Складаємо бюджет загальновиробничих витрат

Основна задача управлінського обліку – спрогнозувати результати майбутніх операцій, базуючись на досвіді, який дає традиційна бухгалтерія. У цій консультації розглянуто питання прогнозування загальновиробничих витрат на прикладі складання бюджету таких витрат.

Загальні визначення

Загальновиробничі витрати (ЗВВ) – це виробничі витрати, які неможливо пов’язати з конкретним видом (одиницею) продукції (послуг). Їх приблизний перелік наведено в п. 15 П(С)БО 16. Конкретний перелік ЗВВ та база їх розподілу між окремими об’єктами витрат визначається підприємством самостійно та вказується в наказі про облікову політику.

Для складання бюджету важливо правильно визначити базу розподілу ЗВВ – машино- чи людино-години, кількість продукції, прямі витрати на оплату праці тощо. І якщо донедавна найпопулярнішим був останній варіант (як найпростіший для розрахунків), то зараз більшість компаній відмовилася від нього. Причиною тому комплексна механізація та автоматизація, внаслідок чого функції робітників все частіше зводяться до контролю та регулювання виробничих систем. Тому зарплату вже неможливо нормувати поопераційно, а отже, й обирати її базою розподілу.

Бюджет ЗВВ – це вартісне, а за деякими статтями і кількісне вираження планів компанії щодо ЗВВ, які необхідні для виконання бюджету виробництва за визначений проміжок часу (квартал, рік та ін.).

Структура бюджету

Розділ 1. Постійні витрати

Цей розділ містить перелік тих статей ЗВВ, які залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягів діяльності (утримання виробничих приміщень, зарплата апарату управління виробництвом та працівників, зайнятих удосконаленням технології виробництва, оренда виробничих фондів тощо).

Але не слід забувати, що в цьому світі все відносно, а тому постійні витрати залишаються такими лише в межах нормального звичайного діапазону діяльності. Якщо ж ви плануєте значно збільшити обсяги виробництва і вам недостатньо існуючих виробничих приміщень, доведеться шукати більші, наймати нових працівників, – і витрати стрибнуть угору. При значному скороченні обсягів діяльності вам не потрібно стільки персоналу, виробничих площ – ваші постійні витрати скоротяться.

Отже, постійну частину ЗВВ плануйте виходячи з бюджету виробництва та укладених на період планування договорів, що стосуються постійних ЗВВ (оренда виробничих основних засобів, роялті за використання технології виробництва тощо), планового фонду оплати праці (ФОП) працівників, зайнятих управлінням виробництвом тощо.

Розділ 2. Змінні витрати

До змінних належать ті ЗВВ, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовлення продукції.

Змінні витрати поділяють на два види:

• пропорційні – їх розмір перебуває у пропорційній залежності від обсягів виробництва (наприклад, внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів i готової продукції на склади);
• непропорційні – їх, у свою чергу, поділяють на дві групи:

– прогресуючі – випереджають зростання обсягів виробництва (наприклад, витрати на відрядно-прогресивну оплату праці; витрати на придбання природного газу, ціна за 1 м³ якого збільшується при збільшенні обсягів споживання, та ін.);

– дегресуючі – зростають повільніше, ніж обсяги виробництва (витрати на утримання та ремонт виробничих ОЗ, придбання інструмента та ін.).

Особливості поведінки змінних витрат – залежно від ступеня зміни обсягів виробництва – беріть до уваги при розрахунку їх нормативу на одиницю планової величини бази розподілу ЗВВ.

Нормативи обчислюються на підставі нормативів попередніх років, але з урахуванням прогнозних змін рівня цін, оплати персоналу, вартості проведення ремонтів тощо. Якщо продукція буде випускатись уперше, розрахунок потрібно зробити виходячи з технологічних особливостей її виробництва.

Змінна частина бюджету ЗВВ розраховується за формулою

Н х К,

де

• Н – норматив змінних ЗВВ на одиницю планової величини бази розподілу ЗВВ;
• К – планова кількість одиниць бази розподілу, закладена в бюджеті виробництва.

При цьому норматив (Н) може розраховуватись як у кількісному, так і у вартісному значенні; загальною сумою або окремо за кожною статтею змінних ЗВВ – залежно від того, наскільки детальним ви хочете бачити бюджет ЗВВ.

Зауважу, що при складанні бюджету ЗВВ необхідно розмежувати всі ЗВВ на витрати:

• що потребують грошових виплат;
• що мають негрошовий характер (наприклад, амортизація виробничих ОЗ, необоротних активів – НА).

Це потрібно для складання прогнозного звіту про потік грошових коштів та підготовки третього розділу бюджету ЗВВ.

Розділ 3. Бюджет закупівель

У цьому бюджеті визначається перелік, кількість та вартість непрямих матеріальних витрат, які необхідно здійснити для забезпечення виробничого процесу. Потреба в матеріалах розраховується виходячи з планової кількості одиниць бази розподілу, закладеної в бюджеті виробництва. В усьому іншому він складається аналогічно бюджету закупівель прямих матеріалів. Розділ 3 докладно розглянуто в матеріалі «Бюджет прямих матеріальних витрат».

Окрім бюджету закупівель можуть складатися графіки виплат заробітної плати, оплати послуг, оренди та ін., що належать до складу ЗВВ. Ці графіки формуються аналогічно графіку оплати матеріалів.

Приклад

За базу розподілу ЗВВ прийнято кількість продукції, що планується до виготовлення.

Норматив змінних ЗВВ на одиницю продукції (Н) визначено загальною сумою без деталізації за статтями витрат на основі попередніх звітних періодів, але з урахуванням прогнозних змін закупівельних цін, рівня зарплати персоналу та запланованого обсягу виробництва. При розрахунку підприємство врахувало також вплив прогресуючих та дегресуючих витрат.

Значення Н містяться в табл. 1, а в табл. 2 наведено приклади заповнення розділів 1 та 2 бюджету ЗВВ.

Таблиця 1

Таблиця 2

(грн)

Висновки

Використовуючи дані бюджетів прямих матеріальних затрат, прямих затрат на оплату праці та ЗВВ, ви зможете визначити планову виробничу собівартість продукції. Ця величина знадобиться при складанні прогнозного звіту про фінансові результати.