЗпП, ні Закон від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» не містять норм, згідно з якими працівнику під час знаходження у відпустці або в інший період відпочинку заборонено виконувати передбачені трудовим договором функції за власною ініціативою. Отже, вихід на роботу під час відпустки за власною ініціативою працівника не є незаконним. До того ж у даній справі обов'язки касира на період відпустки не передавалися іншим особам, тому касир і виходила на роботу із власної ініціативи.

5. Хоча виконання працівником, який перебуває у відпустці, окремих трудових обов'язків не відповідає змісту та меті відпустки, самі по собі такі обставини не можуть свідчити про дефектність первинного бухгалтерського документа, підписаного відпускником, і спростовувати засвідчені ним операції.

6. Оспорювані ПКО містять усі передбачені законом обов'язкові реквізити, у т. ч. підписи головного бухгалтера та касира, дату складання, відомості про суму готівкових коштів, про особу, від якої прийнято готівку, підставу для отримання готівки і т. п. Тому ППР, винесене відповідачем, є неправомірним і підлягає скасуванню.

Висновок

Сам по собі факт підписання ПКО касиром, який перебував у відпустці, не дає підстав для визнання даного документа недійсним