Строки сплати ЄСВ у разі припинення підприємницької діяльності

Розберемо ситуацію підприємця, який, керуючись нашою статтею (див. «Закриття підприємницької діяльності: подаємо Звіт з ЄСВ»), провів остаточний розрахунок після подання звітності з ЄСВ за себе з позначкою «ліквідаційна».

Ситуація

Підприємець 01.03.19 р. був знятий з обліку у держреєстратора. 06.03.19 р. він подав форму № Д5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» з позначкою «ліквідаційна» і 14.03.19 р. провів остаточний розрахунок за ЄСВ. Але на момент проведення остаточного розрахунку у підприємця в інтегрованій картці платника (ІКП) зафіксована сума недоїмки, штрафної санкції та пені. Що робити в такому разі?

Спершу розглянемо ситуацію детальніше:

Крок 1. Нарахування ЄСВ

01.03.19 р. – зняття з обліку у держреєстратора. Отже, у підприємця є зобов'язання щодо нарахування та сплати ЄСВ за січень, лютий і березень (ч. 2, абзац п'ятий ч. 8 ст. 9 Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», далі – Закон № 2464; пп. 1 п. 13 розд. IV Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.15 р. № 449, далі – Інструкція № 449).

При цьому сума ЄСВ має бути не меншою від мінімального страхового внеску (база для розрахунку – мінімальна зарплата, далі – МЗП) і не більшою від максимального (база для розрахунку – 15 МЗП) (ч. 1 ст. 7 розд. III Закону № 2464; абзац третій пп. 2 п. 5 розд. IV Інструкції № 449; ЗІР, категорія 301.04.02).

Тобто в 2019 році для підприємців (у т. ч. які перебувають на спрощеній системі оподаткування):

• мінімальна сума ЄСВ дорівнює 918,06 грн. (4 173 грн. х 22 %);
• максимальна сума ЄСВ – 13 770,90 грн. (15 х 4 173 грн. х 22 %).

Крок 2. Подання «ліквідаційної» ЄСВ-звітності

Строки подання форми № Д5 із позначкою «ліквідаційна» – протягом 30 календарних днів (далі – к. д.) з дати зняття з обліку у держреєстратора (п. 9, 11 розд. III Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.15 р. № 435, далі – Порядок № 435; ЗІР, категорія 301.06.02). Тобто в нашій ситуації 31.03.19 р. – останній день подання «ліквідаційної» ЄСВ-звітності. Наш підприємець подав її своєчасно – 06.03.19 р., не порушуючи встановлених строків.

Крок 3. Сплата ЄСВ

Строк для сплати ЄСВ – протягом 10 к. д. після закінчення строку, установленого для подання «ліквідаційної» ЄСВ-звітності (п. 13 розд. ІV Інструкції № 449; ЗІР, категорії 301.06.02 та 119.07; лист ДФС від 27.11.18 р. «Порядок і строки подання звітності фізичними особами, за якими до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця» (див. «Процедура зняття з обліку ФОП»).

У нашій ситуації граничний строк подання звітності з позначкою «Ліквідаційна» – 31.03.19 р. Отже, останній день для сплати ЄСВ – 10.04.19 р.

Які строки сплати ЄСВ за «ліквідаційною» ЄСВ-звітністю були до набуття чинності нової редакції Інструкції № 449?

Законом № 2464 не названо строк сплати ЄСВ за ліквідаційною ЄСВ-звітністю, але в інших нормативно-правових актах, зокрема в Інструкції № 449, на підставі вимог Закону № 2464, установлено порядок нарахування, розрахунку та сплати ЄСВ (ч. 4 ст. 8 Закону № 2464).

З 26.06.18 р. набула чинності нова редакція Інструкції № 499. У ній зазначено, що ЄСВ треба сплатити протягом 10 к. д. після закінчення строку, установленого для подання «ліквідаційної» ЄСВ-звітності (п. 13 розд. ІV Інструкції № 449). У попередній редакції Інструкції № 449 такий строк не був названий. Тому до 26.06.18 р. сплатити ЄСВ за «ліквідаційною» звітністю треба було не пізніше дня подання звітності. Причина: зобов'язання з ЄСВ виникали в день подання звітності. А якщо не сплатити ЄСВ за цей останній день, то в інтегрованій картці платника формувалася недоїмка. Цей механізм мав працювати до набуття чинності нової редакції Інструкції № 449.

Що відображається в інтегрованій картці при знятті з обліку платника ЄСВ?

Контролюючі органи знімають з обліку платників єдиного внеску – підприємців на підставі відомостей із реєстраційної картки, отриманих від держреєстратора. Але спочатку вони повинні призначити передбачену законодавством перевірку і провести остаточний розрахунок за ЄСВ (абзац сьомий ч. 1 ст. 5 Закону № 2464).

Перевірка проводиться на предмет правильності нарахування і сплати ЄСВ у зв'язку з припиненням платника (п. 1 розд. ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 24.11.14 р. № 1162, далі – Порядок № 1162).

До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати і причини зняття з обліку платника ЄСВ. І така дата відображається в інтегрованій картці платника ЄСВ та є датою зняття з обліку платника ЄСВ.

Такі роз'яснення містить ЗІР (категорія 301.02).

Тоді чому могла виникнути недоїмка?

Мабуть, на сьогодні програмне забезпечення у ДФС не приведене у відповідність із новими нормами. І на момент подання «ліквідаційної» ЄСВ-звітності – у період проведення остаточних розрахунків з ЄСВ – в інтегрованій картці підприємця необґрунтовано сформувалася недоїмка.

Недоїмка

Припустимо, неадаптована програма «розпізнала» нараховані та не сплачені суми ЄСВ за «ліквідаційною» ЄСВ-звітністю як недоїмку. У такому разі орган ДФС – за актом документальної перевірки або за наявності недоїмки на кінець місяця – міг помилково виставити вимогу про сплату боргу (додаток 7 (для фізосіб) до Інструкції № 449 (ч. 3, 4 ст. 25 Закону № 2464).

Але тут потрібно знати, що коли недоїмку ЄСВ виявлено (п. 3 розд. VI Інструкції № 449):

• за актом перевірки – то вимога виставляється протягом 10 робочих днів (далі – р. д.) з дня вручення акта перевірки;
• за розрахунками на кінець місяця – тоді вимога виставляється протягом 15 р. д. після закінчення такого місяця.

Вимога про сплату боргу направляється платникові податків протягом 3 р. д. з дня її винесення (п. 3 розд. VI, п. 7 розд. VIІ Інструкції № 449).

Нагадаємо, що недоплата та/або несвоєчасна сплата суми ЄСВ є недоїмкою і стягується з нарахуванням пені та штрафної санкції (ч. 3 ст. 25 Закону № 2464). Докладніше див. нижче.

Штраф і пеня

Штраф за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ передбачено в розмірі 20 % несвоєчасно сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, пп. 2 п. 2 розд. VII Інструкції № 449). Підставою для нарахування штрафних санкцій будуть дані інформаційної системи про суму погашеної недоїмки у квартальному періоді (пп. 2 п. 2 розд. VII Інструкції № 449).

Розмір пені становить 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464). Порядок розрахунку пені визначений п. 5 розд. VII Інструкції № 449.

Пеня нараховується з першого календарного дня після закінчення строку, установленого для сплати ЄСВ, і до дня його фактичної сплати (перерахування).

Наслідки несплати боргу

Протягом 3 р. д. з дня винесення вимога про сплату недоїмки і рішення про сплату штрафу та пені вручаються платникові ЄСВ особисто чи направляються поштою або через електронний кабінет (для платників, що пройшли ідентифікацію в електронному кабінеті та вибрали спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі) .

Оскарження рішень ДФС

У разі припинення підприємницької діяльності фізособа (за видом своєї діяльності) користується правами, виконує обов'язки і несе відповідальність, передбачені для платника єдиного внеску (ч. 4 ст. 6 Закону № 2464). Із цієї норми випливає, що фізособа має також право оскаржити застосовані штрафні санкції та нараховану пеню, зокрема винесену податкову вимогу (рішення), в адміністративному або судовому порядку.

Адміністративний порядок

Процедура адміністративного оскарження рішень, пов'язаних зі сплатою ЄСВ, регулюється ч. 14 ст. 25 Закону № 2464 і Порядком, затвердженим наказом Мінфіну від 09.12.15 р. № 1124 (далі – Порядок № 1124). Скарга на рішення органу ДФС подається до органу ДФС вищого рівня протягом 10 к. д. після дня отримання платником податків податкової вимоги (рішення).

Зробіть усе правильно! Одночасно з поданням скарги до органу ДФС вищого рівня платник податків повинен письмово повідомити про це орган ДФС, що виніс постанову про накладення фінансових санкцій.

Судовий порядок

Питання судового оскарження рішень ДФС, що стосуються сплати ЄСВ, регламентуються Кодексом адміністративного судочинства (далі – КАС).

Для судового оскарження передбачено строк у 6 місяців із дня отримання рішення (вимоги) органу ДФС про донарахування ЄСВ, застосування штрафів, пені (ст. 122 КАС).

Але якщо до звернення до суду платник подавав адміністративну скаргу до органу ДФС, тоді строк для судового оскарження становить 3 місяці з дня вручення такій фізособі рішення за результатами розгляду її скарги (ч. 4 ст. 122 КАС).

Адміністративний позов подається до окружного адміністративного суду за місцем знаходження фізособи або місцем знаходження органу ДФС, рішення якого оскаржується (ст. 25 КАС).

Усі адреси, реквізити і контактні телефони адмінсудів можна знайти на офіційному сайті Судової влади України.

Повернення надмірно сплаченого ЄСВ

Повернемося до нашої ситуації.

Платник, що ліквідувався, сплачує штрафні санкції та пеню за вищерозглянутою необґрунтованою вимогою (рішенням) органу ДФС. Чи може він надалі повернути суми ЄСВ, надмірно сплачені за своєю підприємницькою діяльністю?

Нагадаємо, підприємець знімається з обліку тільки після проведення передбаченої законодавством перевірки, остаточного розрахунку за ЄСВ і закриття інтегрованої картки платника (п. 8 розд. IV Порядку № 1162; ЗІР, категорія 301.04.02).

Коли закривається інтегрована картка платника?

Відповідь на це запитання міститься в абзаці одинадцятому пп. 3 п. 1 розд. II Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 07.04.16 р. № 422 (далі – Порядок № 422), а також у ЗІР (категорія 301.04.02).

В інформаційній системі органів ДФС інтегрована картка платника ЄСВ закривається за умови:

• погашення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій і пені та/або списання цих сум;
• повернення платникові помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов'язань та/або списання цих сум до бюджету за заявою платника;
• повернення платникові помилково та/або надмірно сплачених сум ЄСВ та/або їх списання до фонду соціального страхування за заявою платника;
• відсутність розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань або податкового боргу, не погашених на дату закриття інтегрованої картки.

Підприємець може повернути надмірно сплачену суму ЄСВ на свій банківський рахунок, подавши заяву за місцем обліку таких сум (ч. 13 ст. 9 Закону № 2464; п. 6 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 16.01.16 р. № 6; ЗІР, категорія 301.04).

Встигніть вчасно! У разі держреєстрації припинення підприємницької діяльності платник може повернути тільки ту суму надмірно сплаченого ЄСВ, яку заявив до дати зняття з обліку як платник ЄСВ (ЗІР, категорія 301.04.02).

Тому, якщо фізособа вирішить сплатити штрафні санкції та пеню за підприємницькою діяльністю, на вище розглянуту необґрунтовану вимогу (рішення) органу ДФС і його знімуть з обліку, а потім оспорюватиме це рішення. То, повернути надмірно перераховані суми ЄСВ, сплачені у вигляді штрафної санкції та пені, можливо, тільки шляхом заперечування в суді дій ДФС.

Рекомендації

Строк сплати ЄСВ за «ліквідаційною» ЄСВ-звітністю на сьогодні врегульований нормативним документом – протягом 10 к. д. після закінчення строку, установленого для подання «ліквідаційної» ЄСВ-звітності (п. 13 розд. V Інструкції № 449). А всі необґрунтовані дії контролюючих органів платник може оскаржити в адміністративному та/або судовому порядку.

Щоб уникнути неприємних ситуацій із ДФС підприємець може перераховувати авансові платежі, не чекаючи граничного строку сплати ЄСВ, а саме до подання звіту.

Радимо підприємцеві чинити так:

• перевірити, чи за всі місяці нараховано ЄСВ;
• заглянути до свого електронного кабінету або поштової скриньки, щоб дізнатися, чи немає там рішень і вимог, направлених органами ДФС.