Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Порушення порядку грошових розрахунків не є триваючим правопорушенням

Сторони спору

Позивач – головний бухгалтер ПАТ; відповідач – орган ДФС.

Обставини справи

Орган ДФС у 2016 році провів документальну планову виїзну перевірку ПАТ із питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 р. по 31.12.14 р. Було виявлено порушення порядку ведення готівкових розрахунків, а саме: у січні 2014 року перевищена гранична сума розрахунків готівкою. За результатами перевірки був складений акт, на підставі якого орган ДФС своєю постановою оштрафував головного бухгалтера ПАТ на 1 700 грн. – згідно із ч. 1 ст. 16315 КУпАП). Позивач оспорив цей штраф у судовому порядку, подавши адміністративний позов і обґрунтувавши його тим, що орган ДФС пропустив строк давності для застосування штрафу, передбачений ст. 38 КУпАП.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив. Апеляційний адміністративний суд скасував це рішення і прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги про визнання протиправним і скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адмінштрафу.

Відповідач не погодився з таким рішенням і оскаржив його в касаційному порядку.

Позиції сторін

Позивач. Просить залишити касаційну скаргу органу ДФС без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції – без зміни, оскільки воно є законним та обґрунтованим.

Відповідач. Просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. На думку відповідача, порушення, передбачене ст. 16315 КУпАП, є триваючим, оскільки здійснювалося позивачем неодноразово. А отже, строк, передбачений ст. 38 КУпАП, слід обчислювати не з дати скоєння правопорушення, а з моменту його виявлення.

На чиєму боці суд

Верховний Суд був на боці позивача. Рішення суду (Постанова Верховного Суду України від 24.01.19 р., ЄДРСР, реєстр. № 79410333) апеляційної інстанції було залишене в силі, а в задоволенні касаційної скарги органу ДФС – відмовлено.

Аргументи суду

1. Згідно із ч. 1 ст. 16315 КУпАП порушення порядку ведення готівкових розрахунків при продажу товарів (послуг), у т. ч. перевищення граничної суми розрахунків готівкою, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юрособи в розмірі від 100 до 200 НМДГ. При цьому, згідно із ч. 1 ст. 38 КУпАП, адмінстягнення може бути накладене не пізніше ніж через 2 місяці з дня скоєння правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше ніж через 2 місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді). Тобто у ст. 38 КУпАП зазначено строки, після закінчення яких застосувати адмінстягнення – не можна.

2. КУпАП не містить визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено в листі Мін’юсту від 02.08.13 р. № 6802-0-4-13/11, у теорії адміністративного права триваючими вважаються правопорушення, які, розпочавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно – шляхом невиконання того або іншого обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежно.

3. Проаналізувавши обставини справи та юридичний склад правопорушення, скоєного позивачем, суд дійшов висновку, що порушення порядку ведення готівкових розрахунків є разовим правопорушенням, оскільки не має триваючого характеру і завершується у момент здійснення розрахунку.

Висновок

У наведеному рішенні ВСУ зробив дуже важливий висновок: порушення порядку грошових розрахунків не є триваючим правопорушенням. А це означає, що адмінштраф може бути застосований тільки протягом 2 місяців із моменту скоєння такого порушення. Якщо штраф був накладений пізніше цього строку, тоді є всі шанси його оспорити і виграти справу, користуючись вищенаведеною правовою позицією ВСУ

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
28.04.2026
Як визначати код УКТЗЕД у податковій накладній
Код УКТЗЕД є обов’язковим реквізитом податкової накладної, тому помилка в ньому може призвести до серйозних податкових ризиків для платника ПДВ. У статті розповімо, як правильно визначати код УКТЗЕД у разі постачання товарів (зокрема імпортних), придбаних в Україні або ввезених в Україну до 31...
23.06.2026
Продаж за ціною, нижчою від собівартості: які ризики
Чи можуть податківці зняти витрати та донарахувати ПДВ за операціями з продажу товарів, робіт, послуг за ціною, нижчою від собівартості? Як відстояти ділову мету за такими операціями та мінімізувати податкові ризики? Про все це – у статті. Проблемні витрати: податкові ризики та судова практика...
14.07.2026
Гарантійний платіж при операційній оренді
Гарантійний платіж під час операційної оренди – це захист орендодавця від можливих збитків, пов’язаних із неналежним виконанням договору оренди орендарем (наприклад, при достроковому розірванні договору з ініціативи орендаря). Розглянемо, як орендодавець та орендар мають відобразити в об...
Нове
13.07.2026
Нові умови підтвердження критичності сільгосппідприємствами
У статті розповімо, які нові вимоги передбачено законодавством для підтвердження статусу критичності агропідприємствами. Які нові правила підтвердження статусу критично важливого підприємства для агропідприємств діють з липня 2026 року? Якими нормативно-правовими актами запроваджено новий порядо...
03.07.2026
Як оскаржити рішення ДПС про можливість виконання платником податків податкових обов’язків
У статті розглянемо порядок оскарження рішення податкової про можливість своєчасного виконання платником податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків і зборів. Як платникові податків підтвердити свою неможливість виконати податкові обов’язки через війну: затверджено нак...
02.07.2026
Зміна правил військового обліку з 27.06.2026: про що варто подбати підприємствам
Дізнайтеся, що саме змінилося для підприємств у правилах ведення військового обліку з 27.06.2026. Як відомо, юридичні особи повинні вести військовий облік своїх працівників відповідно до законодавчих вимог. У червні 2026 року у правилах ведення такого обліку відбулися значні зміни. Що саме змінилося...
Кращі матеріали