Повернення з ЄП 2 % до сплати ПДВ: коли нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання

Відмова від єдиного податку із ставкою 2 %

Відмова від застосування ставки єдиного податку 2%: податкові аспекти переходу на іншу систему оподаткування

У разі скасування спеціальної системи оподаткування – єдиного податку (далі – ЄП) за ставкою 2 % або добровільної відмови від цієї системи єдинникам доведеться повернутися на колишню систему оподаткування, зокрема до сплати ПДВ. У зв’язку з цим виникає питання про необхідність нарахування компенсуючих податкових зобов'язань на підставі п. 198.5 Податкового кодексу (далі – ПК).

Про що стаття? Ми розглянемо, як діяти платникам після повернення до сплати ПДВ, а саме:

• коли й кому потрібно буде нарахувати податкові зобов’язання;
• як визначити базу оподаткування платникам ПДВ, які у період перебування на ЄП за ставкою 2 %:
  – придбавали товари для перепродажу;
  – придбавали товари (послуги) для надання послуг;
  – отримували послуги, придбавали сировину та матеріали для виробництва продукції;
• чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання на об’єкти основних засобів (далі – ОЗ);
• які є нюанси для платників ПДВ, що застосовують касовий метод.

Коли слід нарахувати податкові зобов’язання?

У пп. 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК сказано, що платники ЄП за ставкою 2 % повертаються на попередню систему оподаткування:

• за власним бажанням – з 1-го числа наступного місяця після прийняття самостійно такого рішення;
• автоматично – з 1-го числа наступного місяця після скасування воєнного стану або в разі відмови від ставки ЄП 2 %. стану або в разі відмови від ставки ЄП 2 %. 

А нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПК «старий новий» платник ПДВ повинен не пізніше останнього числа того місяця, у якому сталося його повернення до сплати ПДВ.

Хто повинен нарахувати податкові зобов’язання?

Звісно, податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПК мають нараховути не всі «повернені». Ця вимога стосується лише тих суб’єктів господарювання (далі – СГ), які до переходу на ЄП за ставкою 2 % були платниками ПДВ і в цьому статусі придбали з ПДВ товари (послуги), необоротні активи, а ці придбання було використано (поставлено, реалізовано) ними у період застосування ЄП за ставкою 2 % (пп. 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК).

Нагадаємо, чому вони мають так вчинити. Як відомо, після переходу СГ на ЄП за ставкою 2 % ПДВ-реєстрація такого СГ призупиняється, а операції, здійснені таким єдинником, не є об’єктом обкладення ПДВ (пп. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПК).

Інакше кажучи, придбані з ПДВ товари (послуги), необоротні активи у разі їх використання (постачання, реалізації) на ЄП за ставкою 2 % вважаються використаними в операціях, які не обкладаються ПДВ. А така ситуація потребує нарахування «ПДВ-компенсації».

Чи потрібно нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПК, якщо під час придбання товарів (послуг), необоротних активів платником не було відображено податковий кредит з ПДВ?

Це залежить від того, з якої причини ви не включили вхідний ПДВ до складу податкового кредиту. Тут можуть бути два варіанти, а саме:

• платник ПДВ не відображає податковий кредит за своїм бажанням, хоча отримав від постачальника – платника ПДВ зареєстровану в ЄРПН ПН. Така поведінка не позбавить платника від необхідності нарахувати зобов’язання на підставі п. 198.5 ПК. Адже їх нарахування на вимогу цієї норми не залежить від факту відображення податкового кредиту, якщо у покупця в принципі є право на податковий кредит;
• платник ПДВ не відображає податковий кредит через відсутність зареєстрованої ПН. Так буває, коли ПН постачальником взагалі не оформлено та/або не зареєстровано, або ж коли ПН було заблоковано. У цьому випадку в покупця немає права на податковий кредит (п. 198.6 ПК). Тому компенсуючі податкові зобов’язання він нарахує пізніше, коли у нього виникне таке право (тобто коли він отримає від постачальника зареєстровану ПН). Аналогічної думки із цього питання дотримується ДПС (ЗІР, категорія 101.06).

Як визначити базу оподаткування?

База оподаткування визначається (пп. 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК):

• за необоротними активами – виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни);
• за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

Як нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання?

Розглянемо нюанси нарахування компенсуючих податкових зобов’язань залежно від конкретної ситуації.

Об’єкти ОЗ

Ситуація 1

Об’єкт ОЗ придбано СГ у січні 2022 року у платника ПДВ, від постачальника отримано зареєстровану в ЄРПН ПН, відображено податковий кредит. У квітні 2022 року СГ перейшов на ЄП за ставкою 2 % і весь період перебування на цій системі оподаткування використовував цей об’єкт ОЗ у своїй господарській діяльності. Із 1 червня 2023 року СГ повертається на попередню систему оподаткування, залишкова вартість об’єкта ОЗ на початок червня – 23 000 грн.

У цій ситуації нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання в червні не потрібно, оскільки СГ використовував об’єкт ОЗ у період перебування на ЄП за ставкою 2 % та продовжує його використовувати після відновлення своєї ПДВ-реєстрації (https://tax.gov.ua).

Також раніше податкова роз’яснювала (див. відповідь на питання № 13 від 07.04.2022), що компенсуючі податкові зобов’язання нараховуються в разі повного використання об’єктів ОЗ на ЄП за ставкою 2 %, тобто в разі їх продажу. А в разі часткового використання (тобто експлуатації протягом періоду перебування на ЄП за ставкою 2%) податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПК не нараховуються.

Ситуація 2

Об’єкт ОЗ придбано СГ у січні 2022 року у платника ПДВ, від постачальника отримано зареєстровану ПН, відображено податковий кредит. У квітні 2022 року СГ перейшов на ЄП за ставкою 2 %, а в січні 2023 року об’єкт ОЗ було реалізовано. На початок січня залишкова вартість об’єкта ОЗ становила 17 000 грн. Із 1 червня 2023 року СГ повертається на попередню систему оподаткування.

У цій ситуації компенсуючі податкові зобов’язання нарахувати потрібно виходячи з залишкової вартості ОЗ, яка склалася на початок січня. Тобто базою оподаткування буде сума 17 000 грн, відповідно сума ПДВ дорівнює 3 400 грн.

Зведену ПН потрібно оформити 30.06.2023 і зареєструвати в ЄРПН не пізніше 20.07.2023, а також відобразити податкові зобов’язання в декларації за червень у рядку 4.1.

Постачання товарів

Ситуація 3

У січні 2022 року СГ придбано товару на суму 200 000 грн (крім того ПДВ – 40 000 грн), від постачальника отримано зареєстровану ПН, у декларації за січень відображено податковий кредит. У квітні 2022 року СГ перейшов на ЄП за ставкою 2 %, а з 1 травня 2023 року повернувся на попередню систему оподаткування. За період перебування на ЄП за ставкою 2 % було продано 70 % товару, придбаного у січні 2022 року.

У цьому випадку базою оподаткування буде 140 000 грн (200 000 грн х 70 %). Тобто сума ПДВ становить 28 000 грн.

Зведену ПН потрібно оформити 31.05.2023 і зареєструвати в ЄРПН не пізніше 20.06.2023, а також відобразити податкові зобов’язання в декларації за травень у рядку 4.1.

Ситуація 4

У січні 2022 року СГ отримав від постачальника товар на суму 200 000 грн (крім того ПДВ – 40 000 грн). Оскільки СГ застосовує касовий метод обліку ПДВ, податковий кредит на підставі ПН, зареєстрованої у ЄРПН постачальником, у декларації за січень не відображено (товар ще не оплачено).

У квітні 2022 року СГ перейшов на ЄП за ставкою 2 %, а з 1 травня 2023 року повернувся на попередню систему оподаткування. За період перебування на ЄП за ставкою 2 % було продано 70 % придбаного товару, але з постачальником СГ розрахувався тільки у червні 2023 року.

Платники ПДВ, які застосовують касовий метод обліку ПДВ, відображають податковий кредит не за правилом першої події, а на дату списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) в оплату товарів (послуг) (пп. 14.1.266 ПК).

Тому податкові зобов’язання наш СГ нарахує в червні (коли отримає підставу для відображення податкового кредиту) виходячи з бази оподаткування 140 000 грн (200 000 грн х 70 %). Тобто сума ПДВ становитиме 28 000 грн.

Зведену ПН потрібно оформити 30.06.2023 і зареєструвати в ЄРПН не пізніше 20.07.2023, а також відобразити податкові зобов’язання в декларації за червень у рядку 4.1.

Постачання послуг

Ситуація 5

СГ здійснює діяльність по наданню послуг оренди. У червні 2022 року перераховано постачальнику електроенергії 100 000 грн (крім того ПДВ – 20 000 грн), отримано зареєстровану ПН та відображено податковий кредит у декларації за червень.

Із липня 2022 року СГ перейшов на ЄП за ставкою 2 %, а з 1 червня 2023 повертається на попередню систему оподаткування. До переходу на ЄП за ставкою 2 % у приміщеннях, які СГ надає в оренду, було використано 60 % оплаченої електроенергії, а решту було використано вже після переходу СГ на ЄП за ставкою 2 %.

У цій ситуації потрібно нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування 40 000 грн (100 000 грн х 40 %). Тобто сума ПДВ становитиме 8 000 грн.

Постачання продукції власного виробництва

Перш за все зазначимо, що база оподаткування для продукції власного виробництва пп. 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ ПК не визначено. Але якщо виходити з мети нарахування цих податкових зобов’язань (компенсувати податковий кредит), то можна дійти висновку, що тут потрібно орієнтуватися тільки на вартість придбання з ПДВ товарів (послуг), необоротних активів, які було використано для створення цієї готової продукції.

Ситуація 6

Підприємство займається виробництвом продукції (наприклад, сільськогосподарської). Для цього ним придбано у платників ПДВ посівний матеріал, паливо, добрива, податковий кредит відображено на підставі отриманих від постачальників ПН. Також для виробництва продукції придбано послуги у неплатників ПДВ. Виплачується заробітна плата, нараховується амортизація. Усі ці витрати формують собівартість продукції.

Після переходу на ЄП за ставкою 2 % підприємство продовжувало виробляти та продавати свою продукцію. Чи потрібно нарахувати податкові зобов’язання після повернення на попередню систему оподаткування? І якщо так, то виходячи з якої бази оподаткування?

Вважаємо, що для нарахування податкових зобов’язань підприємству потрібно відокремлювати обсяги придбань з ПДВ та без ПДВ. Тобто податковими зобов’язаннями доведеться компенсувати податковий кредит, який було відображено під час придбання матеріалів, палива, добрива та сировини. Причому в тому відсотку, в якому ці придбання було використано для виробництва та продажу продукції у період перебування на ЄП за ставкою 2 %. Обсяги придбання у неплатників ПДВ, а також такі складові собівартості, як заробітна плата та амортизація, під нарахування компенсуючих податкових зобов’язань не потрапляють.